Збільшення статутного капіталу банку: як підготуватися

У 2018 році Національний банк України започаткував щорічну оцінку стійкості банків. У межах цього процесу було проведено стрес-тестування 24 найбільших банків.

З одного боку, результати оцінки продемонстрували достатність капіталу більшості банків, а також їхню здатність генерувати прибуток за поточних ринкових умов.

Водночас з іншого – низка банків досі не має достатнього запасу капіталу на випадок кризових явищ. Зокрема, минулого року 8 банків мали потребу в додатковому капіталі на загальну суму 6,1 млрд грн за базовим сценарієм та 13 банків потребували капіталізації на загальну суму 42,1 млрд грн у разі настання несприятливого сценарію.

У цьому році Національний банк продовжує оцінювати стійкість банківської системи.

На сьогодні стрес-тестування здійснюється вже для 29 банків. Проте критерії оцінки вразливості банків до ризиків стають жорстокішими. Крім того, зростатимуть і вимоги до капіталу банків.

У планах Національного банку впровадження змін до структури регулятивного капіталу, що здійснюватиметься в межах процесу гармонізації регуляцій із європейським законодавством.

Також впроваджуються додаткові буфери капіталу для підвищення фінансової стійкості банків.

За таких обставин, додатково до законодавчих вимог, у банків дедалі частіше може виникати потреба у збільшені статутного капіталу.

Як показує статистика, за останні 2,5 роки більше 55 банків збільшили свої статутні капітали, наповнивши їх додатково на 35,3 млрд гривень.

Найпростішим способом збільшення статутного капіталу для банків є капіталізація за рахунок прибутку.

У 2018 році банківська система загалом продемонструвала високі показники зростання прибутковості: платоспроможні банки отримали 21,7 млрд грн прибутку.

Попри загальне збереження позитивної тенденції у 2019 році, деякі банки досі залишаються збитковими.

Саме тому такий спосіб, незважаючи на його простоту, поки що не здатен покрити потребу в капіталі для усіх банків.

Сьогодні ж найпоширенішим способом збільшення капіталів банків як за кількістю банків, які ним скористалися, так і за сумами внесків, досі залишаються власні кошти акціонерів банків.

У таких випадках Національний банк України прискіпливо вивчає джерела коштів, які будуть внесені в статутний капітал банків.

На початку цього року Національний банк України деталізував вимоги щодо підтвердження джерел коштів. Серед основних змін такі:

1) задекларований дохід акціонера зменшується на суму всіх суттєвих витрат, здійснених у період отримання доходу;

2) операції, на підставі яких був отриманий дохід та кошти, мають бути економічно обґрунтованими та ринковими;

3) кошти, які направляються в капітал, мають існувати в безготівковій формі безперервно щонайменше упродовж одного року до дати звернення до Національного банку України.

Отже, Національний банк всебічно підходить до оцінки акціонера, який здійснює внесок до статутного капіталу банка.

Як і раніше, Національний банк може оцінювати не тільки майновий стан акціонера, а й майновий стан осіб, операції з якими сформували дохід, за рахунок якого збільшується капітал.

Тому питання підтвердження джерел коштів насамперед є зоною відповідальності власників банків. Саме заявник визначає обсяг документів, який він вважає достатнім для розкриття джерел коштів, що спрямовуються на капіталізацію/

Національний банк або задовольняється обсягом наданої інформації, або запитує додаткові документи для детальнішого вивчення ситуації. На практиці переважно реалізується сценарій з додатковим запитом.

[BANNER1]Частково це пов’язано з тим, що акціонери банків зрідка приділяють належну увагу попередньому опрацюванню цього питання, віддаючи це повністю на відкуп представникам банку або іншим довіреним особам.

Останні ж надто пізно сигналізують акціонеру про наявність проблем з підтвердженням джерел коштів. Як наслідок, капіталізація за рахунок додаткових внесків у кращому випадку суттєво затягується у часі і може тривати більше ніж півроку, у гіршому – банк отримує відмову у погодженні.

Також банкам варто не забувати про спрощену процедуру капіталізації, яка є доступною для них до 1 серпня 2020 року.

Ключова перевага цієї процедури полягає в тому, що Національний банк здійснює оцінку джерел коштів на початковому етапі капіталізації банку.

У разі отримання позитивного висновку Національного банку України щодо джерел коштів, банк має можливість здійснити всі наступні етапи збільшення статутного капіталу, зокрема отримання всіх необхідних погоджень від НКЦПФ, в значно коротші строки.

Утім, незважаючи на очевидні переваги даної процедури, банки користується нею у менш ніж 20% випадках збільшення статутного капіталу.

Банкам, які планують з тих чи інших причин збільшувати свій статутний капітал, варто вже зараз підготуватися до оцінки Національним банком джерел коштів їхніх акціонерів і звернути увагу акціонерів на це питання.

Навіть за умови застосування спрощеної процедури капіталізації у разі неналежної підготовки збільшення статутного капіталу може зайняти декілька місяців.

Для того, щоб скоротити строк розгляду питання, банкам варто переглянути підхід до розкриття інформації про майновий стан акціонерів.

Якщо Національному банку на першому етапі буде надано достатній обсяг інформації, це може суттєво скоротити строки та зусилля, які витрачаються на збільшення статутного капіталу.

Співавтор - Дарина Дашкевич, старший фахівець управління ліцензування банків НБУ