Як влада вирішила боротися із коронакризою: 21 захід, про які треба знати

У законі, прийнятому 30 березня, містяться як норми, що врегульовують технічні питання по боротьбі із вірусом (порядок дистанційної роботи або отримання благодійної допомоги), так і деякі концептуальні зміни в оподаткуванні та наданні соціальної допомоги тим, хто потрапив у скруту.

Ми вітаємо прийняття закону, але вважаємо, що цього пакету у випадку, якщо карантин триватиме понад місяць, буде недостатньо.

Скоріш за все, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться, пакет допомоги буде не останній, і третій пакет ми побачимо невдовзі.

Можливо навіть разом із оновленим бюджетом-2020, який очікується наступного тижня.

Зміни, внесені законом від 30 березня, можна умовно поділити на кілька напрямів, далі ми опишемо деталі цих змін.

Заходи в оподаткуванні

Збільшили пороги для спрощенців: Збільшили поріг для 1 групи єдиного податку з 300 тис грн до 1 млн грн; для 2 групи – з 1,5 млн до 5 млн грн на рік; для 3 групи – з 5 млн грн до 7 млн грн на рік;

На спрощеній системі працює більшість суб’єктів господарювання в Україні — 196 тис. ФОП на 1-й, 588 тис. ФОП – на 2-й, 545 тис. ФОП та 173 тис. юросіб – на 3-й. Збільшення лімітів дозволить їм працювати, не ховаючи потоки в тінь (оскільки навряд чи принаймні представники 1-2 груп, які перевищували ліміти, переходили на загальну систему).

Також це дозволить деяким компаніям, які підпадають під 3-ю групу, за бажанням перейти на спрощену систему оподаткування.

Але загалом ця норма виглядає радше як індексація лімітів (в т.ч. перед майбутньою фіскалізацією розрахунків для деяких категорій), ніж як антикризовий захід (тим більше що частина видів діяльності в деяких групах на час карантину повністю або частково обмежені).

Поточні ліміти по 1-2-й групам останній раз мінялись наприкінці 2014 року, і за п’ять років споживчі ціни зросли в 2,6 раза.

Також цікаво, що ці норми дублюють аналогічні в прийнятому Радою 16 січня законопроекті №1210. Його ще 11 лютого було направлено на підпис президенту, але досі не підписано.

Новий антикризовий пакет: що зміниться для підприємців, лікарів, громадян та громад

Заборона перевірок подовжена з 31 травня до 30 червня.

Скасування штрафів за несплату ЄСВ подовжено з квітня до 31 травня, не каратиметься також невчасне подання звітності, зупиняються перевірки.

Скоригували попереднє рішення по податкам на землю та нерухомість: звільнення від цих податків скоротили з 2 місяців до одного (по 31 березня).

За даними з відповідного додатку бюджету, в середньому місячні надходження за цими податками від юридичних осіб складають 2,7 млрд грн.

Відповідно, скорочення терміну пільги з двох місяців до одного зменшує економію бізнесу з 5,4 до 2,7 млрд грн (але податки за квітень можна буде платити пізніше, до кінця червня).

Водночас є вірогідність, що скорочення терміну буде скасовано. Як зазначається у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, рішенням Конституційного Суду №3-р(I)/2019 від 05.06.2019 аналогічні за своїм змістом зміни щодо перегляду положень Податкового кодексу були визнані неконституційними.

Надали органам місцевого самоврядування у 2020 році право приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків  та/або зборів щодо зміни ставок  єдиного податку

Йдеться про те, що можна переглянути ставки єдиного податку для першої та другої групи ФОП на спрощеній системі (кожна громада може встановлювати їх самостійно, в межах лімітів, визначених Податковим кодексом – 10% прожиткового мінімуму та 20% мінімальної зарплати відповідно).

З формулювання не зовсім зрозуміло: ця норма дозволяє збільшувати чи зменшувати ставки.

Але насправді навряд чи місцеві органи будуть робити і перше, і друге. Збільшувати ставки не дозволяє принцип юридичної визначеності (знову ж таки, є аналогічне рішення Конституційного суду - №1-р/2018 від 27.02.2018).

А зменшувати вони, напевно, не будуть, оскільки вони вже жаліються на падіння надходжень до місцевих бюджетів – в результаті як скорочення економічної активності, так і власне завдяки нормам антикризових законів.

Протиепідемічні заходи

Надали органам місцевого самоврядування право приймати рішення щодо необхідності вжиття роботодавцями заходів щодо профілактики та запобіганню поширенню епідемій, пандемій.

Запровадили автоматичне подовження низки строків, що переносилися у період карантину, до дня закінчення карантину.

Це стосується податків, подання звітності, судового провадження, подання на допомогу малозабезпеченим сім’ям, за пенсіями по інвалідності, розкриття інформації емітентами цінних паперів, строків проведення загальних зборів акціонерів, строків заключення договорів про надання комунальних послуг тощо.

