Замість держави і від держави: як бізнес-асоціації захищають українських підприємців

В Україні існує низка сервісів, які повідомлять вас, якщо вашу нерухомість чи бізнес захоплять рейдери.

Безкоштовно або за певну плату вас повідомлять у випадку, коли хтось без вашого відома змінить статус вашого будинку, земельної ділянки або компанії у державних реєстрах.

Тоді у вас є надія, що ви зможете вчасно звернутися до правоохоронних органів чи до суду і оскаржити незаконні дії з вашим майном.

Поява подібних продуктів на вітчизняному ринку показує, що українці готові платити за захист від рейдерів.

У них, ймовірно, будуть особливо зацікавлені підприємці, над якими постійно нависає небезпека незаконного захоплення.

За даними Генеральної прокуратури України, оприлюдненими сервісом OpendataBot, в Україні щорічно відбуваються сотні рейдерських захоплень.

Користуючись недоліками законодавства і браком реакції судів, рейдери вносять зміни у реєстр власності, а підстави для цього можуть бути навіть формально легальними (документи, рішення суду).

Цього року Україна здійснила важливі кроки для вирішення цієї проблеми. Відкриті дані про юридичних осіб почали публікувати щоденно, а не щотижня, як раніше.

Подавати скарги в Антирейдерську комісію тепер можна буде онлайн, а нещодавно прийнятий закон про боротьбу з рейдерством посилює контроль за реєстрацією прав власності.

Тим часом бізнес готовий платити за те, щоб його захистили.

По що український бізнес приходить до бізнес-асоціацій?

Опитування більш ніж тисячі українських підприємств, проведене київським аналітичним центром Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у 2018 році, показало, що захист інтересів бізнесу – це послуга, якої найбільше потребують опитані підприємства.

30% керівників підприємств, які взяли участь у цьому дослідженні, сказали, що готові заплатити бізнес-асоціаціям, тобто об’єднанням підприємців, за те, щоб ті захищали їхній бізнес.

Це більше, ніж частка опитаних, які цікавляться іншими послугами асоціацій, таких як тренінги чи консультації.

До того ж у цьому опитуванні взяли участь лише експортери та імпортери, тобто достатньо розвинені українські фірми, що торгують з іншими країнами.

Бізнес, який займається міжнародною торгівлею, відрізняється від решти тим, що включає більше великих та середніх підприємств.

А вони, як правило, мають можливість наймати власних юристів для вирішення різноманітних проблем.

Але навіть експортери та імпортери готові звертатись до бізнес-асоціацій за послугами з захисту бізнесу. 

Водночас це ж опитування показало, що зовсім невелика частина асоціацій надає підприємствам юридичні послуги та послуги з адвокації. Ці обидва види діяльності можна віднести до захисту бізнесу.

Тільки 10% опитаних членів бізнес-асоціацій сказали, що їхні організації займаються такою діяльністю, як адвокація, тобто відстоювання інтересів бізнесу.

Це організація зустрічей бізнесу з депутатами і урядовцями, громадські обговорення важливих питань, оприлюднення заяв та акції протесту, а також проведення досліджень і донесення власних рекомендацій до державних органів.

І лише 18% членів бізнес-асоціацій повідомили, що їхні асоціації надають своїм членам юридичну допомогу.

Юридична допомога може знадобитися підприємствам, що зіткнулися з проблемою рейдерства або, скажімо, з порушеннями з боку контролюючих органів при проведенні перевірок.

Тобто частка бізнес-асоціацій, що готові захищати підприємців, відстоюючи їхні інтереси перед державою або допомагаючи їм з юридичними питаннями, менша, ніж відсоток бізнесу, що готовий платити асоціаціям за такі послуги.

Чому пропозиція бізнес-асоціацій не покриває попит бізнесу?

Однією з ймовірних причин є досить низька організаційна спроможність таких об’єднань.

Експерти, опитані українськими громадськими організаціями Центром міжнародного приватного підприємництва та Центром громадської експертизи у 2015 році, виділили декілька факторів, що обмежують ефективність роботи ділових об’єднань.

За словами експертів, таким організаціям часто бракує професійних знань, вони недостатньо підтримують контакти з підприємцями і не знають про їхні потреби та не систематично працюють з державними органами.

Другою причиною того, що бізнес-асоціації недостатньо захищають інтереси бізнесу, може бути те, що малий бізнес складає невелику частку серед їхніх членів.

За даними досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зі зменшенням розміру українських підприємств зменшується відсоток тих, що входять до бізнес-асоціацій.

Через це виникає ситуація, коли малий бізнес, який менше захищений від несприятливого регулювання і адміністративних перешкод порівняно з підприємствами більших розмірів, найменшою мірою представлений у ділових об’єднаннях.

Можна припустити, що якби кількість малих підприємств у бізнес-асоціаціях зросла, такі асоціації приділяли би більшу увагу захисту інтересів бізнесу.

Детальніше про діяльність бізнес-асоціацій та проблеми, з якими вони зіштовхуються, читайте у консультативній роботі "Участь підприємців у бізнес-об'єднаннях як інструмент захисту своїх прав".

І, нарешті, ще одну причину розходження між попитом та пропозицією у послугах із захисту бізнесу можна знайти, поставивши собі запитання: чому цей попит такий високий?

Чому майже кожне третє підприємство відчуває потребу у захисті?

Реаліями ведення бізнесу в Україні є те, що бізнес-асоціаціям доводиться захищати підприємців у тому числі від держави.

Проблема захисту бізнесу полягає не тільки в розповсюдженості рейдерства, але й у тому, що незаконно накладені штрафи, обшуки силовими органами, необґрунтовані кримінальні справи або навпаки – бездіяльність правоохоронних органів – шкодять українським підприємцям.

Це змушує підприємців звертатися по захист до бізнес-асоціацій.

Тому державі слід забезпечити законність, незалежність і прозорість судової системи та правоохоронних органів для захисту прав бізнесу.

А бізнес-асоціаціям варто підвищувати свій професійний рівень і залучати більше малих підприємств для того, щоб краще відповідати на потреби бізнесу.

Ця колонка була підготовлена в рамках проекту "Громадська ініціатива "За прозору та чесну митницю", який втілюється Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та фінансується Міжнародним фондом "Відродження".