Українська правда

ІТ на службі у фіскалів: чого чекати бізнесу

Як податкові органи України та інших країн використовують феномен диджиталізації під час проведення розслідувань та податкових перевірок.

Як податкові органи у світі використовують феномен диджиталізації під час проведення розслідувань та податкових перевірок?

Це питання в липні 2018 року поставила перед собою глобальна мережа KPMG з питань вирішення податкових спорів.

За результатами аналізу вона підготувала міжнародне дослідження "Використання цифрових технологій фіскальними органами".

Опитування проводилося серед фахівців із 41 країни світу включно з Україною.

Висновок: використання податковими органами баз даних, програмного забезпечення та інформації у режимі реального часу ставить нові виклики перед бізнесом, зокрема, перед міжнародними компаніями, які можуть отримувати запити щодо господарської діяльності одночасно в кількох юрисдикціях.

За даними дослідження, 58% респондентів зазначили, що фіскальні органи їхніх юрисдикцій здійснюють суттєві інвестиції в галузь ІТ та автоматизацію процесів.

Водночас 17% вказали, що на їхні податкові служби покладаються лише автоматичні адміністративні функції, які не мають суттєвого щоденного впливу на платника податків. Відповідно, автоматизація служб з винятково сервісними функціями не є викликом для міжнародного бізнесу.

Порівняно з попередніми періодами, 46% респондентів відзначають поступове збільшення використання фіскальними органами сучасних інструментів аналізу інформації, автоматизації та штучного інтелекту.

Чи достатньо у податківців навичок роботи з програмними продуктами? 66% респондентів оцінили технічні навички як високі або середні. 27% зазначили, що у їхніх юрисдикціях комунікація та подання документів у процесі спорів з фіскальними органами здійснюється винятково в електронному вигляді.

В Україні, за словами директора департаменту податкової політики ДФС Яни Бугрімової, 60% контактів з податковою здійснюється офлайн через центри обслуговування платників (ЦОП), а десять основних адміністративних послуг, що надаються ДФС, становлять 90% завантаженості ЦОП. Як зазначає Бугрімова, усі ці десять послуг можуть бути переведені в онлайн-режим з 2019 року.

Крім того, 37% респондентів зазначили, що їхні фіскальні органи уже проводять електронні перевірки платників податків, а 61% респондентів стверджує про запровадження електронних систем, які виявляють ризикованих з точки зору несплати податків і зборів платників податків.

Тобто у світі зростає частка електронних податкових перевірок і розслідувань. Це називається "аналітичний контроль за сплатою податків і зборів". Чи варто нам очікувати чогось подібного в найближчому майбутньому?

ДФС уже заявляла про плани запровадження автоматизації камеральних перевірок, що дозволить вивільнити частину персоналу для таких завантажених напрямків як робота з податковим боргом та аудит.

Також ДФС планує створити єдиний Центр оцінки податкових ризиків, який буде вдосконалювати нинішні критерії ризиків, здійснюватиме попередній аналіз податкової інформації та відбиратиме платників податків для перевірок. Принаймні такі плани викладені у "Стратегічних ініціативах розвитку ДФС до 2020 року".

Виникає закономірне запитання: які місцеві ризики постануть перед бізнесом у зв'язку з потенційним запровадженням нових програмних продуктів? Адже запроваджені в Україні технологічні новації, як показує практика, залишаються вразливими перед комп'ютерними вірусами і стороннім втручанням.

Приклади — ситуація з розповсюдженням вірусу Petya через програму M.E.Doc, скарги бізнесу на втручання в автоматичну роботу системи електронного адміністрування ПДВ та некоректну роботу системи блокування податкових накладних і навіть реєстрів, що використовуються для відшкодування податку.

Останні експерименти з ІТ не привели до обіцяної перемоги в боротьбі з "податковими ямами" та до "раю" автоматичного відшкодування ПДВ. Судових справ стосовно необґрунтованих висновків актів податкових перевірок не стало менше — сума податкових спорів у 2018 році досягла 190 млрд грн.

Знайти відповідальних за шкоду, завдану бізнесу некоректною роботою фіскального програмного забезпечення, неможливо. Складається враження, що податковий орган замість забезпечення стабільної та надійної роботи "обов'язкових" програмних продуктів просто ускладнює умови ведення бізнесу.

Тимчасом податкові органи інших країн прямують до використання ІТ-рішень для ефективного та аналітичного виявлення недобросовісних платників податків.

Матеріал написано у співавторстві з Юрієм Олійником, юристом практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ДФС податки IT-технології