Українська правда

Бюджет "з голосу": якими будуть наслідки для країни

Держбюджет, який анонсували як документ економічного зростання, має всі шанси стати бюджетом проїдання та побудови поліцейської держави.

Кількамісячний бюджетний марафон завершився підтримкою законопроекту 273 депутатами та гучними заявами про отримання якісного фінансового документа.

За словами учасників процесу, бюджет був вчасно внесений і розглянутий "не під ялинку". Більше того, він, мовляв, гарантує Україні економічне зростання.

Вчасність розгляду і подальшої реалізації — хороший показник, але не тоді, коли мова йде про мільярди гривень платників податків, левова частина яких пішла на забезпечення діяльності державного апарату та силових відомств.

За що ж насправді проголосували депутати?

Збільшення видатків на держапарат та силовиків

Фінансування апарату уряду у 2018 році збільшиться на 443%, ДУС — на 13%, апарату Верховної Ради — на 37%, Державної судової адміністрації — на 56%, Верховного суду — на 71%, МВС — на 24%, ГПУ — на 16%, ОДА — на 43%. Загалом на держапарат і силові структури, без армії, піде понад 120 млрд грн.

Зменшення реальних доходів громадян

Cуттєве збільшення фінансування держапарату виглядає особливо цинічним на фоні збільшення прожиткового мінімуму всього до 1 700 гривень з 1 січня.

Пікантності ситуації додає той факт, що ця сума удвічі менша, ніж реальний прожитковий мінімум — 3 460 грн у жовтні 2017 року. З урахуванням інфляції до 1 січня 2018 року він зросте ще мінімум на 10%. Прогнозований рівень річної інфляції виріс з 7% до 9%, проте і це нереальні цифри.

По-перше, у жовтні 2017 року, за офіційними даними Нацбанку, інфляція вже сягнула позначки 12%, тобто її рівень не просто впевнено росте протягом року, а ще й прискорюється. Вплине на інфляцію і збільшення мінімальної зарплати.

По-друге, середньорічний курс гривні до долара у 2018 році становитиме 29,3, а в кінці 2018 року — 30,1 грн за дол. Таке зростання курсу долара при великій залежності економіки від імпорту додатково прискорить інфляцію.

При цьому борг з виплати зарплат в Україні становить 2,4 млрд грн, частина якого утворилася після підвищення мінімальної зарплати. У 2018 році вона зросте ще на 16,3% до 3 723 грн. Це потрібний крок, бо зарплати в бюджетній сфері мізерні, але це збільшить заборгованість і не підвищить реальний дохід громадян.

Вже у 2017 році багато людей після підняття мінімальних зарплат та пенсій втратили право отримувати субсидії на послуги ЖКГ. У 2018 році ця динаміка лише посилиться. Тобто однією рукою держава дає, а іншою — забирає.

Ріст цін, необґрунтовані доходи, збільшення залежності від імпорту

Доходи бюджету-2018 тримаються на кількох основних статтях.

Перша — ПДВ на ввезені в Україну товари, що забезпечує третину доходу держави. У 2018 році цей податок зросте на 35,6% і сягне 300 млрд грн.

Проте таке зростання базується не на покращенні роботи митниці або боротьбі з контрабандою, а на збільшенні об'єму імпорту до 61,8 млрд дол. Треба пам'ятати, що ПДВ на імпортні товари платять кінцеві покупці, тобто громадяни.

Друга — ПДФО. У 2018 році він зросте на 18% до 91,1 млрд грн. За підрахунками урядовців, середня зарплата в 2018 році зросте на 10,9%, на рівень інфляції, до 8 629 грн. Проте таке зростання ПДФО сумнівне, адже стовідсоткове зростання мінімальної зарплати у 2017 році дало лише близько 30% росту ПДФО.

Отже, чекати значного збільшення надходжень від 16-відсоткового підняття нелогічно. До того ж з кожною хвилею зростання мінімальної зарплати частина роботодавців йде в тінь і зменшує базу оподаткування зарплат.

Третя — податок на прибуток підприємств. Він зросте на 21,9% до 81,8 млрд грн.

Є в бюджеті і відверто сумнівні показники. Так, від приватизації урядовці планують отримати 22,5 млрд грн, що в 30 разів більше сукупного доходу за останні чотири роки — 935,14 млн грн. Розрахунки джерел появи економічного дива відсутні, тож реальні доходи у 2018 році можуть буте суттєво меншими, ніж плануються.

Говорити про ріст економіки у 2018 році не варто. Зростання дохідної частини бюджету на 13,8%, про яке так гучно говорять представники уряду, забезпечене не реальним ростом ВВП країни, а передусім інфляцією, збільшенням "паперових" доходів від підвищення мінімальної зарплати та збільшенням обсягів імпорту.

Зростання дефіциту Пенсійного фонду

Після підвищення пенсій з 1 жовтня 2017 року замість запланованих додаткових 12 млрд грн на квартал знадобилося вже 20 млрд грн. Через помилку Мінфіну у планових розрахунках на четвертий квартал 2017 року сума витрат на підвищення пенсій буде в середньому щомісяця на 2,6 млрд грн більшою, ніж планувалося.