На час карантину дозволено дистанційну участь у судових засіданнях, дистанційну виплату допомоги по безробіттю, буде розроблено порядок скликання та проведення дистанційних зборів акціонерів, дистанційні засідання місцевих рад або депутатських комісій.

Карантин додано до переліку надзвичайних ситуацій, коли регуляторна політика може обмежувати права і свободи людини і громадянина, Кабміну дозволено запроваджувати обмежувальні протиепідемічні заходи щодо громадян.

Заходи з підтримки зайнятості та людей, що втратили роботу

Спростили гнучку зайнятість – у Трудовому кодексі прибрали вимогу про внутрішній трудовий розпорядок, визначили гнучкий режим праці та додали укладання договорів про дистанційну (надомну) роботу.

Час простою працівників на період карантину оплачуватиметься в розмірі дві третини окладу – раніше карантину серед підстави для простою не з вини працівника не було.

Допомога по частковому безробіттю сплачується державою на користь роботодавців (малих та середніх підприємств), що вимушено зачинилися на час карантину з розрахунку двох третин окладу, але не більше мінімальної заробітної плати. 

Право отримати таку допомогу тепер мають усі офіційно оформлені працівники таких компаній – раніше це торкалося лише тих, хто пропрацював офіційно не менше шести місяців протягом року.

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у межах строку зупинення (скорочення) виробництва.

За нашими оцінками, кількість працевлаштованих у середніх та малих компаніях нашого "червоного кошику" постраждалих галузей складає близько 300 тис.

Відповідно, виплата мінімальної зарплати (4723 грн) всім цим людям коштуватиме близько 1,4 млрд на місяць.

Статус безробітного надається особі з першого дня її звернення, без вимог до наявності підходящої роботи.

 Заходи в галузі охорони здоров’я

Спростили оподаткування та виробництво медичних товарів: звільнили від ПДВ та ввізного мита імпорт та постачання на території України (додано) медичних товарів, призначених для боротьби з коронавірусом.

Спростили ввезення – тепер такі товари оформлюються позачергово.

Спростили виробництво спиртових дезінфекторів: змінили правила справляння акцизу при виробництві дезинфекторів, встановили нульову ставку акцизного податку та змінили порядок відвантаження спирту.

Урегульована благодійність для благодійних організацій, лікарень та прибуткових підприємств в частині обрахунку доходу та податку на прибуток у зв’язку із передачею-отриманням благодійної допомоги.

Дозволили включити витрати на ліки для коронавірусу та благодійну допомогу у податкову знижку за результатами року по ПДФО

Медикам, які працюють з пацієнтами, хворими на коронавірус, доплачуватимуть 300% їх заробітної плати на період спалаху

В Україні працює 186 тис. лікарів (крім стоматологів) та 360 тис. середніх медичних співробітників.

Разом це 546 тис., хто саме з них працюватиме із хворими на коронавірус поки невідомо. Середня зарплата в секторі зараз складає 7,5 тис. на місяць.

Якщо розраховувати по максимальній межі (підвищення зарплат усім медикам), ФОП складає близько 4,1 млрд на місяць, доплата на рівні 200% (попередній пакет) – це плюс 8,2 млрд грн на місяць, 300% – 12,3 млрд грн на місяць.

Відповідно, якщо до лікування від коронавірусу буде залучена чверть медичного персоналу країни – сума додаткових витрат з бюджету складе близько 3 млрд грн, якщо 10%, то 1,2 млрд грн на місяць.

Кабмін зможе встановлювати граничні ціни на ряд товарів – протиепідемічних та тих, що мають соціальну значущість.

Установлено штрафи за спекуляцію масками та іншими медичними товарами для громадян та підприємців (150 та 200 неоподатковуваних мінімумів відповідно).

Визнано лікувальні протоколи США, країн – членів Європейського Союзу, Великобританії,  Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, Китаю, Ізраїлю до застосування при лікуванні та/або профілактиці коронавірусної хвороби (COVID-19)

 Інші заходи

Заборонили підвищення ставки за кредитним договором.

Приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації припиняється на період карантину.

Врегулювали відносини оренди на період карантину – сплачувати за оренду приміщення, якщо закрився на карантин, буде не потрібно..

Ми очікуємо, що держава знайде ресурс для більш широкої підтримки громадян, що втратили або втратять джерела доходів через карантин.

Зміни до бюджету 2020 дозволять оцінити сукупну вартість цих та нових заходів для держави.

Загалом у кризові часи навіть більший бюджетний дефіцит стає прийнятним джерелом покриття екстрених витрат, важливо, щоб джерела його фінансування були якомога менш інфляційними, а видатки розподілялися в першу чергу на медичну систему, підтримку робочих місць та захист найвразливіших.

Співавтори – Дмитро Горюнов, радник ЦЕС та Дарія Михайлишина, економістка ЦЕС