Чи вистачить у держави коштів для виплат по безробіттю

На сьогодні кількість зареєстрованих безробітних вже зросла до 400 тис. осіб, що не є граничною межею.

Представники різних бізнес-кіл вважають, що безробітними стали як мінімум 2,5 млн осіб.

Кількість громадян, які звертатимуться до Державної служби зайнятості (ДСЗ) для отримання допомоги по безробіттю буде тільки зростати.

Цьому сприяє активна інформаційна кампанія від урядовців та звичайна безальтернативність – у людей просто немає коштів на утримання себе та своїх сімей.

Але чи вистачить державних та страхових коштів, щоб допомогти усім, хто немає роботи?

Державна служба зайнятості, яка сприяє працевлаштуванню безробітних і виплачує допомогу по безробіттю, здійснює свою діяльність за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд на випадок безробіття).

Основним джерелом формування коштів цього Фонду є страхові внески платників ЄСВ.

З 22%, які сплачуються роботодавцями як єдиний внесок, частка Фонду на випадок безробіття складає лише 4,8058%.

Чому у ДСЗ обмежені кошти на виплату допомоги по безробіттю?

Виплата допомоги по безробіттю здійснюється виключно за рахунок Фонду на випадок безробіття.

Якщо взяти на віру вже існуючі наслідки запровадження карантину та обмежень на підприємницьку діяльність, то надходження від сплати єдиного внеску матимуть тенденцію до скорочення.

Власники будь-якого бізнесу в Україні зараз поставлені перед дилемою вибору. Перший варіант – рятувати бізнес за рахунок скорочення поточних витрат, включаючи витрати на персонал, з перспективою відновлення потужностей до карантинного обсягу протягом року (оптимістичний сценарій).

Другий – виконувати до останнього соціальні зобов’язання перед своїми працівниками, що все одно призведе до ліквідації бізнесу та звільнення працівників.

Бізнесу дешевше звільняти працівників, аніж їх утримувати, навіть при скороченні заробітної плати.

Бізнесу вигідніше повністю перекласти на державу соціальні питання щодо утримання працівників, які у скруті, аніж самостійно нести цей тягар.

І жодні обіцянки дешевих кредитів не утримають роботодавців від цього. Працівники, які під ризиком звільнення, стали розмінною моменту торгів бізнесу з державою за фінансову підтримку та пільги для самого бізнесу.

Звільнення, неоплачувані відпустки та допомога з безробіття: як робітнику захистисти себе під час кризи

Бюджет Фонду на випадок безробіття був затверджений 31.01.2020 із доходами (разом із залишками коштів на початок року) у розмірі 15,7 млрд грн.

Уже 07.04.2020 були внесені зміни до розподілу видатків бюджету Фонду, згідно з якими витрати на допомогу по безробіттю з 11,01 млрд грн були збільшені до 11,5 млрд грн. Дохідна частина бюджету не переглядалася.

Тож немає впевненості, що ДСЗ реально отримує необхідні кошти для виплати допомоги по безробіттю усім, хто цього потребуватиме.

Чому посткарантинний період несе набагато більше ризиків для ДСЗ?

Для ДСЗ найбільший ризик становить не збільшення кількості зареєстрованих безробітних у період карантину, а збільшення їх кількості після карантину, коли відпустять усі стримуючі фактори.

При формуванні бюджету Фонду на випадок безробіття на 2020 рік не була врахована ситуація з одночасним різким збільшенням зареєстрованих безробітних і зменшенням надходжень від сплати ЄСВ роботодавцями.

Прогнозується, що безпосередньо з карантину у травні 2020 (найвірогідніший сценарій) ми вийдемо з показником безробіття близько 10%.

Кількість зареєстрованих безробітних сягне півмільйона осіб.

Оскільки Держстат щоквартально розраховує рівень безробіття у ретроспективі кварталу, що минув, то наскільки збільшиться рівень безробіття у другому півріччі 2020 після карантину – поки що навіть спрогнозувати не можливо.

Найпоширенішими способами утримання працівників і збереження робочих місць є зміна розміру оплати праці у бік зменшення, скасування наявних пільг, зміна режиму роботи чи запровадження неповного робочого часу.

Усе це за КЗпП є ознаками зміни істотних умов праці, про що працівника мають повідомити за два місяці, але коли працівник не погоджується на зміни, то його буде звільнено. Якщо роботодавець прийме рішення про масове вивільнення працівників у зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці, то про це працівників мають також повідомити за два місяці.

Тож у середині травня, незалежно від того, чи знімуть або пом’якшать карантин, ДСЗ буде матиме справу з ще більшою кількістю офіційно звільнених громадян.

