Баланс газу в Україні дефіцитний.

Ми видобуваємо 21 млрд куб м газу, а для покриття потреб країни потрібно ще 11 млрд куб м, тому ми їх імпортуємо.

Імпортний газ нічим не відрізняється від українського. Як і будь-який інший товар, газ повинен відповідати державним стандартам.

Український видобувач газу приводить паливо у відповідність до стандартів на точках входу в ГТС.

Єдина відмінність у тому, що імпортер купує газ в енергетичних одиницях виміру — мегават/годинах, МВт/год.

Для переведення в об'ємні одиниці виміру — тисячі кубічних метрів, у яких Україна балансує систему, — застосовується коефіцієнт 10,6. Наприклад, 10 МВт/год газу множимо на коефіцієнт 10,6 й отримуємо 106 тис куб м блакитного палива.

Газ українського видобутку котується за імпортним паритетом з кількох причин.

По-перше, справа в можливостях магістральної інфраструктури здійснювати імпорт та експорт газу.

По-друге, для збалансування ринку імпортний газ є своєрідним індикативом для формування ціни на український газ комерційного видобутку.

"Нафтогаз" через "газзбути" продає населенню паливо, добуте "Укргазвидобуванням" на умовах ПСО — поставки газу на умовах спеціальних обов'язків, — і його ціна регулюється постановою Кабінету міністрів.

Зараз це 8 247 грн за тис куб м включно з транспортуванням, розподілом та ПДВ. Ціна на газ українського видобутку формується за формулою "витрати плюс", де плюс — це маржа, яка досягається імпортним паритетом.

Відповідно, якщо середня вартість видобутку 1 тис куб м становить 120-150 дол за середньою річною ціною 270-300 дол, то видобувач заробляє 150 дол. Їх компанія може використовувати для реалізації інвестиційних планів, буріння, амортизації.

Визначення ринкової ціни проводиться із затримкою на 8-12 місяців. Постановою №317 Кабміну було передбачено та узгоджено зі всіма учасниками процесу планове підвищення ціни на газ на базі цін попереднього періоду.

Поточне положення ринкових цін дозволяє "Нафтогазу" встановити ціни нижче передбачених, що не є "неринковою" позицією і не створює поле для корупції.

Часто виникає питання: чи можна український газ продавати за нижчою ціною, ніж імпортний? Так, можна, але потрібно буде покривати собівартість витрат та амортизацію "Укргазвидобування", якщо мова йде про газ для населення.

Проте це буде соціальна послуга, а не ринкова позиція. Можливо, це було б правильним та актуальним рішенням при наявності прогнозу підвищення вартості газу залежно від зростання доходів і добробуту населення.

Ми третій рік поспіль займаємося просвітницькою діяльність та розповідаємо, що для купівлі газу у приватної компанії не потрібно проводити жодних технічних перетворень у їх газотранспортній системі чи змінювати вузли обліку.

Газова магістраль і газопровід, який заходить до споживача, належить облгазу або власнику квартири чи будинку. Приватна компанія в рамках газового кодексу має право використовувати наявну інфраструктуру. Це означає, що магістральними трубопроводами та газорозподільними мережами ми користуємося на таких же підставах, як "газзбути", компанії з правом ПСЗ та "Нафтогаз".

Змінити постачальника газу просто. Перше — потрібно мати акт про відсутність заборгованості з попереднім постачальником. Друге — попередити про припинення дії договору у визначені терміни, вказані у вашому договорі. Ну і, звичайно ж, оформити належним чином договір купівлі-продажу з вашим новим постачальником, а також подати заявку на наступний місяць.