Між кредитом і депозитом: чи зростатиме сектор банківських послуг в Україні

Продовжую інформувати вас про результати опитування на тему заощаджень, проведеного Незалежною асоціацією банків України спільно з німецькою компанією Growth for knowledge (GFK).

Воно показало, що продуктам банківської сфери довіряє дедалі більший відсоток населення.

І в період, коли всі ми розмірковуємо, яким же буде наш 2020-й, поговорімо про перспективи розвитку сектору банківських послуг.

Почну з того, що 100% опитаних мають поточні рахунки та платіжні картки, однак до сервісів інтернет-банкінгу вдаються 73% респондентів, ощадними продуктами користуються 44% людей, серед них 39% мають строковий депозит: 29% – у гривні, 15% – у валюті.

А 22% опитаних заявили, що мають кредити (окрім карткових).

Тепер докладніше.

Депозити

Як було зазначено вище, 39% заощадливих накопичують саме за допомогою цього інструменту.

Основна аргументація – такий спосіб капіталовкладень приносить додатковий дохід.

Водночас респонденти стверджують: щоб більший відсоток населення довіряв цьому типу заощаджень, їм потрібні гарантії повернення коштів на випадок криз і форс-мажорних ситуацій.

Разом із тим варто акцентувати, що містяни більш охоче кластимуть гроші на депозит, якщо мінімальний відсоток прибутку від заощадження в гривні становитиме 20%, а в ідеалі цей показник має сягати 30%.

Гроші все ще в матраці, або Як заощаджують українці?

Від депозитів в іноземній валюті респонденти очікують прибутку на рівні 9-10%.

Також цікаво зазначити, що в середньому наші респонденти мають банківський депозит на суму 35 тисяч гривень.

Короткострокові кредити

Згідно зі статистикою, в користуванні цим типом банківських продуктів існує певна сезонність.

На початку року короткостроковими кредитами користуються більше людей, а далі, протягом року, спостерігається спад.

У середньому ж короткострокові кредити обирають 14,9% опитаних.

Однак водночас повільно, але стабільно зростає частка користувачів кредитних карток (після зниження показників у період кризи).

Ще зазначу, що 5,9% опитаних уже планують користуватися кредитними засобами наступного року.

А також фізичні особи-підприємці починають дедалі більше довіряти короткостроковому кредитуванню. Беруть їх 24,6% опитаних. Використовують як для розвитку бізнесу, так і на особисті потреби.

На момент опитування ще 11% ФОПів планували брати кредит.

Тому можемо припустити: що сприятливіші умови кредитування пропонуватимуть на ринку для малого та середнього бізнесу, то активніше підприємці користуватимуться короткостроковими банківськими кредитами.

До речі, "великий" бізнес – юридичні особи – також активно вдається до цього типу банківської послуги, 31,5% уже користуються короткостроковими кредитами, ще 14,3% планують скористатися такою банківською послугою наступного року.

Довгострокові кредити

Лише 0,3% населення користується таким типом кредитування. Цей показник найбільш стабільний, проте також має тенденцію до зростання за рахунок автокредитів.

Тож якщо економічна ситуація в країні не зміниться або покращиться, наступного року 1,3% опитаних наважаться взяти довгостроковий кредит.

Малий і середній бізнес схильні більше довіряти цьому банківському продукту, адже 7,2% ним уже користуються і ще 9,4% планують це зробити.

У секторі юридичних осіб ситуація ще краща. Тут 10,7% уже користуються довгостроковим кредитуванням і ще 10,6% – планують у майбутньому.

Також зазначу, що 14% опитаних не користуються кредитами принципово, ще 13% заявили, що їм бракує кредитів на хороших умовах, із низькою ставкою, 6% не вистачає кредитів на житло, іпотеку, 5% бажали б мати безвідсоткову розстрочку.

Загалом економічні настрої населення – позитивні

22% опитаних стверджують, що їхнє економічне становище покращилося, якщо порівнювати з минулим роком, 51% зазначає, що залишилося без змін.

Водночас 34% людей вважають, що впродовж наступних 12 місяців їхнє матеріальне становище радше покращиться. Інші 37% вважають, що залишиться без змін.

Якби респонденти отримали незапланований дохід, тоді 47% із них частину грошей витратили б одразу, а частину відклали на заощадження.

Ще 42% усіх опитаних у випадку отримання незапланованого доходу, скоріше за все, відкладуть усю суму.

Інвестиційний портфель: кому українці довіряють свої гроші

Вони пояснили, що вчинять так, бо збирають гроші на велику покупку або вважають, що їхніх заощаджень недостатньо, і прагнуть їх збільшити.

Яким чином люди обирали б спосіб для заощадження?

47% респондентів обрали б той спосіб, що максимально гарантував би збереження заощаджень. Іншим 36% важливо мати постійний доступ до своїх грошей.

Цікаво, що є 35% опитаних, які диверсифікували б свій незапланований дохід і використали різні (два або більше) способи накопичувати та заощаджувати гроші.

Отже, банківська сфера має всі шанси продовжити впевнено розвиватися. Водночас люди наполягають на максимальних гарантіях збереження грошей.

Адже найголовніший критерій під час вибору способу заощадження для усіх опитаних – це безпека власних коштів.

Ще однією важливою умовою зростання банків є диверсифікація власних продуктів. А також можливість постійного доступу до своїх заощаджень для вкладників.

Тоді ще збільшиться відсоток тих, хто накопичує шляхом депозитів.

Загалом за результатами дослідження нам усім є над чим подумати та працювати. Цим і займемося в 2020 році.