Навіщо риба енергетиці?

Не так давно українські аграрії були надзвичайно здивовані рішенням керівництва держави про ліквідацію сільськогосподарського відомства і приєднання його до міністерства економіки разом з торгівлею.

Ідея, безумовно, креативна, але Україна традиційно є аграрною державою і понад 40% валютних надходжень до державної скарбниці потрапляє саме від аграріїв.  

Здоровий глузд підказує, що цей напрям потрібно було б максимально підсилювати задля зміцнення держави, а не розчиняти в економічно-торгівельних проблемах.

Днями пролунала чергова новина, ще креативніша.

Рішенням Кабінету міністрів рибна галузь України була перепідпорядкована новоствореному Міністерству енергетики та захисту довкілля.

Українські рибоводи в шоці! Такий крок фахівці галузі вважають не лише непрофесійним, абсолютно безглуздим, але й таким, що може остаточно знищити рибну галузь України.

Такі рішення будуть сприяти лише подальшому зростанню імпорту риби та рибних продуктів, який вже натепер у десятки разів перебільшує власне виробництво. Таку позицію аж ніяк не можна назвати державницькою!

Україна, яка має найбільший потенціал у Європі з водних ресурсів, могла б нагодувати рибою пів світу, але дивним чином над рибною галуззю вже багато років поспіль здійснюються якісь дивакуваті експерименти.

Спочатку було міністерство рибної промисловості України, потім – Державне агентство рибного господарства, а що тепер?

Риба як рушійна сила української енергетики? Складається враження, що такі кульбіти могла придумати або абсолютно некомпетентна людина, або навпаки, класний фахівець по режисурі телевізійних шоу!

Головне завдання рибної галузі – це продовольча безпека держави. Як це корелюється з енергетичною або екологічною проблематикою - незрозуміло.

[BANNER1]Вже багато років точиться дискусія щодо передачі до міністерства екології рибоохоронного патруля.

Безумовно, в цьому логіка є. Є певний сенс також у передачі до екологів рибного промислу, бо він напряму пов’язаний з видобутком водних живих біоресурсів (квоти, ліцензії, дозволи і т. ін.).

Але як бути з аквакультурою, тобто рибництвом? Цю галузь у такому разі скоріш слід віднести до тваринництва та надати рибництву реальну допомогу.

Досі рибники мали безліч проблем – це і неможливість взяти кредити та отримати грошові компенсації, відсутність механізму взяття в оренду частки водойми загальнонаціонального значення і багато інших.

Але досі керівництво Державного агентства рибного господарства хоча б намагалося їх вирішувати. Що буде тепер – незрозуміло. Ніхто з можновладців навіть не намагається пояснити це людям!

Розумна людина завжди знайде можливість виправити помилку, а мудра – її не зробить.

Дуже хотілося, щоб на вищих щаблях державного управління працювали якщо не мудрі, то хоча б розумні люди.

Українських рибоводів вже давно обурює ставлення до них держави, але після нещодавніх енергетично-екологічних перетворень вони готові вийти на вулиці.

Це, вочевидь, найбільш дієва форма спілкування народу з можновладцями у сучасній Україні. Чому ні? У євробляхерів же вийшло!