Чому "Укрзалізниця" приречена
Довжина та розгалуженість залізничних шляхів України — другі в Європі й поступаються лише німецьким.
При цьому в Німеччині залізницею здійснюється 46% подорожей, у нас — лише 15%.
Проблем багато: і застарілий рухомий склад, і відсутність податкових пільг на внутрішні перевезення, і неефективна логістика, і одночасна робота тепловозів та пасажирських "швидкісних" поїздів, що робить подорож тривалою і некомфортною.
Однак головна проблема — це монополія, відсутність конкуренції, що заважає "Укрзалізниці" розвиватися та атрофує бізнес-підхід до процесів.
Наприклад, "Укрзалізниця" з 2019 року ввела плату за групові бронювання квитків, 200 грн за квиток. Ця плата не повертається, тож деякі квитки подорожчали майже удвічі. Тимчасом в інших країнах на групові перевезення діють знижки.
Коли я почала вимагати від керівництва "Укрзалізниці" скасувати плату за бронювання, отримала відповідь: зросли витрати, зарплати персоналу, тож перевезення залізницею стали збитковими.
Таку непрофесійну відповідь надав керівник "Укрзалізниці" пан Кравцов, зарплата якого разом з преміями та надбавками перевищує 3 млн грн на місяць. Тобто в рази більше, ніж заробляє, наприклад, канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Я не проти високих зарплат, якщо керівник ефективний. Однак в "Укрзалізниці" така логіка: наші високі зарплати роблять перевезення збитковими, тож піднімімо в шість разів вартість бронювання. Будь-який студент економічного факультету знає, що низьку рентабельність не можна рятувати шляхом зниження попиту.
Це шлях в нікуди, він існує доти, доки нема вибору. За такою логікою можна й залізничні перевезення скасувати, бо з появою великої кількості авіаперевізників квитки на літак зрівняються з вартістю квитків на потяг. Високі ціни, низький сервіс та неефективне керівництво — результат монополії на залізничні перевезення.
Це те саме, що встановити мільйонну зарплату менеджменту заводу з виробництва автомобілів "Запорожець" без модернізації продукту, а для компенсації витрат продавати "Запорожці" за ціною BMW. В українських реаліях це працює, бо "Укрзалізниця" має монополію на здійснення залізничних перевезень.
Спроби розбити цю монополію зупинив президент. У 2016 році Верховна Рада ухвалила законопроект про приватизацію "Укрзалізниці" на прозорому конкурсі, але президент наклав на нього вето. Після того криза лише поглибилася.
На будь-яку критику щодо поганого сервісу та логістики керівництво компанії відповідає так: "Дайте грошей". Я попросила Кравцова надати стратегію розвитку підприємства, підвищення ефективності перевезень та поліпшення логістики. На жаль, я отримала лише суху статистику і скарги на брак коштів.
З цього роблю висновок, що ні стратегії розвитку залізничних перевезень, ні елементарного бачення, що треба зробити для формування попиту на пасажирські перевезення в ринкових умовах, в "Укрзалізниці" нема.
Який вихід? Термінова ліквідація монополії "Укрзалізниці". Слід віддати на прозорий конкурс та приватизацію всю логістику та перевезення, як це зробили у туристичних Великобританії, Франції, Японії та інших розвинених країн.
Ми з колегами вже зареєстрували такий законопроект. До речі, приватизувати "Укрзалізницю" радив Україні МВФ. Там, де є конкуренція, там є розвиток.