Об’єктивно, що велика частка малого і середнього бізнесу після карантину буде виживати за рахунок використання не оформлених працівників, що призведе до зростання зайнятих у неформальному секторі економіки.

З одного боку, громадяни будуть працювати та отримуватимуть дохід, але це не зніме навантаження на систему соціального забезпечення.

Надходжень від сплати ЄСВ до Фонду на випадок безробіття буде вкрай не вистачати.

Чи пропонується урядом фінансова підтримка Фонду на випадок безробіття?

Після внесення змін у квітні у складі державного бюджету України буде створено спеціальний фонд боротьби з наслідками коронавірусу на період до закінчення місячного строку після завершення карантину, установленого урядом.

Оголошено, що бюджет цього спецфонду має скласти 64,7 млрд грн. Кошти зазначеного фонду спрямовуються, серед іншого, на надання фінансової допомоги Фонду на випадок безробіття.

[BANNER1]Що це означає? Те, що не передбачається виділення з державного бюджету безповоротно коштів на підтримку ДСЗ для виплати допомоги по безробіттю більшому числу зареєстрованих безробітних.

За попередніми розрахунками, при збереженні поточної динаміки зростання кількості зареєстрованих безробітних, Фонд на випадок безробіття потребуватиме не менше 3 млрд грн зі спеціального фонду.

Навіть якщо і встигнуть сформувати спеціальний фонд і приймуть рішення про надання фінансової допомоги, яка у контексті Бюджетного кодексу прирівнюється до кредиту з державного бюджету, то невідомо, який розмір такої поворотної фінансової допомоги буде затверджено урядом і погоджено профільним комітетом ВРУ.

Тож тягар її повернення буде покладено на плечі самих безробітних.

 На жаль, сам уряд, готуючи проект змін до державного бюджету, не передбачив можливості безповоротного трансферту до Фонду на випадок безробіття, як до Пенсійного фонду України зокрема, або спеціальної державної програми підтримки зареєстрованих безробітних за аналогом з держпрограмою підтримки ВПО.

З цього випливає, що ДСЗ має розраховувати на власний бюджет, що був затверджений правлінням Фонду на випадок безробіття, який, поки що, не зазнав коригування доходної частини у бік зменшення, як це вже зроблено із державним бюджетом.

Чому небезпечна виплатна медіа-кампанія уряду?

Держава розпочала активну медіа кампанію з просування соціальних послуг, що надаються усіма соціальними фондами.

Широка медіа присутність урядовців супроводжується запевненнями у наявності коштів для виплати усіх видів допомог.

Медіа-кампанія ведеться таким чином, що на фінансову підтримку за рахунок коштів Фонду на випадок безробіття можуть розраховувати не лише ті, хто справді втратив роботу через карантин і обмежувальні економічні заходи, а й ті, хто працював у неформальному секторі економіки чи повернувся з трудової міграції.

Ризик цього полягає у тому, що на тих, хто працював легально, сплачував податки і збори, перекладається обов’язок підтримувати тих, хто відмовлявся робити солідарно внесок у розбудову системи соціальної підтримки.

Цим порушується один з базових принципів страхування, яким стимулювалося легальне працевлаштування.

[BANNER2]Підтримка громадян, які працювали у тіні або були зайняті у нелегальній трудовій міграції має здійснюватися через окрему державну програму, але не за рахунок лише коштів Фонду на випадок безробіття.

Беззаперечно, ДСЗ може бути виконавцем цієї програми.

Навіть МОП у своєму другому моніторинговому звіті, пов’язаному з подоланням коронавірусу, стверджує, що підтримувати тих, хто зайнятий у неформальній економіці важливо, але першочергові зусилля необхідні для підтримки працівників, які працюють офіційно з тим, щоб не допустити їх перехід до неформальної зайнятості внаслідок кризи.

Увесь іміджевий ефект від медіа-кампанії призведе до збільшення кількості осіб, які будуть отримувати допомогу по безробіттю за обмеженості коштів Фонду на випадок безробіття.

Заявлені додаткові кошти у складі строкового спеціального фонду Державного бюджету України боротьби з наслідками коронавірусу, залежать від запозичень від МВФ. Тому існує ризик, що карантин скасують раніше, ніж буде сформовано цей фонд.

Так і замкнеться коло оголошеної, але не виконаної державної підтримки. Причина проста – немає коштів.

Дуже небезпечно проводити комунікації із суспільством про те, що все під контролем і коштів вистачить на усіх.

Очевидно, що чим довше будуть приховуватися реальні складнощі з утриманням економіки, тим важче буде долати саму кризу.