Скільки коштує пакет "карантинної" держпідтримки і які втрати малого бізнесу

Від початку карантину пройшло чотири тижні. Ми потроху починаємо усвідомлювати масштаби економічних потрясінь для української економіки.

За оцінками Торгово-промислової палати України, через карантин зупинили роботу 600-700 тис підприємців та підприємств малого бізнесу.

Кількість безробітних зросла до 2-2,2 млн українців. Дослідження соціологів показали, що 5,1-5,5 млн осіб після початку карантину були змушені піти у відпустку.

17 березня Верховна Рада ухвалила перший закон про економічну підтримку бізнесу в період поширення коронавірусу, 30 березня — другий. Ми проаналізували їх і спробували оцінити загальний обсяг державної підтримки бізнесу та її ефективності.

За нашими оцінками, сукупний обсяг державної підтримки бізнесу у 2020 році у зв'язку з поширенням коронавірусу становить 9,3 млрд грн.

Обсяг прямої підтримки всього бізнесу в рамках "карантинних" норм у березні і квітні становив 7,2 млрд грн. Сюди ми віднесли звільнення від сплати податку на майно в березні (2,9 млрд грн), ЄСВ для фізосіб-підприємців у березні і квітні (4,3 млрд грн).

До цієї суми увійшла допомога 420 тис "карантинним" підприємцям і малому бізнесу (0,9 млрд грн — близько 12% від 7,2 млрд грн) завдяки звільненню від сплати ЄСВ.

За найскромнішими підрахунками, втрати та недоотриманий дохід "карантинного" бізнесу становили близько 3,7 млрд грн. Це оцінка лише за двома галузями (транспорт та перукарні) і за вартістю оренди приміщень підприємцями з "карантинного" списку. Насправді втрати підприємців в рази більші.

Таким чином, пакет підтримки в розмірі 0,9 млрд грн суттєво не допоможе.

Ще одна складова підтримки — збільшення лімітів доходу для фізосіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

За нашими оцінками, максимально можливий ефект для ФОП на загальній системі оподаткування за умови переходу всіх 500 тис на спрощену систему становитиме близько 390 млн грн на місяць. Коли це може статися — не зрозуміло. Потенційний ефект можемо оцінити 1 млрд грн за підсумками 2020 року.

Також місцевим радам надано право впродовж 2020 року переглянути ставку єдиного податку для бізнесу. Згідно з чинними нормативами, ставки цього податку на 2020 рік були встановлені до 1 липня 2019 року.

Проведені недавно дослідження показують, що ставку єдиного податку знижують лише 10% місцевих рад у межах 1-2%. В ідеалі сукупний ефект, починаючи з червня, може становити близько 4 млн грн на місяць, до кінця року — 28 млн грн.

Можливість підприємців працювати в рамках своїх груп, не переходячи в наступну з більш високими лімітами і податками, ми не оцінювали.

Важливе питання упродовж періоду карантину — збереження робочих місць. У середньому зберегти одне робоче місце в п'ять разів дешевше, ніж створити нове.

Ухвалений 17 березня закон дає найманим працівникам право отримувати відпустку "за свій кошт" на період карантину. Закон від 30 березня детальніше визначає механізм компенсації втрати частини доходу через скорочення робочого дня.

За нашими оцінками, обсяг фонду соціального страхування на випадок безробіття було збільшено на 1,1 млрд грн у зв'язку з ризиками на ринку праці.

Тепер про заходи, необхідність у яких, за оцінкою Торгово-промислової палати, стала очевидною.

1. Бізнес потребує доступних кредитів для відновлення.

Одна з можливостей — коригування мети програми доступних кредитів для малого бізнесу "5-7-9%". На фінансування цієї програми на початку 2020 року було виділено близько 2 млрд грн. Заявлена мета — придбання та модернізація основних засобів, але зараз у бізнесу є більш актуальне завдання — відновитися.

2. Щонайменше 1 млн осіб з "карантинних" сфер працюють неофіційно і не мають від держави гарантій матеріальної підтримки на випадок втрати джерела прибутку.

Вони не захищені законодавством, не мають права на допомогу від фонду державного страхування у разі часткового безробіття або втрати роботи. Загалом ця проблема стосується 3,4 млн осіб, що працюють в тіньовому секторі.

