Екологічні багатоповерхівки: чи є для них місце в Україні

За останні кілька десятиліть проектування та зведення екологічних будівель набули популярності.

Екологічне будівництво — це принцип зведення та експлуатація будівель для зниження споживання ресурсів від проектування до їх знесення.

Енергоефективні об'єкти споруджуються з екологічно чистих матеріалів, що мають гарні показники енергозбереження та використовують альтернативні джерела енергії. У першу чергу — сонячну енергію, енергію повітря і ґрунту.

Безпечні та екологічно чисті споруди поліпшують стан навколишнього середовища. Які перспективи вони мають в Україні?

Напрям енергоефективності

Майже 70% будівель в Україні, споруджених у 1946-1990 роках, мають украй низькі характеристики енергоефективності. У 2017 році парламент ухвалив закон про енергоефективність будівель, спрямований на зменшення споживання енергії, а Мінрегіонбуд оновив державні норми для зведення житлових будівель.

Згідно з документами, нові й реконструйовані будинки повинні мати клас енергоефективності не нижче С. Усього класів cім: від A до G. Літерою А оцінюють будинки з найкращими показниками, літерою G — з найгіршими.

Також у нормах для висотних будівель, що наберуть чинності з 2020 року, передбачається проектування житлових будинків з класом енергоефективності не нижче В. Це дасть змогу економити до 40% енергії.

Світові тенденції екобудівництва

У розвинених країнах через велику кількість побутової техніки на експлуатацію витрачається близько половини енергії. Тому у світі зараз тренд на зменшення енерговитрат та спорудження об'єктів, які забезпечують себе відновлювальною енергією. Однак такі інноваційні споруди ефективні за великих масштабів.

Екологічні багатоповерхівки. Перша "зелена" багатоповерхівка була збудована у 1970-х роках. У Фінляндії є квартал будівель, у фасад яких вбудовані панелі, що накопичують сонячну енергію. Наприклад, в Естонії так звані хрущівки почали перетворювати на енергоефективні smart-будинки. Об'єкти обладнають сонячними панелями, встановлять сучасні вікна, системи опалення, ізоляції та вентиляції.

Крім того, у різних куточках планети з'являються дерев'яні хмарочоси — житлові будинки та офісні центри. Будівництво висоток з дерева стало можливим ще в кінці 20 століття завдяки винаходу екологічно чистої крос-ламінованої деревини.

Наприклад, у Швеції до 2023 року хочуть звести 34-поверховий дерев'яний хмарочос, який отримуватиме енергію від встановлених на даху сонячних батарей. У Японії до 2041 року планують збудувати висотний будинок на 70 поверхів. Поки що першість у Норвегії: дерев'яний будинок Mjösa Tower має 18 поверхів.

"Зелені" дахи. Облаштувати такий дах у місті доволі складно через бюрократичні питання. Це роблять лише окремі держави. Наприклад, у Швейцарії влада розробила закон про "зелені" дахи.

У деяких країнах роботу девелоперів з озеленення дахів фінансує влада, однак у більшості країн це лягає на плечі забудовників. Зведення конструкції озелененого даху, зокрема водонепроникного покриття і дренажних шарів, коштує дорого.

Прикладом найбільшого у світі "зеленого" даху є міська ферма, яку будують на даху паризького виставкового центру. Її площа — 14 тис кв м. Крім можливості оренди невеликих городів тут проходитимуть освітні тури, тімбілдінги.

Українські реалії

Левова частка всієї енергії, що використовує людство, йде на підтримання потрібної температури всередині будівель та на їх освітлення. Це ілюструє те, наскільки важливо Україні рухатися у вказаному напрямі.

Країна зробила перші кроки у цьому напрямі орієнтовно через 20 років після держав ЄС. Потроху зростає кількість компаній, що працюють у цьому сегменті.

Влада робить поодинокі кроки в напрямі енергоефективності. Наприклад, президент підписав закон про "зелений" тариф, який дозволяє встановлювати домашні сонячні електростанції на земельних ділянках. Це дасть змогу зекономити на електриці і навіть отримати прибуток за продаж її надлишку.

Однак у найближче десятиліття говорити про проекти повністю на відновлюваній енергії не доводиться. Крім того, в Україні досі нема сертифікації екоматеріалів. Це повинно стати наступним кроком у розвитку інноваційного будівництва.

Тимчасом екобудівлі стають популярними. Зокрема, у низці бізнес-центрів та ЖК припиняється подача світла, якщо у приміщенні нема людей, а бездротові сенсорні мережі використовують для контролю за ефективним використанням енергії. Також це дає змогу економити на обслуговуванні споруд.

У країні є компанії, що будують сучасне житло з соломи, пасивні будинки, які не потребують енергії від звичних постачальників. Однак рівень обізнаності людей у цій сфері ще вкрай низький, частково — через високу вартість такого житла.