Українська правда

Лікування системи: навіщо Україні держзакупівлі через міжнародні організації

Державні закупівлі ліків через міжнародні організації: що змінилося для України?

У 2017 році Україна вперше зафіксувала зниження рівня смертності від гострого інфаркту міокарда у лікарнях завдяки наявності коронарних стентів.

До початку державних закупівель через міжнародні організації уряду жодного разу не вдавалося закупити 25 тис. стентів – саме стільки становить річна потреба у цих приладах Що змінилося?

Crown Agents закупили майже всю річну потребу за бюджет, виділений з України. За такий самий бюджет у 2015 році було закуплено лише 7,2 тис. стентів.

Різниця в цінах між закупівлями у 2015 та 2016-2017 показує надзвичайно високу націнку, яку ставили постачальники на ці життєво необхідні медичні вироби та ліки у попередні роки.

Дотримання міжнародних стандартів і впровадження кращих міжнародних практик дозволяє закуповувати продукцію високої якості за вигідною для держави ціною. Тож забезпечується доступ громадян до інноваційного лікування.

Очевидно, що з упровадженням державних закупівель через міжнародні організації вдається ламати старі корупційні схеми та поступово виводити закупівлі на новий рівень відповідно до кращих міжнародних практик.

Активісти та громадські організації підрахували, що через корупцію втрачалося до 40% бюджету України, що виділявся на закупівлі у сфері охорони здоров’я.

Не зважаючи на ці успіхи за такий короткий строк, реформа продовжує сприйматися як перешкода, а не можливість. Тому хотілося б ще раз наголосити на можливостях для кращого забезпечення українців якісними медичними препаратами та виробами, які відкрилися із залученням міжнародних організацій до державних закупівель.

Стандарти – всьому голова

Ефективність будь-яких процесів вимагає чіткості і простоти. Державні закупівлі – не виняток. І для цього всі процедури мають бути детально та зрозуміло прописані і погоджені. Для спеціалістів із закупівель такий звід правил має стати настільною книгою і дорожньою картою.

Державні закупівлі для МОЗ України через міжнародні організації здійснюються з неухильним дотриманням вивірених роками правил, норм і принципів, встановлених міжнародними стандартами.

Тож Україна перебуває у винятково вигідній ситуації, коли можна спостерігати зсередини, як треба робити – залишається просто брати і налагоджувати свою систему, крок за кроком.

Що Україні дасть така гармонізація стандартів? По-перше, можна зробити всі закупівельні процеси прозорими, чітко їх регламентувавши. Це дозволить легко відслідковувати, де і чому щось йде не так – та виправляти.

По-друге, більш системно застосовувати кращі медичні знання і сучасні досягнення світової медицини для формування номенклатур, а отже, забезпечувати пацієнтів найкращими засобами для лікування.

 Першим кроком у цьому напрямі стало підписання МОЗ України меморандуму про впровадження міжнародного класифікатора для медичних виробів GMDN (Global Medical Device Nomenclature).

Грамотне планування закупівель

Із залученням до державних закупівель міжнародних організацій у момент, коли у країні вже існував фактично 2-річний дефіцит ліків, виявилася і неефективність планування.

Річне планування може негативно позначатися і на якості, і на процедурах закупівель за умов збереження поточних тенденцій.

Сьогодні важко забезпечувати поставку свіжих товарів протягом року, ще й існує багато потенційних ризиків, пов’язаних з веденням обліку отриманих ліків та медичних виробів та їхнє неефективне використання, що призводить до недостачі або надлишків.

Річне планування не враховує особливостей виробництва, про що йтиметься далі, тому в деяких випадках заважає закупівлі необхідних товарів у достатній кількості і з повним строком придатності та може призвести до збільшення витрат.

Налагодження тривалої співпраці з виробниками замість здійснення одноразової закупівлі є більш вигідним для обох сторін та дозволяє враховувати специфіку виробництва.

Планування для виробників – ключовий фактор, що забезпечує безупинний виробничий процес і дозволяє уникати простоїв або виконання єдиного замовлення, що для цілого виробництва є надто витратним, а отже, непродуктивним.

Саме тому для закупівельника важливо планувати та укладати договори з постачальниками завчасно – до моменту, коли настає необхідність у використанні закуплених товарів.

У Великобританії, наприклад, цю проблему вирішили за рахунок налагодження поставок партіями та багаторічного планування замість річного.

Запровадження довгострокового планування в Україні дозволить перейти від нинішнього неробочого формату до більш керованого та надійного процесу. Це дозволить будувати кращі стосунки з перевіреними і надійними виробниками.

У перспективі ми зможемо погоджувати індивідуальні графіки поставок для вчасного забезпечення більшої кількості українських пацієнтів необхідними ліками, додатково заощаджувати державні кошти завдяки отриманню знижок тощо.

Створення конкуренції та вихід на міжнародні ринки

Для українських виробників поточна реформа – взагалі золотий час. Слід лише підтягнути якість своєї продукції до міжнародних стандартів, після чого вийти на нові, більш масштабні ринки збуту - хіба це погано?

Працювати на рівних конкурентних умовах всередині країни і не хвилюватися, що у когось з конкурентів є зв’язки чи щось інше, – хіба це погано? Всі ці здобутки здатне забезпечити впровадження міжнародних стандартів.

Здорова конкуренція вигідна для всіх – постачальники змагаються за державні контракти на рівних і прозорах умовах, а українські пацієнти отримують доступ до інноваційних препаратів та виробів, які можна закупити на вигідних для держави умовах.

Зараз Україна перебуває у процесі фундаментальних змін. І вкрай важливо успішно завершити цю справу. Систему, хоч і неефективну, яка відпрацьовувалася роками, не можна змінити за один день. Цей процес є болючим та вимагає часу. Але треба набратися терпіння. Результат того вартий.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
реформа МОЗ медицина