IT в епоху коронавірусу: як справляється індустрія

Ще місяць тому асоціація "‎IT Ukraine" заявляла, що експорт комп’ютерних послуг минулого року зріс на 30,2%.

Не тільки зріс, але і перегнав виручку від експорту пшениці — 4,17 млрд проти 3,65 млрд доларів.

Минуло не так багато часу, проте ми вже опинились в іншій бізнес-реальності і такого стрімкого росту, на жаль, найближчим часом нам вже не спостерігати. Натомість, можемо виділити кілька трендів, з якими має справу IT-індустрія в "карантинні" часи:

1. IT-індустрія уповільнить свій звичний розвиток на 20-30% щороку

Наразі ще рано говорити про наслідки пандемії коронавірусу для IT-галузі в Україні — вони поки не такі відчутні. Але в найближчі 3-4 місяці ми помітимо зміни не в кращу сторону.

Поки не йдеться мова про масові скорочення бюджетів, зменшення кількості проектів чи звільнення працівників.

Проте деякі гравці IT-ринку вже заявляють про відтермінування строків певних проектів чи оптимізації бюджетів.

Скоріш за все, компанії найближчим часом сфокусуються на оптимізації команд, операційних витрат, а ще переглянуть свої бізнес-процеси.

Але потрібно розуміти, що життя не зупиняється: як і раніше, є потреба в кадрах, нові проекти стартують, команди працюють, хоч і віддалено і в нових реаліях.

Новий антикризовий пакет: що зміниться для підприємців, лікарів, громадян та громад

2. Remote work — звична справа для українського IT-фахівця

Варто зауважити, що IT-спеціалісти вже звикли до подібного формату роботи. Особливо це стосується аутсорсингових команд, а таких у нас 80%.

На сьогоднішній день приблизно 98% IT-фахівців працюють в домашніх умовах. Виключення становлять технічні спеціалісти, які забезпечують роботу інфраструктури компаній.

Хочу підкреслити, що при роботи в режимі remote work, зберігається висока якість послуг та робіт і для клієнтів різниця є зовсім непомітною.

3. IT-компанії виділяють чимало ресурсів на боротьбу з COVID-19

Ми радіємо, що IT-бізнес активно включився в протидію розповсюдженню COVID-19 з самого старту оголошення карантину в Україні.

Компанії створюють фонди, закуповують медобладнання і засоби захисту, створюють online-платформи для взаємодії і допомоги лікарям.

Активну роботу проводять в регіонах і IT-кластери. Питання в тому, що є фінансові ресурси, бажання з боку компаній допомогти і є "голови", які створюють для цього платформи.

Проблема лише в тотальному браку медобладнання і подекуди координації. Асоціація "‎IT Ukraine" анонсувала 26 березня проєкт #AntiVirus.

Ми координуємо дві сторони: IT-компанії, які мають ресурси і бажання допомогти і з іншого боку, лікарні, які потребують допомоги.

Компанії-учасники Асоціації теж мають чимало ініціатив, вартих поваги. Наприклад, SoftServe виділив 10 млн грн для підтримки медичних закладів у боротьбі з пандемією коронавірусу, а 27 березня вже передав два апарати штучної вентиляції легень для потреб Львівської обласної інфекційної лікарні та Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова.

Компанія Міратех відремонтувала 3 апарати штучної вентиляції легень у відділенні інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні № 12.

Innovecs закуповує та встановлює кисневу магістраль у Київську міську клінічну лікарню № 17. І таких прикладів у нас багато! Можна ще читати і читати про ініціативи компаній Intellias, N-iX, TECHIIA.

[BANNER1]5. Бізнес консолідується, щоб брати участь в розробці законодавчих актів і ініціатив, які на нього впливають

За останній місяць в Україні було оголошено і продовжено карантин, запроваджено режим надзвичайної ситуації, прийнято ряд законів  з метою запобігання виникненню та поширенню COVID-19 і підтримки бізнесу в період. Звісно, вся ця ситуація вкрай негативно впливає на бізнес, тож він не стояв в стороні.

23 березня 8 найбільших бізнес-спільнот в Україні виступили з заявою щодо можливого введення надзвичайного стану.

Головний меседж полягав в тому, що цей крок завдасть катастрофічних наслідків економіці України, якій і так зараз приходиться не солодко.

Цей крок мав успіх і вже 25 березня Кабмін вводить режим надзвичайної ситуації замість надзвичайного стану.

Незабаром на бізнес чекають нові виклики — загроза з боку можливого оголошення дефолту.

Так, вже 27 березня він гуртується і виходить із заявою до депутатів ВРУ про те, щоб останні прийняли низку необхідних законодавчих актів в рамках попередніх домовленостей з МВФ.

Відкритим питанням залишається доцільність запровадження більш адекватної моделі карантину, яка б дозволила запобігти катастрофічним наслідкам для малого та середнього бізнесу.

Ключовий меседж полягає в тому, що якщо ми хочемо успішно вийти з цього "коронавірусного" періоду і приступити до звичного режиму роботи, з найменшими втратами, то маємо вже зараз консолідувати зусилля і готуватись до змін, які вже невідворотні.