За рік ця сума може піднятися до 32 млрд грн. Згідно з Бюджетною резолюцією, найближчі три роки дефіцит Пенсійного фонду повинен був зберігатися на рівні 140 млрд грн. Враховуючи якість розрахунків, є ймовірність, що дефіцит ПФУ спрогнозований неправильно і до нього додадуться ще 32 млрд грн.

Урядовці розраховують на збільшення доходів Пенсійного фонду внаслідок збільшення мінімальної зарплати. Проте фінансові підсумки 2017 року показують, що ріст ПДФО напряму не залежить від зростання мінімальної зарплати. Отже, підвищення пенсій у 2018 році не буде, або реальний дефіцит фонду зростатиме.

Є у бюджеті-2018 і позитивні новели.

Будівництво доріг та зростання видатків на освіту

У 2018 році держава виділяє на дороги 47 млрд грн, що на 14,8 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Це справді значна сума, проте у доларовому еквіваленті, 1,6 млрд дол, вона не перевершила рекорд 2013 року — 2,5 млрд дол.

Також уряд планує запустити роботу нової державної установи — Дорожнього фонду. Він отримає 32,6 млрд грн з подальшим фінансуванням винятково з надходжень від акцизу та ввізного мита на нафтопродукти.

Ці кошти, 35-40 млрд грн щорічно, неможливо буде витратити на цілі, не пов'язані з дорогами. Ця стаття видатків не буде залежати від субвенцій з держбюджету.

На 25% збільшиться зарплата вчителів. Підвищення буде поступовим, до 2023 року. На це у бюджеті закладено 6,7 млрд грн. На всю освіту у 2018 році закладені 95,5 млрд грн. У 2017 році ця цифра становила 94 млрд грн.

При підготовці бюджету до другого читання уряд збільшив освітню субвенцію місцевим бюджетам до 62,1 млрд грн. На жаль, при цьому на 20% зменшується сума виплат академічних стипендій студентам та курсантам вишів.

Суттєво недофінансована медицина. Попри початок медичної реформи, витрат на оновлення системи не заплановано. На всю сферу закладено 86,9 млрд грн. Це на 12 млрд грн більше, ніж у 2017 році, проте коштів все одно бракуватиме.

За даними профільного комітету парламенту, на лікування онкохворих виділено 28,5% від потреби, на серцево-судинні захворювання — 30,2%, на хворих нефрологічного напряму — 43,5%, на вірусні гепатити — 52,1%.

Витрати на реабілітацію хворих на ДЦП зменшені порівняно з 2017 роком на 12%, не заплановані кошти на покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань у Національному інституті раку.

Покращення боєздатності країни

На Міністерство оборони у 2018 році виділено 86 млрд грн, що майже на 25% більше, ніж у 2017 році. На закупівлю зброї, модернізацію та ремонт техніки піде 16,3 млрд грн. Це у 2,5 разу більше, ніж виділялося на ці потреби раніше.

При цьому втрати боєприпасів в Україні — грандіозні. Збитки від вибухів, що відбулися у Балаклії та Калинівці, за підрахунками комітету парламенту з питань національної безпеки і оборони, орієнтовно становлять 22 млрд грн.

Витрати на будівництво і придбання житла для військовослужбовців доволі незначні. Вони зростуть лише на 14,9% і становитимуть 857 млн грн.

Прикро, що бюджет оборони лишається закритим для суспільства. Яка таємниця в тому, скільки коштує огірок для армії, якщо в закупівлях нема корупції?

Наступ на бюджети громад частково призупинено

У початковому тексті головного фінансового документа країни уряд передбачив згортання децентралізації. Йшлося про перекладання на місця великої кількості невластивих видатків: погашення державного боргу за послуги ЖКГ, що утворилися за попередні роки, та покриття витрат перевізникам за пільгові категорії громадян. При цьому уряд не збільшував базу оподаткування.

До другого читання депутати змусили уряд відмовитися від частини своїх необґрунтованих забаганок. Зокрема, збережено чинну систему реверсної дотації на рівні 50%. Відкладено, щоправда, без визначення терміну та суми, покриття боргу за середньостроковими позиками для 332 місцевих бюджетів.

Збережена чинна система фінансування пільг коштом держбюджету: 16 млрд грн виділено органам місцевого самоврядування на компенсації пільг окремим категоріям громадян на оплату електроенергії, газу, теплопостачання, водопостачання, квартплати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Також на 5,9 млрд грн збільшена медична субвенція. Ці поступки — результат наполегливості громад і депутатів, що виступають за реальну децентралізацію.

Родзинка ухвалення бюджету-2018 у тому, що багато правок були внесені та прийняті "з голосу", чого не було у попередні роки. Лише завдяки стенограмі можна дізнатися, що так були збільшені видатки на вищі органи влади.

Бюджет, який анонсували як документ економічного зростання, ухвалений з дотриманням законодавства, насправді був прийнятий з маніпуляціями і має всі шанси стати бюджетом проїдання та побудови поліцейської держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
уряд податки парламент