У попередній колонці ми розглянули необхідні заходи для створення інституційно сильної та функціонально незалежної Митної служби.

Пропоную зупинитися детальніше на кількох основних проблемах митниці та шляхах їх вирішення.

Фіскалізація чи безпека

Зараз надходження митних платежів до бюджету розглядається державою як ключовий показник ефективності митниці.

Існування так званих очікуваних надходжень до держбюджету призвело до застосування митниками квазі-легальних інструментів у майже будь-якому випадку шостого (резервного) методу визначення митної вартості не за ціною контракту.

Це створює простір для корупції, оскільки щоразу фінальна сума платежів є предметом домовленостей між декларантом та органом доходів і зборів.

Здійснення митної справи за імперативом наповнення бюджету без виконання функцій митної безпеки посилює корупційний тиск на суб'єкти ЗЕД, збільшує обсяг "сірих" схем поставки, штучного зростання цін на товари легального імпорту.

Наслідок — скорочення обсягів легального імпорту і зовнішньої торгівлі в цілому, а надалі — скорочення обсягів іноземних інвестицій і падіння ВВП. Натомість світова спільнота розглядає митну справу передусім як забезпечення безпеки ланцюга постачання товарів і сприяння зовнішній торгівлі.

Митна справа є одним з ключових компонентів євроінтеграційних процесів України, однак повноваження і структура "митної складової" апарату ДФС та митниць не відповідають зобов'язанням України в рамках угод про асоціацію між Україною та ЄС і про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Митний пост-аудит

Однією з основних проблем ДФС є недосягнення найбільш очікуваного результату від об'єднання митної і податкової служб. Йдеться про відсутність запровадження на всьому ланцюгу постачання, від імпортера до кінцевого споживача, контролю за базою оподаткування, у тому числі ПДВ, та, відповідно, за податком на прибуток.

Цього не відбулося, тому деякі недобросовісні імпортери використовують схеми заниженої митної вартості та декларування недостовірних відомостей на кшталт кількісних та якісних характеристик товарів, що безпосередньо впливають на їх вартість, при ввезенні товарів на митну територію України.

Світові тенденції щодо спрощення процедур під час митного оформлення, зокрема шляхом скорочення часу митного оформлення та обсягів контрольних заходів, не передбачають тотального митного контролю під час ввезення товарів.

Вони передбачають існування ефективного механізму пост-митного контролю, який повинен створити баланс між висхідним обсягом спрощень митних процедур та контролем з боку державних органів.

Безпідставна трансформація митного пост-аудиту у сферу контрольно-перевірочної роботи податкових органів фактично нівелювало його ефективність, спровокувало обмеження щодо його здійснення.

Вирішити проблеми "надмірної фіскалізації" митниці і балансу між сприянням торгівлі та контролю за операціями суб'єктів ЗЕД можна такими шляхами.

Перший — створення умов для отримання Україною попередньої митної інформації від митних органів країн — членів ЄС стосовно товарів, що є об'єктами експорту в Україну з території ЄС.

Другий — отримання митними органами якісної і вчасної попередньої інформації від транспортних операторів, у першу чергу — морських ліній.

Третій — запуск в ДМС повноцінного з точки зору організаційно-кадрового забезпечення та ефективного застосування митного пост-аудит контролю.

Четвертий — поступовий перехід до адміністрування митних платежів за результатами пост-аудиту.

Міжнародне співробітництво

У 2013-2018 роках розвиток міжнародного співробітництва в митній сфері значно сповільнився, а контакти з іноземними митними органами поступово стали ситуативними та здебільшого формальними.

Це пов'язано з акцентуванням ДФС на фіскальній складовій діяльності і з поступовою стагнацією ключових митних функцій: боротьба з контрабандою наркотиків та зброї, захист прав інтелектуальної власності, експортний контроль.

Налагодження міжнародних зв'язків є тривалим процесом і вимагає певних професійних знань та навичок. Передусім, мова йде про такі завдання.

1. Забезпечення в ДМС відповідності повноважень, структури, фінансування та представницького й кадрового рівня підрозділу, відповідального за міжнародне співробітництво.

2. Створення організаційних умов для застосування територіальними митними органами своїх повноважень з метою підтримання оперативного зв'язку між митними органами України та митними органами суміжних іноземних держав.

3. Створення у складі дипломатичних місій України інституту постійних митних представників (аташе) в країнах-сусідах та ключових торговельних партнерах, окрема, в КНР. Відновлення діяльності митного аташе в Брюсселі, відповідального за взаємодію з Всесвітньою митною організацією.

4. Запровадження системи оцінки діяльності підрозділу, відповідального за організацію міжнародного митного співробітництва, відповідно до визначених, зрозумілих ключових показників оцінки ефективності.

5. Усунення внутрішніх бюрократичних перешкод для здійснення міжнародної діяльності та дублювання повноважень підрозділів, як це було всередині ДФС.

6. Посилення співпраці з організаціями ВМО, ГУАМ, ОЧЕС, ЄЕКООН.

ІТ-технології та обмін інформацією

У 2011-2012 роках Держмитслужба активно відпрацьовувала низку систем технічних засобів митного контролю для прискорення проведення процедури пропуску товарів через державний кордон України.

Це мобільні рентгенівські системи сканування, відеоспостереження і зважування, шлагбауми, картки доступу в пункти пропуску. В результаті були розроблені проекти документів щодо інтеграції технічних та спеціальних засобів митного контролю з автоматизованою системою митного оформлення Держмитслужби.

Реалізація таких заходів дозволила б створити такі пункти пропуску, які за технічними характеристиками відповідали б стандартам країн-членів ЄС.

Як свідчить практика, інформаційний обмін з митними органами інших країн здійснюється для отримання в режимі онлайн інформації про вантажі, які пройшли митне оформлення в країні виїзду і прямують в Україну. Тобто митниці стає відомо про вантаж до його в'їзду на митну територію України.

Інформація формується на основі даних митних декларацій. Використання такої інформації дозволяє прискорювати проходження вантажів, перевіряти законність зовнішньоекономічних операцій і митну вартість товарів. Формат, періодичність та порядок інформаційного обміну зазначаються в договорах.

Зараз митні органи України з певними проблемами обмінюються попередньою інформацією з Польщею, Молдовою, Білоруссю, Росією, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, державами-членами ГУАМ.

Імплементація угоди про асоціацію між Україною та ЄС і функціонування зони вільної торгівлі передбачає налагодження обміну попередньою інформацією. Зокрема — шляхом набуття Україною членства в Конвенції про спільну транзитну процедуру та через приєднання до нової комп'ютерної транзитної системи NCTS.

Вирішення цього питання повинно включати напрям розумної та виправданої централізації автоматизованої системи митного оформлення та інтегроване використання технічних засобів митного контролю.

Як подальший системний крок слід розглядати поступову реалізацію концепції максимальної інтеграції всіх внутрішніх та зовнішніх складових, елементів та даних. Це забезпечить реальний моніторинг митного контролю та дій персоналу митних органів на всіх етапах здійснення митного контролю.

Інший напрям — заходи з імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС: застосування комп'ютерної транзитної системи та приєднання країни до Конвенції про спільний транзит, створення електронних систем попереднього обміну інформацією з митними органами інших країн та з державними органами України.

Ці системні кроки дозволять збудувати потужну митну адміністрацію. Якщо ми все зробимо правильно, то нечесна конкуренція і схеми на митниці припиняться, а в бюджет надійдуть суми, зіставні з траншем МВФ. Часу на експерименти вже нема.