Чи знайшла скандальна "Максмед" дірку у ProZorro?

Текст підготовлений в рамках дослідження "Пропозиції щодо оптимізації механізму оскарження". Співавтор тексту — Інна Меметова

"Дедалі частіше фірми із сумнівною репутацією, що не є ні виробниками, ні офіційними дилерами, застосовують новий вид рейдерства, гальмуючи процедури закупівель та намагаючись "заволодіти" замовленням.

Яскравим прикладом своєрідного послуговування законом "Про публічні закупівлі" та системою ProZorro є дії "тандему" — ТОВ "Максмед інтернешнл" і ТОВ "Євроклінсервіс".

Ці фірми за чергою спочатку вимагають скасувати певні умови в тендерній документації, а після цього подають скарги на розгляд Антимонопольним комітетом України, гальмуючи процес закупівлі".

Так писали в липні 2017 року у відкритому зверненні до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана кілька власників машинобудівних заводів. Вони скаржилися на неможливість продати "Укрзалізниці" свою продукцію.

"Хочу сказати на всю країну: існують фірми, в яких нема нічого, крім табуретки і печатки. Думаю, вони мають підтримку в різних органах влади. Вони заявляються на всі тендери і потім через скарги блокують тендери на все, блокують чесний бізнес, потім вимагають "відкати", — не забарився з відповіддю Гройсман.

Те, про що говорить глава уряду, можна описати одним словом: "тролінг".

Проблема не тільки у заводів-виробників, яким стало складніше перемагати у тендерах, але і в самих замовників, яким стало важче купити потрібну продукцію.

В "Укрзалізниці" середня тривалість тендерних процедур у 2017 році зросла до майже 90 днів з 45 днів у 2016 році. Тобто в середньому залізниці та її філіям потрібно майже три місяці, щоб купити щось на відкритих торгах.

"Максмед" є одним з 2 072 скаржників у ProZorro, але ця компанія — найбільш активний скаржник. Вона подала 157 з 5 419 зареєстрованих до 11 жовтня 2017 року скарг. Майже завжди предметом оскарження є закупівлі для залізниці.

Чи є у системі оскарження, передбаченій законом "Про публічні закупівлі", "діра", яку знайшла ця компанія, щоб мати змогу навмисно затягувати закупівлі?

Ми відібрали з системи ProZorro 19 показників, які описують процес оскарження.

Це своєрідний біохімічний аналіз, який фіксує поведінку скаржника, замовника та системи загалом. Після цього ми "пропустили" всіх скаржників з вибірки за цими метриками через кілька методів класифікації з метою пояснити частоту поданих ними скарг, але групи не видавали унікальної поведінки.

Під час описового аналізу було помічено, що група з 95 компаній використовує механізм оскарження і в подальшому не бере участі у закупівлі більше одного разу. Ми спробували класифікувати таких скаржників за часткою "скарг без участі".

В результаті були виявлені дві групи скаржників з такими особливостями. Вони часто скаржаться, що є логічним висновком. Після скарг вони не беруть участі у тендері. Отже, ці компанії можуть використовувати методи оскарження, щоб допомагати іншим учасникам, "збиваючи" з тендерів конкурентів.

За цими характеристиками найбільш схожими до "Максмеду" є компанії "Радіал-Україна", "МІК", "Лінк-медитал", "Альфатех" та "Смілапостач".

Групування скаржників за часткою оскаржених тендерів без участі

Далі ми взяли групу з 12 компаній і виявили, що "Максмед" у ній вирізняється. Класифікаційні дерева допомогли ідентифікувати цю унікальність. Вона — у кількості товарних ринків, на яких скаржилася компанія. Таких у "Максмеду" вісім, хоча в середньому стражники подають скарги лише щодо двох ринків.

Групування скаржників за частотою поданих скарг

Частота подання скарг "Максмедом" не вирізняє цю компанію серед інших з досвідом оскарження. До речі, майже кожна друга скарга компанії задоволена. Меншу групу разом з "Максмедом" становлять скаржники, яким притаманна систематична практика оскарження та подальша неучасть у тендерах.

Унікальним "Максмед" робить третя особливість: кількість ринків, де компанія подавала скарги. Їх вісім — від меблів до залізничних вагонів.

Ці ознаки можуть характеризувати поведінку компанії "Максмед" як саботаж, про що говорив Гройсман. Такі методи можуть бути потужною зброє для блокування дій замовника, особливо якщо той дає для цього приводи — неякісно складає тендерну документацію, яка потім стає легкою мішенню для оскарження.

Це саме те, що траплялося у стосунках між "Максмедом" та "Укрзалізницею". У листопаді 2017 року в. о. голови "Укрзалізниці" Євген Кравцов визнав, що співробітники УЗ, вивчивши обґрунтування компаній, які оскаржують її тендери в Антимонопольному комітеті, виявили, що більшість причин типові.

За його словами, УЗ вжила низку заходів для усунення таких "зачіпок".

"Ми звернули увагу, що в нашій системі закупівель багато торгів оскаржується в АМКУ: блокується, зривається, призначається по-новому. Тобто відбуваються маніпуляції. Виявилося, що майже у 70% оскаржень причини типові.

Ми їх ідентифікували, і тепер при підготовці технічної документації для системи державних закупівель ProZorro наші співробітники будуть мати набагато менше можливостей для самодіяльності", — сказав Кравцов.

Текст підготовлений в рамках дослідження "Пропозиції щодо оптимізації механізму оскарження". Співавтор тексту — Інна Меметова