Урядовий законопроект 7518, або Перекладання з хворої голови на здорову

Останнім часом несподівано здійнялась потужна хвиля щодо підтримки розробленого Мінфіном урядового законопроекту N7518.

Йдеться про внесення змін до Податкового кодексу. Сьогодні існує безліч неопрацьованих та невідшкодованих заяв платників  на повернення ПДВ загальною сумою 4,7 млрд грн.

Так, ще у лютому 2017 році повинен був запрацювати Тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року з сумами ПДВ, які не були відшкодовані до 1 січня 2017 року.

Основна мета його створення — прозорість виконання процедури, виключення корупційних ризиків та дотримання логічного та справедливого порядку відшкодування коштів.

Реєстр мав бути сформований податковою та оприлюднений на сайті Мінфіну ще 1 лютого 2017 року. Сьогодні він існує лише на сайті  Податкової служби у вигляді таблиці, до якої внесено заявки на загальну суму близько 200 млн грн із заявлених та невідшкодованих приблизно 4,7 млрд грн.

Щодо проекту Мінфіну.

Автори законопроекту пояснюють передумову розробки законопроекту N7815 "необхідністю законодавчого врегулювання забезпечення прав, законних інтересів та рівних умов платників податків під час виконання зобов'язань Державного бюджету України щодо відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані".

Дуже слушна думка, яка не може не викликати щиру підтримку бізнесової спільноти, депутатів та всіх, хто цікавиться ситуацією з відшкодуванням ПДВ.

Але, насправді, до документу виникає багато питань.

По-перше, пройшло вже понад рік відтоді, коли, згідно із законом, реєстр уже повинен був запрацювати. Чому Міністерство фінансів чекало весь цей час і не пропонувало внести поправки раніше, якщо вони їм дійсно були потрібні для плідної роботи над виконанням вимог закону?

По-друге, навіщо автори законопроекту пропонують повністю змінити тимчасову норму Податкового кодексу, дія якої в частині формування ДФС Тимчасового реєстру фактично закінчилась 1 лютого 2017 року?

Читаємо законопроект.

Автори пропонують змінити не тільки норму щодо порядку формування Тимчасового реєстру, а й порядок відшкодування заявлених та зафіксованих у такому реєстрі сум ПДВ.

Що цікаво, термін дії цієї норми, тобто дата формування ДФС Тимчасового реєстру залишається незмінною — 1 лютого 2017 року.

Складається враження, що автори законопроекту тримають народних депутатів за дурнів, які своїм рішенням повинні прикрити та зробити законним відверте невиконання владою прямих норм Закону.

Це щодо форми запропонованих законопроектом змін. Тепер щодо їх суті.

Чинна норма Податкового кодексу вимагала від ДФС внесення до 1 лютого 2017 року до Тимчасового реєстру всіх заяв у хронологічному порядку їх надходження.

Запропоновані зміни, у свою чергу, передбачають внесення до цього реєстру, по-перше, лише тих заяв на відшкодування, за якими повністю закінчено процедуру адміністративного оскарження.

Крім цього, передбачається відшкодовувати суми ПДВ по таких заявах відповідно до черговості їх внесення податківцями до такого реєстру.

Тобто, ті заяви, що з відомих лише податківцям (та може ще Мінфіну) причин, всупереч вимогам Кодексу, роками не задовольняються і не відхиляються, пропонується взагалі не включати до Тимчасового реєстру.

Це означає, що замість прозорого Реєстру протермінованих заяв на відшкодування ПДВ, задуманого народними депутатами у тому числі і як антикорупційний інструмент громадського контролю, нам пропонують узаконити непрозорий псевдореєстр з високими корупційними ризиками.

Фактично законопроект No7815, був розроблений, аби в котрий раз пустити пил в очі та приховати недоліки в роботі Мініфіну та ДФС, яка не спромоглася у встановлений законом термін забезпечити виконання вимог закону.

