Припаркувати автомобіль у Львові: місія (не) можлива

Львів. Типовий початок робочого дня. Ви рухаєтеся за кермом з пункту А в пункт Б, звично помірно поспішаєте.

Вже падає дощ, чи тільки хмариться небо, з’явилися на дорозі неочікувані перешкоди, або ні, єдине залишається незмінним – ви ще довго будете "крутитися" вуличками в пошуках вільного і легального місця для паркування.

Ви вже спізнюєтеся на зустріч і готові заплатити підвищену ціну на спеціалізованому паркінгу, але навіть там немає де зупинитися.

Напевне, в кожного виникло б логічне запитання: чому в місті з таким інтенсивним рухом автомобілів (за статистикою ~ 250 авто на 1000 мешканців) досі не врегульована система паркування?

Львів - місто дуже компактне і через свою специфічну інфраструктуру вимагає скурпульозних та виважених рішень.

Історична частина з вузькими вуличками практично постійно перенасичена автомобілями. Хаотичне паркування транспортних засобів, неналагоджений механізм збору коштів за паркомісця та притягнення порушників до відповідальності, – все це створювало дискомфорт для мешканців багато років. 

Відтак у місті гостро постала проблема неефективності чинного регулювання системи паркування, яке негативно впливає на водіїв, пішоходів, зачіпає інтереси бізнесу і громадськості загалом.

Недосконале впровадження змін у цій сфері помічаємо не тільки у великих містах, таких як Львів чи Київ, а загалом по всій країні.

У 2017 році в Україні відбулася довгоочікувана реформа паркування, яка дала змогу налагодити механізми наповнення місцевих бюджетів коштами, зібраними за послуги паркування.

У процесі підготовки законопроекту щодо реформування сфери паркування аналітично-адвокаційний центр "Львівський регуляторний хаб" долучався до роботи опрацьовуючи місцеву проблематику та готуючи пропозиції до змін, частина з яких була врахована у згаданому документі.

Першочергові результати дії реформи можна вважати позитивними. Якщо у 2016 році кількість надходжень до бюджету міста в рік становила 4,5 млн грн, то вже у 2018 році сума складала 9,7 млн гривень, а станом на жовтень 2019 року львівський міський бюджет поповнився на 9,5 млн гривень.

Також вже рік у Львові активно працює служба інспекторів з паркування, які за час своєї діяльності виписали понад 30 тисяч штрафів на суму близько 12 млн грн.

Оскільки закон передбачає надання водіям 50% знижки у сплаті штрафів в 10-ти денний термін, з цієї суми до місцевої казни надійшло 6 млн грн. Погодьтеся, це вже непоганий результат.

Інспектори тепер здійснюють нагляд, це дисциплінує водіїв і підвищує рівень культури паркування (як мінімум культури сплати в 10-ти денний термін - практично 100%).

Проте основні питання відсутності достатньої кількості муніципальних паркомісць та побудови нових паркінгів не вирішено досі.

Не зважаючи на точкові позитивні зрушення, сфера паркування у Львові потребує комплексних змін. Аналізуючи загальну ситуацію, можна виокремити такі 4 ключові проблеми:

1. Неякісна інвентаризація місць. Це впливає на постійну завантаженість центральної частини Львова, де попит на паркування значно перевищує пропозицію.

Йдеться як про відсутність паркомісць там, де їх цілком реально облаштувати, так і про неякісну розмітку існуючих місць.

Прикладом одного з поширених порушень є суттєве перевищення кількості запаркованих транспортних засобів, які може вмістити майданчик для паркування.

На деяких паркінгах в центрі Львова в години найбільшого завантаження транспортом, перебувають на 15-30 автомобілів більше, ніж для цього передбачено місця.

Крім цього, у Львові, наприклад, на кількох майданчиках в центральній частині міста на місцях для паркування, позначених синьою смугою, стоять смітники.

2. Відсутність "гнучкого" тарифу та неможливість вільного ціноутворення. Головним показником проблеми є, перш за все, відсутність різниці у вартості години паркування на різних майданчиках, відповідно до їх розташування, часу доби, пори року тощо.

Законами "Про дорожній рух" (ст.58-2) та "Про благоустрій населених пунктів" (ч.3 ст. 28-1) передбачено, що відповідний тариф встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування, затвердженого Кабінетом Міністрів України 2 березня 2010 року постановою № 258.

Проте існуючий порядок жорстко та складно регламентує вказані відносини, таким чином на практиці позбавляючи органи місцевого самоврядування можливості реально впливати на тарифоутворення у сфері паркування.

