Українська правда

Ліквідація ПДВ: змінюйся або помри!

Навіть якщо ВВП Польщі зростатиме на 3,5%, а України - на 7%, економічний розрив між обома країнами буде не скорочуватися, а збільшуватиметься. Що допоможе уникнути цього парадоксу?

Оголошення податкової реформи з початку 2020-го року "фінансистом" "Слуги народу" Данилом Гетманцевим викликало суперечливі враження.

Для електорату з підприємницького середовища обіцянки зниження податкових ставок, ліквідації певних видів податків або їх заміни на більш зручні для бізнесу — сильні аргументи. Але, окрім них, є й інші.

Для мене, як підприємця, тема податків надчутлива. Реформа повинна полягати не тільки і не стільки в перегляді їх видів та розмірів, як у трансформації парадигми податкової системи — в переосмисленні її призначення, завдань і показників ефективності.

Податкова реформа: поповнюємо бюджет або розвиваємо економіку?

У спробах удосконалити інструмент для збирання грошей до скарбниці, чиновники забувають, що завдяки податковій реформі можна і потрібно вирішити державні завдання: – – створити умови для економічного зростання, інвестиційної привабливості та можливості для самореалізації;

–вивести економіку з тіньового сектора, декриміналізувати бізнес;

– ліквідувати базу для корупції в економіці;

– наростити податкову базу і надходження в бюджет через підвищення інвестиційної активності;

– скоротити витрати як бізнесу, так і держави з адміністрування податків.

Сьогодні економічні показники України — одні з найнижчих в Європі.

За рівнем ВВП на душу населення ми відстаємо навіть від пострадянських країн. Водночас виник парадокс.

Зростання ВВП за існуючої економічної моделі може тільки збільшувати розрив між Україною та рештою країн.

Візьмемо Польщу. Що буде, якщо польський ВВП зростатиме на 3,5%, відповідно до показників останніх років, а український — на 7%, що зараз вважається оптимістичним прогнозом для чинної економічної моделі?

За даними МВФ, за 2018 рік ВВП на одну особу у Польщі оцінюється в 15430 доларів, в Україні - 2 963 доларів.

Якщо припустити лінійне зростання, отримаємо парадоксальні висновки. За п'ять років економічний розрив між Україною і Польщею не скоротиться, а збільшиться — з 12467 доларів до 13823 доларів, або на 10,88%.

[BANNER1]Навіть за сприятливих умов при збереженні існуючої економічної моделі ми відставатимемо.

А якщо змиритися з бідністю, нічого змінювати не треба. Однак для того, щоб жити в багатій країні, модель має істотно відрізнятися.

Змінюйся або помри!

Україна повинна стати більш привабливою і безпечною для інвестування.

Відчутно низьке податкове навантаження разом з простотою ведення бізнесу та гарантіями безпеки капіталу можуть створити умови для інвестиційного буму.

Податкова реформа: з чого почати?

Останнім часом величезна ділова і законодавча активність була зосереджена навколо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.

Непогана ініціатива, та не ключова. Частка податку на прибуток у загальній структурі податкових відрахувань не так аж суттєва.

У 2018-у році вона склала близько 10% доходів до держбюджету.

Починати реформу необхідно з перегляду системоутворюючого податку, яким є ПДВ. Він дуже зручний для чиновників — стягується незалежно від фінансового результату і задовго до отримання доходу.

ПДВ пригнічує бізнес. Більша частина вартості товару, за винятком роздрібної маржі, обкладається до сплати споживачем за товар.

Це призводить до того, що економіці необхідно залучати додатково фінансовий ресурс, еквівалентний 70-80% ПДВ від роздрібного товарообігу.

За результатами роздрібної торгівлі в 2017-му році, обсяг додатково інвестованих бізнесом коштів для покриття зобов'язань по ПДВ, склав близько 100 млрд грн.

Для економіки, що розвивається з гострим дефіцитом фінансового ресурсу та його високою вартістю, додаткові вилучення для функціонування ПДВ — це знищення потенціалу зростання.

Замість ПДВ - податок з продажів

Можна знижувати ставку ПДВ, але це не вирішить проблем. Принциповим рішенням може бути заміна ПДВ на податок з продажів (НП).