В цьому можна переконатися, відвідавши офіційний сайт ДФС, на якому всупереч вимогам Податковому Кодексу, розміщено у тестовому режимі той самий Тимчасовий реєстр, до якого занесено далеко не всі, як того вимагає Податковий кодекс, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактично цей реєстр не є функціональним. Відповідно до даних, що в ньому містяться, кошти за старими заявками  відшкодовані не були.

Пропонуючи депутатам прийняти цю норму, автори законопроекту намагаються їх руками приховати злочинну бездіяльність чиновників, результатом якої насправді є порушення "прав, законних інтересів та рівних умов платників податків", про усунення яких, буцімто, дбають автори законопроекту.

Тут виникає ще одне запитання: чому в Мінфіні не розуміють, що поновити порушені права та законні інтереси платників податків можна лише через запровадження прозорих і зрозумілих процедур, а не через створення нових корупційних ризиків?

Чи, все ж таки, там все розуміють, але свідомо розробляють непрозорі та неефективні методи адміністрування податків?

Тепер щодо намагань усунути причини, які унеможливлюють відшкодування сум ПДВ за заявами із Тимчасового реєстру:

Автори стверджують, що таке відшкодування є неможливим. За їх словами, Податковим кодексом передбачено, що відшкодування сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, здійснюється в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У 2017 році такої суми у Держбюджеті передбачено не було.

І знову щось не клеїться.

По-перше, яким чином тоді та на якій підставі, у 2017 році було відшкодовано 120 млрд грн? Чим бюджетне відшкодування по заявах, зареєстрованих у загальному реєстрі, відрізняється від такого ж відшкодування по заявах, включених до Тимчасового реєстру?

Хіба що тим, шо ці заяви вже давно протерміновані й права та законні інтереси платників, що роками очікують відшкодування, всі ці роки грубо порушуються?

По-друге, норму щодо обмеження бюджетного відшкодування ПДВ по заявах з Тимчасового реєстру обсягами визначеними законом про Державний бюджет було внесено до Податкового кодексу за ініціативи уряду, який на виконання цієї норм прийняв відповідну постанову (No189 від 29 квітня 2017 року).

Ця постанова дослівно повторює норму Податкового кодексу щодо відшкодування ПДВ за Тимчасовим реєстром в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, та встановлює помісячне обмеження обсягів такого відшкодування у розмірі 2,8% від загальної суми бюджетного відшкодування ПДВ за попередній місяць.

Чому ж у Мінфіну ще у березні 2017 року  при підготовці постанови не виникло питання про недієздатність цієї норми Кодексу?

Чому у законі про Державний бюджет України на 2018 рік Міністерством фінансів знов не було  передбачено  видатків для відшкодування ПДВ по заявах з Тимчасового реєстру?

Шукаючи відповіді на всі ці питання, мимоволі починаєш розуміти, що справжньою метою розробки законопроекту No 7518 є зовсім не піклування про поновлення порушених прав та законних інтересів зневірених платників податків, а, скоріше за все, намагання приховати власні прорахунки та у черговий раз вийти "сухими з води".

На жаль, це вже стало системою, коли шкідливі пропозиції "драйвера реформ" подаються суспільству, як піклування про забезпечення його прав і свобод. Це вже точно перекладання проблеми з хворої голови на здорову і чистий популізм.

Закликаю всіх, хто дійсно хоче реальних змін в Україні й, зокрема, у податковій системі, професійно підійти до оцінки доцільності прийняття такого та аналогічних цьому законопроектів та формувати особисту позицію щодо проблем, які вони зачіпають.

Не треба вестись на солодкі обіцянки чиновників, які намагаються уникнути справедливої відповідальності за свою бездіяльність.

І останнє: чинних норм абсолютно достатньо для здійснення відшкодування ПДВ, в тому числі, і по заявах включених до Тимчасового реєстру. Це легко можна зробити, якщо державні службовці мають бажання їх виконувати.