Бар’єр для новітніх технологій агроринку

VIII сесія Верховної Ради України стала успішнішою для аграрного сектору, ніж попередня.

Якщо минулої каденції було ухвалено всього лише 2-3 законопроекти для аграрного сектору, то упродовж останнього півріччя депутати кілька разів оголошували "аграрні дні" та ухвалили біля десяти важливих законопроектів.

Суттєвий поступ було зроблено в реалізації земельної реформи та імплементації європейського законодавства. Однак у питанні реєстрації інноваційних препаратів маємо провал.

Уже три роки поспіль в Україні заблокований доступ наукових інститутів та дослідних станцій до випробувань інноваційних засобів захисту рослин.

Агровиробники не можуть використовувати на своїх полях препарати нового покоління. На початку 2016 року у великому законопроекті з дерегуляції було внесено зміни до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати".

В результаті з’явилося формулювання, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для проведення державних випробувань та наукових досліджень пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Таким чином виробники оригінальних засобів захисту рослин стикнулися з проблемою фактичної неможливості проведення наукових досліджень та державних випробувань пестицидів і в подальшому державної реєстрації засобів захисту рослин.

Адже у країни-виробника не завжди є потреба проводити державну реєстрацію на тих культурах, які там не висіваються, або тих препаратів, які у цій країні в принципі не застосовуються через відсутність шкодо чинних організмів. Генеричні ж компанії – навпаки отримали перевагу.

"Ми поставили хрест на 90% інноваційних препаратах, отримали проблему на порожньому місці. Коли ухвалювалися зміни – була допущена помилка. Але сьогодні її потрібно виправляти всім", - вважає Микола Кучер, член Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України.

Проте проблема не лише в розподілах ринку між компаніями.

"Постійне використання одних і тих же препаратів викликає стійкість шкодочинних організмів до них, а відповідно і зменшує їх ефективність. З часом треба змінювати діючу речовину, комбінувати захист, аби зберегти врожайність", — зазначає головний агроном агрохолдингу ІМК Олександр Гірман.

Використання препаратів, які були винайдені у 60-70 роках минулого сторіччя, завдає більше шкоди навколишньому середовищу, ніж якби застосовувалися новітні, більш екологічні та безпечніші ЗЗР.

Новітні препарати мають набагато менші норми використання на гектар, від 0,1 до 0,01 літра на гектар, тоді як наразі в нас використовують препарати, які мають норму витрати до 6 літрів на гектар.

"Із забороною ввозити сучасні європейські або американські препарати нового покоління, які мають більш високий рівень безпеки — вплив на навколишнє середовище яких суттєво мінімізовано і, залишаючи лише старі ЗЗР, винайдені ще у минулому сторіччі, але зареєстровані в Україні, страждає наша екологія", — вважає народний депутат Микола Кучер.

У Мінагропроді визнають, такий штучний дискримінаційний бар’єр для виходу новітніх технологій на ринок у формі законодавчого положення суперечить європейському законодавству та світовій практиці.

Вимога щодо надання підтвердження реєстрації препарату у країні виробництва при ввезенні зразків ЗЗР для державних випробувань та наукових досліджень відсутня в законодавстві ЄС, США та інших цивілізованих країн та фактично представляє собою нетарифний торгівельний бар’єр — про це зазначають у своїх листах Європейська асоціація захисту рослин (ECPA), Центральний інститут нагляду та випробувань в сільському господарстві Чеської Республіки (UKZUZ), Національне бюро з безпеки харчової продукції Угорщини (NFCSO).

"Організації, що займаються реєстрацією пестицидів в країнах Європейського Союзу відповіли нам, що в ЄС не існує такої вимоги для зразків препаратів, що приходять з-поза меж Євросоюзу", — заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

За її словами вимога щодо надання підтвердження реєстрації препарату у країні виробництва при ввезенні зразків ЗЗР для державних випробувань та наукових досліджень відсутня в законодавстві ЄС, США та інших та фактично є нетарифним торговельним бар’єром.

Ще у 2017 році до Верховної Ради України був поданий законопроект № 6606, що пропонує дозволити ввезення препаратів незареєстрованих у країні-виробнику для проходження державних випробувань.

Цей законопроект підтримало Міністерство аграрної політики та продовольства України, міжнародні організації, профільні аграрні асоціації.

У вересні минулого року документ був схвалений Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України. Проте його і досі не розглянули в сесійній залі парламенту.

Виробникам ж поки що залишається чекати на новинки, які вже активно використовують їх колеги у ЄС та США, та сподіватися на ухвалення проекту закону № 6606 на IX сесії Верховної Ради.

PROMOTED