Українська правда

Як мінімізувати екологічні ризики від "євроблях"

Законодавці планують вирішити проблему "євроблях" шляхом їх пільгового розмитнення. Чи вихід це, якщо передові країни переходять на електрокари?

Україна — серед десяти країн, у яких забруднення повітря призводить до найбільшої кількості смертей.

Поки європейські країни забороняють дизель та додатково оподатковують старі автомобілі, ми відкриваємо двері для мільйонів імпортованих звідти старих авто.

Чи є у цьому логіка? Як зробити автомобілі доступнішими для населення і запобігти екологічній катастрофі?

Доступне екологічне авто

Скільки разів ви затримували дихання, коли повз проїжджали "Ланос" чи ледь "жива" вантажівка часів СРСР? Мені б хотілося, аби в містах не було шкідливих для людей та довкілля авто, але є реалії: низька купівельна спроможність населення, високі кредитні ставки, слабка інфраструктура громадського транспорту, відсутність велосипедної інфраструктури.

На думку ініціаторів законопроектів №8487 та №8488, це можна вирішити шляхом пільгового розмитнення автомобілів з ЄС. Чи вихід це у довгостроковій перспективі, якщо більшість країн переходять на електрокари та гібриди?

До 31 грудня 2019 року в Україні діє пільговий режим ввезення електромобілів, за яким ввезене авто розмитнюється і ставиться на облік за 10% від його вартості. Завдяки такій нормі ринок електромобілів в Україні за рік зріс майже удвічі. Попит стимулює створення інфраструктури електрозаправок.

Законопроекти №8487 та №8488 містять незначні привілеї для гібридних авто та електромобілів, але вони не роблять погоди для потенційного покупця, якому бензинове або дизельне авто все одно вийде дешевшим. Проекти не зберігають пільги з ПДВ та мит, а лише створюють бензинових та дизельних конкурентів.

При правильному підході ці ініціативи можна перетворити на "зелену" політику, яка зробить менш шкідливі для довкілля авто більш доступними для населення.

Що для цього потрібно?

По-перше — зберегти систему пільг при розмитненні електромобілів, щоб залишилася лише сплата за першу реєстрацію у розмірі 10% від вартості авто. Це дозволить ринкові зростати, а бізнесу — планувати будівництво відповідної інфраструктури. Це при тому, що держава не надає жодних пільг такому бізнесу.

По-друге — запровадити систему стимулювання купівлі електромобілів для тих, хто отримує "білу" зарплату та сплачує податки. Наприклад — повернути ПДФО або суму єдиного податку ФОП за останні 12 місяців, але не більше 150 тис грн.

Це допоможе особі з розміром зарплати 20 тис грн на місяць повернути 43 200 грн ПДФО і здешевить авто ще на 1 400 євро. Тобто машина вартістю 10 тис євро в ЄС коштуватиме в Україні 9 600 євро з реєстрацією.

По-третє — створити пільгову систему кредитування або лізингу електромобілів через "зелені" банки, змусивши виробників електромобілів нарешті офіційно їх продавати, оскільки це буде вигідніше. Нехай це будуть банки з європейським капіталом, а держава даватиме гарантії перед МФО за кредитні лінії.

Обидва законопроекти потрібно ухвалювати з урахуванням трьох норм.

Перша — ввезення авто стандартів "Євро-3" та "Євро-4" дозволити на невеликий період, до року, а потім заборонити "Євро-3" і "Євро-4" разом з "Євро-5" для дизелів. Це дозволить легалізувати "євробляхи" і стати на шлях заборони дизеля.

Друга — протягом двох-трьох років заборонити ввезення бензинових авто стандарту "Євро-5". Це стане кроком до заборони старих стандартів, переходу на стандарт "Євро-6", переорієнтування покупців на більш "зелені" рішення.

Третя — у довгостроковій перспективі, наприклад, з 2040 року, заборонити ввезення бензинових та дизельних авто. У результаті бізнес отримає зелене світло для розвитку ринку електротранспорту.

Небезпека ситуативності ухвалення рішення

Наукові дослідження свідчать, що понад 9 млн смертей на рік у світі зумовлені забрудненням повітря. Як і весь прогресивний світ, Україна прагне до низьковуглецевої економіки, яка блокуватиме використання викопних джерел енергії, сприятиме відновлюваній енергетиці та сталому споживанню.

Такі цілі закріплені у стратегічних документах та міжнародних зобов'язаннях.

Є два аспекти, на які треба звернути увагу.

Перший — шкода від старих автомобілів та авто на викопному пальному. Чим старіший автомобіль, тим більше шкоди довкіллю він завдає.

 
Джерело: Вікіпедія

У Німеччині, Швеції, Великобританії, Нідерландах, Норвегії, Франції вжиті різні заходи для зменшення шкоди від дизельних авто: від оподаткування до заборони. Україна не повинна популяризувати дизельні та бензинові двигуни в той час, коли світ відмовляється від них і переходить на електрокари та гібриди.

Другий — утилізація старих авто, які є потенційно небезпечними відходами.

У країнах ЄС середній термін експлуатації автомобіля — десять років. Потім власник повинен зняти його з реєстрації й утилізувати. Утилізаційний збір у ЄС сплачує власник, вартість утилізації — 45-200 євро. Збір потім повертається, але навіщо цим займатися, якщо вигідніше продати авто українцям за 500 євро?

В Україні системи утилізації авто нема. Її намагалися запровадити у 2013 році, але відповідний податок скасували через тиск автомобілістів і бізнесу.

Восени 2018 року Мінприроди планує подати до парламенту рамковий законопроект про відходи, передбачивши систему розширеної відповідальності виробника. В ідеалі потрібен і законопроект про утилізацію авто, оскільки частина елементів є потенційно небезпечними відходами, які вимагають специфічного управління та утилізації. Без цього можливе забруднення води та ґрунтів.

Мова не лише про "євробляхи", а й про старі авто, які отруюють наше повітря і життя. Ситуація схожа на те, що у вас на подвір'ї зібралося 200 пустих пластикових пляшок і вам пропонують купити ще 200 за півціни.

Життя після смерті

Вирішення проблеми нерозмитнених автомобілів з ЄС слід вписати у стратегічні цілі України. Думати про це потрібно не тільки у рамках виборів, а й враховувати наслідки для майбутніх поколінь. Українці за жодних обставин не повинні погоджуватися з перетворенням країни на цвинтар металу та іншого сміття.

Авторський блог не є офіційною позицією Європейського банку реконструкції та розвитку або будь-якої іншої інституції ЄС.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
авто екологія ЄС Мінприроди законодавство