3. Також жодних гарантій підтримки не мають фізособи-підприємці у разі призупинення функціонування бізнесу і відсутності доходів. Наприклад, вони не можуть отримати допомогу від фонду страхування з безробіття.

4. Необхідно передбачити пакет підтримки для бізнесів, які не зможуть відновити роботу відразу після закінчення карантину. Багатьом підприємцям і компаніям буде потрібна підтримка упродовж кількох місяців з моменту зняття обмежень.

Потяги метро, електрички та автобуси можуть поїхати наступного дня після зняття карантину. Інша ситуація — з авіасполученням. На узгодження карти польотів може знадобитися чимало часу.

Відновлення роботи у сфері міжнародного туризму може затягнутися на три-чотири місяці з моменту зняття статусу пандемії. Треба буде дочекатися, поки відновить роботу туристична інфраструктура у популярних серед мандрівників країнах.

5. Необхідно розширити можливості місцевої влади щодо підтримки локального бізнесу і пролонгувати це право на 2021 рік. Досвід інших країн показує, що місцева влада може запроваджувати надзвичайно ефективні непрямі механізми підтримки різного за величиною бізнесу, оперуючи ставками місцевих податків.

Наприклад, власники ТЦ звільняються від сплати податку на майно, якщо вони зменшують вартість оренди для орендаторів на час карантину щонайменше на 50%.

Тепер детальніше про те, які заходи підтримки ми оцінювали і як саме.

1. Було скасовано стягнення плати за землю і податку на нерухомість у березні для всіх підприємств, у власності яких є земля і нерухомість.

За даними Державної податкової служби, у січні та лютому 2020 року надходження від податків на майно становили по 2,9-3 млрд грн. Ймовірно, у березні 2020 року податок на майно міг бути отриманий на рівні 2,9 млрд грн.

Планувалося, що бізнес буде звільнений від сплати цих податків у березні і квітні. Однак скасування стягнення податку виявилося разовою "акцією". Її продовження на другий місяць спричинило жорстку критику місцевої влади, оскільки плата за землю і нерухомість становить близько 55% податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Підтримку в рамках цієї норми отримав великий і середній бізнес. Ймовірно, ця норма дозволить скоротити збитки великих транспортних підприємств: "Укрзалізниці", аеропортів, тролейбусних і трамвайних депо, автопарків.

Також в рамках цього заходу багато підприємств зможуть покрити витрати на доставку персоналу в умовах карантину і не зупинити виробництво.

2. Закон від 17 березня звільнив ФОП від сплати ЄСВ за березень і квітень. В Україні застосовуються два підходи до нарахування ЄСВ фізособами-підприємцями.

Спрощену систему нарахування використовують 1,354 млн осіб, вони щомісяця вносять по 1 039,06 грн. Загальну систему оподаткування доходів фізосіб використовують 500 тис підприємців, вони платять ЄСВ за ставкою 22% від доходу.

"Спрощенці" у березні та квітні повинні були сплатити 1,406 млрд грн за місяць. ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, загалом сплачують 760 млн грн за місяць (ми отримали ці дані шляхом непрямих оцінок).

Звільнення ФОП від сплати ЄСВ "за себе" дозволяє підприємцям заощадити близько 2,17 млрд грн за місяць. За березень і квітень ця сума становитиме 4,33 млрд грн.

3. Обсяг коштів для виплати найманим працівникам допомоги при частковому безробітті порівняно з 2019 роком збільшено на 17% до 12,2 млрд грн (7% зростання у 2019 році проти 2018 року). 10% зростання "понад" ми оцінили 1,1 млрд грн.

4. У законі від 30 березня є давно очікуване рішення: розширення лімітів для ФОП на спрощеній системі оподаткування. Це вигідно і бізнесу, і державі. Економічний ефект від цього заходу оцінити складно — користь очевидна для держави, яка розраховує на легалізацію бізнесу та збільшення податкових надходжень.

Є вигода і для ФОП на загальній системі оподаткування (500,6 тис). Замість сплати ЄСВ у розмірі 22% від доходу (сумарно 759 млн грн на місяць) при переході на спрощену систему оподаткування вони заплатять на 240 млн грн на місяць менше.

Крім того, ФОП на загальній системі оподаткування в січні сплатили близько 620 млн грн ПДФО. Гіпотетично при переході всіх ФОП із загальної системи, наприклад, на другу групу спрощеної системи вони заплатили б на 150 млн грн менше.

