"Майже законно": хто і чому не повертає в Україну валютну виручку

Виведення з країни капіталу без рівнозначного його надходження було й лишається важливою проблемою, що стримує розвиток економіки та заважає зміцненню національної валюти. Чому це відбувається?

В першу чергу - в результаті дисбалансу між імпортом та експортом товарів.

За даними Державної служби статистики України, загальний обсяг проведених резидентами України валютних операціях протягом 2017 року склав 107,2 млрд доларів: 52,3 млрд доларів – експорт; 54,9 млрд доларів – імпорт.

Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу за рік склало 2,6 млрд доларів.

Крім очевидного зі статистики дисбалансу, є й підводні камені – в проблемі своєчасного розрахунку по валютним операціям, на здійснення якого за законом відводиться 180 днів.

На сьогоднішній день з усіх платників Офісу заборгованість мають лише 205 компаній.

Їхні борги становлять не найбільшу, але доволі вагому частку - 23% від загальної суми по країні.

Провівши контрольно-перевірочних заходів, можемо виділити топ-три "постраждалих", яким не було повернуто найбільші суми:

- ПрАТ "Росава" - 1,362 млрд грн;

- дві компанії групи "DF" - 187,5 млн грн;

- підприємство групи Fozzy - 70 млн грн.

Мабуть, можна було б поспівчувати цим компаніям, які втратили такі кошти. Тим більше, що деякі з них, наприклад, "Росава", почали процедуру ліквідації і походжають у боргах, наче в шовках.

Так, можна було би - якби відповідальність за неповернення в країну вказаних валютних цінностей не лежала на них самих. При таких розкладах це вже виглядає не як проблема кількох компаній, а як проблема країни, з якої виводять кошти.

Щоб не бути голослівною, опишу найбільш поширені практики, якими послуговуються великі компанії, щоб обійти вимоги законодавства про повернення в країну валютної виручки.

1. Залучення пов’язаних банків для уникнення відповідальності за неповернення валютних цінностей

Перерахування ПрАТ "Росава" валютних коштів здійснювалось через обслуговуючий банк – пов’язану особу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (товариства мають одного бенефіціарного власника).

Комерційний банк як агент валютного контролю не повідомив Офіс великих платників податків ДФС про порушення платником порядку розрахунків при проведенні імпортної операції.

Інформацію було отримано від правоохоронних органів. При проведенні контрольно-перевірочних заходів було підтверджено податкову інформацію, що свідчила про порушення і донараховано валютну пеню в сумі 1,275 млрд грн.

Підприємство шляхом ліквідації застосовує інструмент задля уникнення сплати донарахованої суми.

2. Укладання договорів відступлення права вимоги та взаємозаліки

Як це працює? Резиденти України укладають договори відступлення права вимоги боргу за зовнішньоекономічними контрактами або ж – договори зарахування зустрічних вимог з нерезидентами.

Як наслідок, валютна виручка не надходить власнику експортованої продукції.

У той самий час такі суб’єкти не надають своєму банку інформацію щодо закриття валютної заборгованості договорами про відступлення права вимоги боргу або взаємозаліком.

Це порушує встановлену систему валютного контролю за експортно-імпортними операціями резидентів в сфері ЗЕД і виявити проблеми можна тільки в ході контрольно-перевірочних заходів.

Так, в 2017, перевіряючи платників Офісу, ми виявили велику кількість таких операцій на загальну суму понад 200 млн грн.

Наприклад, в ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" було встановлено відступлення вимоги боргу резиденту на суму 8,4 млн грн, а в ТОВ "РМ-Інвест" на суму 75,6 млн грн.

Що лишається робити Офісу? Звичайно, ми виходимо на перевірки і раз у раз донараховуємо кошти, після чого, за звичайною для України практикою, захищаємо свою позицію у судах.

Добре, хоч судові інстанції підтримують нашу позицію в таких питаннях.

3. Застосування вексельної форми розрахунків

Для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари нерезидент видає прості векселі, які мають досить тривалий строк погашення, тоді як за законодавством валютна виручка має повернутися в країну протягом 180 днів.

Інакше, за законом, за кожен день протермінування нараховується немаленька пеня – 0,3% від суми заборгованості за кожний день.

Але за наявності такого векселя учасники угоди вважають, що заборгованість нібито закрито, але насправді – коли за цим векселем розрахуються і чи розрахуються взагалі – невідомо.

З одного боку, завдяки векселю суб’єкт господарювання, який порушив терміни розрахунків при проведенні зовнішньоекономічних операцій, ухиляється від відповідальності за несвоєчасні розрахунки, з другого – взагалі уникає повернення в Україну валюти за поставлені товари або надані послуги.

Таку форму вексельного розрахунку практикувало, наприклад, ТзОВ "Яблуневий Дар".

У процесі перевірки було встановлено, що платник здійснив передоплату нерезиденту за імпорт товару на суму понад 3 млн євро, а в рахунок оплати отримав прості векселя.

У результаті валютна виручка на рахунок підприємства так і не надійшла. Наразі ми вже нарахували компанії 22,7 млн грн валютної пені, що, звичайно, було оскаржено у суді.

4. Використання рішень третейських судів, які не мають повноважень розгляду справ при взаєморозрахунках з нерезидентами

Ритейл-компанії залучають для ухилення від відповідальності за неповернення валютної виручки третейські суди.

Щоб закрити ЗЕД-контракти, компанії звертаються до так званого третейського судді з сумнівною професійною компетентністю стосовно стягнення заборгованості з нерезидентів, хоча насправді Третейський суд не має повноважень для розгляду таких справ.

По такій ситуації нарахована Офісом сума валютної пені складає 31,6 млн грн.

Наразі триває судове оскарження, а нам залишається тільки сподіватися на позитивне рішення.

На жаль, наразі податківці та інші органи контролю мають не так вже й багато важелів для впливу на порушників закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Механізм контролю над поверненням валютних цінностей, прописаний в статті 37 цього закону є недосконалим.

Тому для більшої ефективності нашої роботи у цьому напрямку варто було би запровадити законодавчі зміни до закону, які б посилили відповідальність за порушення валютного законодавства.

А поки ми зі свого боку невпинно працюємо над скороченням валютної заборгованості, проводячи контрольно-перевірочні роботи. Завдяки цьому протягом 2017 року на територію України платникам Офісу нерезидентами повернуто значну суму валюти.