3. Надмірна жорсткість та невиконання ПДР (правил дорожнього руху), ДБН (державних будівельних норм) та ДСТУ (державних стандартів України). Мова йде про застарілі норми, які водії апріорі не виконують.

До прикладу, згідно з правилами відстань між майданчиком та пішохідним переходом має становити не менше 10 м.

Цього, звісно, в центральній частині міста ніхто не дотримується, бо специфіка вулиць унеможливлює виконання цих правил.

Цікаво, що за кордоном правила дорожнього руху є, здебільшого, лояльнішими ніж в Україні. В Данії залишити свій автомобіль можна не менше ніж за 5 м. від пішохідного переходу, а у Німеччині не менше ніж за 5 м. від перехрестя, що з однієї сторони дозволяє більш раціонально використовувати простір у маленьких містах, а з іншої сторони - не спонукає до порушення правил.

Така сама ситуація в нас і з зупинками громадського транспорту. Зараз припаркувати автомобіль можна не менше ніж за 30 м. до і після знаку зупинки, в той час як в Європі відстань повинна становити від 7 м. (Іспанія) до 15 м. (Бельгія).

4. Відсутність регулювання гостьових майданчиків. Йдеться про так звані "кишеньки" - місця для паркування працівників та відвідувачів ресторанів, магазинів, готелів тощо.

Біля цих закладів немає спеціалізованих майданчиків, тож власники часто самовільно позначають стоянки для автомобілів "фішками", хоч це і заборонено.

Спеціальних місць, призначених для тимчасового розвантаження товарів, теж не передбачено.

Це спричиняє постійні корки, оскільки службові автомобілі зупиняються серед дороги, створюючи перешкоди для руху транспорту.

Ви запитаєте, що з цим всім робити?

Досягти компромісу усіх зацікавлених сторін та покращити існуючу систему паркування можливо застосовуючи збалансований підхід.

Почати слід з якісної інвентаризації: провести чітке маркування паркомісць, платних і безкоштовних з встановленням знаків, що відповідають правилам дорожнього руху та стандартам ДСТУ.

Це допоможе виявити скільки насправді коштів втрачає місто щодня та створити нові місця для паркування.

Наступний крок – зміна логіки тарифоутворення. Новий механізм сприятиме наповненню місцевих бюджетів й створенню якісної альтернативи у вигляді нових паркінгів, стимулюватиме підвищення інвестиційної привабливості сфери та поліпшення якості послуг на паркування.

Тариф має бути "гнучким", а ціна - залежати від розташування, сезонності, часу доби тощо. Наразі, в центральній частині Львова облаштовано 7200 паркомісць.

Водії щодня витрачають в середньому 20 хвилин на пошук вільного місця для автомобіля.

У Києві, наприклад, за годину на відкритому майданчику в центрі ви заплатите 10 гривень, а у Львові - 15, а то і 25 на приватному паркінгу.

Як формується таке ціноутворення і чи доцільне воно? Відповідь повинен дати "ринок".

Ще один спосіб вплинути на ситуацію з паркуванням  - переглянути і суттєво пом’якшити ПДР, ДБН та ДСТУ.

Наразі від жорстких норм програють всі. ЛКП "Львівавтодор" фіксує ~ 80  порушень в місяць, пішоходи скаржаться на запарковані автівками тротуари та вулиці, водії залишають автомобілі будь-де через відсутність місць, а бюджет міста в результаті втрачає потенційні надходження.

Пом’якшення вимог у пункті 15.9 "Зупинка забороняється" ПДР спричинить збільшення кількості місць для паркування як платних, так і безкоштовних, та зменшить чисельність порушень, оскільки водій зможе залишити свій транспортний засіб на відведеному місці для паркування дотримуючись правил.

Як вирішити ситуацію з гостьовими майданчиками? Встановити часові межі на паркування автомобіля в цих зонах.

Як варіант: дозвіл на користування гостьовим майданчиком не більше 2-х годин. Цього буде достатньо для автомобілів, які привозять товари до закладів і, одночасно, таке регулювання унеможливить зупинку звичайних авто на весь день.

Втім для цього необхідно внести зміни до правил дорожнього руху, адже знаку, який вказує на обмеження часу стоянки, поки що не передбачено.

Важливо усвідомлювати: зміни до системи паркування будуть ефективними лише тоді, коли почнемо вирішувати цю проблему комплексно, враховуючи інтереси всіх сторін.

Позитивного результату досягти можливо через розуміння, що спільне майно громади - це не "комунальне – отже нічиє", а "наше".

Кожне вільне місце на парковці тільки здається вільним, бо утримується коштом всіх платників податків, не лише осіб, які користуються автомобілями. Тож нести відповідальність за добробут міста і дотримуватися правил прозорості маємо всі.