Таким чином, максимальний сумарний ефект для бізнесу в ідеальному випадку (перехід усіх ФОП із загальної системи оподатковування на спрощену) становив би з квітня 390 млн грн щомісяця. Як швидко ФОП відчують економічний ефект, не відомо.

Додаткова підтримка — дозвіл місцевим радам переглядати ставки єдиного податку для ФОП у 2020 році. Ради можуть змінити ставку, але практика її встановлення дозволяє стверджувати, що захід не матиме великого економічного ефекту.

Деякі дослідження показують, що "знижку" за єдиним податком для ФОП першої та другої груп встановлюють тільки близько 10% місцевих рад на рівні 1-2%.

Для спрощення розрахунків ми припустили, що ФОП цих груп розподілені по країні рівномірно. Сукупно ефект від введення цього положення становитиме близько 4 млн грн щомісяця, якщо "знижка" буде встановлена на рівні 2%.

Рішення з цього питання місцеві ради будуть ухвалювати після закінчення карантину, тож якщо це станеться, фізособи-підприємці відчують ефект, ймовірно, з травня.

5. Окремо варто згадати про заходи щодо збереження робочих місць. Це питання — одне з ключових в антикризових програмах багатьох країн. Запропоновані в Україні заходи схожі на кроки, зроблені в Польщі та Німеччині.

Ухвалений 17 березня закон дає право найманим працівникам отримувати відпустку "за власний кошт" на період карантину. У Німеччині компанії отримали право скорочувати робочий день до нуля годин і не оплачувати таку роботу.

Відповідно до результатів недавнього соціологічного дослідження, протягом двох тижнів після запровадження карантину у відпустку пішли 5,1-5,5 млн осіб. Так відповіли 32% опитаних, похибка дослідження не перевищує 4%.

Цей же закон містить норму про часткове безробіття. Такий інструмент передбачений у Німеччині. Втрату зарплати, близько 60%, компенсує фонд соцстраху.

6. Скільки втратив "карантинний" бізнес. Оцінка обсягу втрат — ще більш складний процес. Ми обрали лише дві сфери "карантинного" бізнесу, які зазнали найбільших збитків. Нагадаємо, левова частка зупинених підприємств — ФОП.

Ми взяли для аналізу сферу громадського транспорту (приватні автоперевізники), перукарні та салони краси і спробували оцінити вартість оренди приміщень, які орендують ФОП. Наведена нижче оцінка — для орієнтиру.

Приватні транспортники щомісяця перевозять 58 млн пасажирів. Ми врахували розподіл поїздок за відстанню, середню ціну проїзду та кількість робочих днів у період карантину. Сумарні втрати від простою становитимуть близько 250 млн грн.

Більші втрати — у перукарень та салонів краси. Щомісяця перукарні відвідують близько 60% чоловіків віком 18-50 років, які мешкають у містах. Ми оцінили кількість чоловічих стрижок 7 млн. На місяць вартість становить близько 560 млн грн.

Кількість жінок, які за місяць могли б відвідати перукарні для стрижки, становить 3,5 млн. Дохід за послугу становить 430 млн грн. Разом — близько 1 млрд грн за місяць.

Також стало зрозуміло, що питання оренди приміщень для ФОП повинне вирішуватися в ході домовленостей з власником нерухомості. Втрати бізнесу за цією статтею для всіх ФОП наближаються до 1 млрд грн за місяць дії карантину.

Скасування податку на майно для всіх на місяць не вплинуло на орендаторів. У деяких країнах власникам ТЦ запропонували пільгове оподаткування за умови зниження орендної плати для підприємців, які є їх орендаторами.

В Україні ж скасування податку на майно ніяк не вплинуло на відносини власників приміщень та орендарів.

Норма про звільнення від орендної плати на час карантину на етапі узгодження закону від 30 березня була зведена нанівець. Таким чином, питання оренди приміщень підприємцями і малим бізнесом не було вирішено.

Складно точно підрахувати втрати доходів ресторанів і кафе, роздрібних ринків, непродовольчих магазинів — вони обчислюються мільярдами гривень.

Сумарні збитки у двох сферах та з плати за оренду за півтора місяці — близько 3,7 млрд грн. Це за найскромнішими підрахунками тільки за трьома позиціями.