Він ефективно працює в найбільш розвиненій економіці світу у США і стягується при продажу товару кінцевому споживачу.

Така заміна вивільнить мільярди гривень обігових коштів бізнесу для інвестування. Скоротяться потреби в ресурсах, необхідних для адміністрування ПДВ, ліквідуються корупційні схеми, побудовані навколо генерації та відшкодування.

Ще одним бонусом для української економіки стане ліквідація тіньового імпорту. Його часто називають контрабандою, але це дещо різні поняття.

Оскільки "імпортний" ПДВ для більшості товарів є основним платежем, то всі схеми ухилення від сплати митних зборів побудовані на мінімізації сплати ПДВ.

Заміна ПДВ на податок з продажів дасть можливість митникам зосередити зусилля на контролі над переміщенням заборонених товарів і товарних груп з особливим оподаткуванням.

Сьогодні багато зусиль спрямовано на децентралізацію країни. ПДВ власне є централізованим податком, а податок з продажів легко прив'язувати до конкретного місця продажу.

[BANNER2]Податкові ставки знижуються — бюджет наповнюється

Якщо замінити ПДВ податком з продажів і знизити податкову ставку з 20% до 10% і при цьому збільшити податкову базу на 20%, надходження до бюджету не зменшаться.

Мій прогноз: тіньовий сектор економіки, який за різними оцінками сягає сьогодні 50%, при зниженні податкової ставки зменшиться до 20%.

Адже не секрет, що саме через високі податкові ставки об'єктивно низькоприбутковий бізнес в Україні йде "в тінь" або взагалі вмирає. Простий розрахунок.

Якщо сьогоднішній обсяг продажів в Україні прийняти за одиницю, то зараз бюджет отримує від нього тільки 10%. Тобто 1*0,5 (частина "білої" економіки) * 0,2 (діюча ставка ПДВ) = 0,1

Або  при зниженні податкової ставки і виконанні умов, зазначених вище, отримуємо ті ж 10%.

Так само: 1 * 0,8 (частина "білої" економіки) * 0,1 (ставка податку з продажів) + 0,2 (зростання податкової бази) * 0,1 (податок з продажів) = 0,1.

Заміна ПДВ 10% податком з продажів скасовує необхідність у так званій податковій оптимізації.

Якщо вдасться перевести економіку в "біле" поле, сам бізнес стане суворим контролером і борцем з корупційними схемами, корупційний фактор буде нести йому загрозу, а недобросовісному платнику — переваги.

ФОП — активні учасники схем податкових оптимізацій

Це — не популярна тема, хоча в схемах податкових оптимізацій у нас часто використовують ФОП.

Цим грішать навіть великі рітейлери. Я – за розвиток малого і середнього підприємництва, але  необхідно скоригувати умови діяльності ФОП.

Особливо тієї, яка пов'язана з рухом товарів. Закупівлі товарів імпортного походження необхідно залишити тільки в безготівковій формі.

Це вирішить проблему приховування походження товарів, що підірве попит на контрабандний товар. Його походження пов'язане з фіктивними постачальниками.

[BANNER3]При реалізації імпорту необхідно вимагати обов'язкового використання фіскальних чеків.

А для цього необхідно ввести електронні чеки і запустити програми, що дозволяють будь-який смартфон використовувати як реєстратор розрахункових операцій.

Від єдиного податку - до загальної системи оподаткування

Для усунення прірви між загальною і спрощеною системами оподаткування необхідно зменшити ставку ПДФО до 10% і замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (ННВК).

Це створить необхідні стимули для того, щоб "єдиноподатники" переходили до роботи на загальній системі оподаткування, що дозволить підприємцям повноцінно користуватися можливостями фінансових ринків і формувати свою капіталізацію.

Резюмуючи, ще раз підкреслю, що податкові реформи повинні бути спрямовані на розвиток інвестиційної привабливості України та її економічного зростання.

Для сучасних реформаторів в Україні сьогодні багато викликів і завдань. І бізнес готовий брати участь в їх вирішенні своєї експертизою, досвідом і практичними порадами.

Бізнес зацікавлений у ефективних реформах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
реформа податки ПДВ