Зміни у податковій сфері. Що зроблено та які плани?
2017 рік завершується. Слід підбивати підсумки та планувати далі.
Гадаю, що у 2017 році Мінфіну у податковому напрямку вдалося зробити немало.
Головна мета змін — мінімізація корупції, зменшення тиску на бізнес та створення нормальних умов для його розвитку.
Одним з важливих пріоритетів була реалізація антикорупційного закону №1797, який спрямований на спрощення адміністрування податків та є важливою частиною реформи ДФС.
Це спільне напрацювання депутатів, експертів та представників бізнесу.
Автоматичний реєстр ПДВ
Одна з найважливіших антикорупційних норм цього закону — запровадження автоматичного реєстру відшкодування ПДВ. Це новий прозорий підхід до відшкодування податку. Впевнений, що бізнес відчув зміни і має можливість планувати свої витрати.
Можна говорити, що прозорий та автоматичний реєстр унеможливлює корупцію, відновлює довіру бізнесу, створює рівні умови для кожного підприємця та полегшує ведення бізнесу в країні.
З 1 липня запрацювала система моніторингу критеріїв оцінки ризиків — СМКОР — з ПДВ, щоб запобігти розкраданню державних коштів та зменшити мільярдні схеми.
Вона є невід'ємною частиною процесу автоматичного відшкодування ПДВ. Проте ми побачили, що система блокує податкові накладні чесних підприємців.
Недавно парламент ухвалив закон, який зупиняє роботу системи. Протягом двох місяців буде змінений алгоритм роботи та критерії, які не створюватимуть проблем для чесного бізнесу. Система продовжить свою роботу.
ПнВК
Закон №1797 зобов'язує Мінфін розробити законопроект про податок на виведений капітал, який планується запровадити замість податку на прибуток.
Головна новація проекту полягає в кардинальній зміні моделі оподаткування прибутку підприємств. Він пропонує обкладати податком прибуток не в момент його отримання, а в момент розподілу на адресу фактичного акціонера.
Безумовно, запровадження цього податку має багато переваг, проте є і ризики.
Основні переваги для бізнесу — зниження податкового навантаження, спрощення адміністрування, зменшення дискреції. Недоліки — списання відстрочених податкових активів, ризик перекваліфікації витрат у дивіденди.
Основні переваги для держави — детінізація економіки, покращення бізнес-клімату.
Ще хочу звернути увагу на бюджетні втрати. За різними підрахунками, розмір зменшення податкових надходжень може становити 20-30 млрд грн на рік. До інших недоліків можна віднести важку прогнозованість у часі податкових надходжень.
Ухвалювати рішення про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал можна лише за умов зменшення бюджетних витрат на компенсацію бюджетних втрат від його запровадження, а також реформування ДФС та посилення її інституційної спроможності в адмініструванні податку.
Єдиний рахунок
Крім того, Мінфін напрацював законопроект про єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску, що передбачено законом №1797.
Запровадження цього рахунку дозволить спростити процедуру розрахунків платників податків, заощадить фінансові і часові витрати платників.
Законопроект уже ухвалив Кабмін, чекаємо на розгляд у парламенті.
Податкові консультації
Ще одна важлива норма закону №1797 — запровадження податкових консультацій.
Неоднозначність податкового законодавства призводить до численних адміністративних та судових спорів між платниками та податковими органами. Податкові консультації — це дієвий інструмент, який дозволить суттєво скоротити підстави для таких суперечок.
Враховуючи велику кількість питань, що потребують роз'яснень, Мінфін відібрав найбільш актуальні питання на основі пропозицій від податкового комітету парламенту, ДФС та провідних бізнес-асоціацій. Після цього були відібрані питання, які потребують консультацій у першу чергу.
Минулого тижня відбулося засідання Експертної ради щодо підготовки узагальнених податкових консультацій, яка розглянула питання банківского сектору.
Аудиторська реформа
Мінфін довго працював над аудиторською реформою і розробив модель реформування системи регулювання аудиторської діяльності в Україні відповідно до міжнародних стандартів та найкращих світових практик. Парламент ухвалив зміни до закону про бухгалтерський облік та закон щодо аудиту фінансової звітності та аудиторської діяльності.
Закони пропонують оптимально збалансовану систему суспільного нагляду та саморегулювання аудиторської діяльності, яку підтримали міжнародні організації та регулятори. Це також сприятиме позитивному інвестиційному клімату в Україні, зокрема підвищиться рівень довіри інвесторів до фінансової звітності.
Крім того, це сприятиме прозорості та достовірності фінансової звітності банків, страхових компаній, емітентів цінних паперів, інших публічних компаній, у тому числі державних підприємств, і відкриє українським аудиторам доступ на європейські ринки.
РРО
Мінфін також працює над розширенням сфери застосування РРО. Це один з важливих інструментів детінізації економіки країни.
Зокрема, для зменшення витрат підприємців на придбання традиційних РРО в рамках діяльності створеної при Мінфіні робочої групи опрацьовується питання запровадження всіх можливих технологій у сфері РРО, в тому числі запровадження цифрових РРО.
Бізнес отримає можливість використовувати власні комп'ютери, планшети, смартфони або інші пристрої для формування розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.
Також робоча група напрацювала механізм — так званий кешбек, який стимулюватиме покупця отримувати фіскальний чек за товар чи послугу. Покупець матиме можливість перевірити його електронну копію на порталі перевірки розрахункових операцій.
Крім того, робоча група напрацювала зміни до наказу Мінфіну №547, які спрямовані на лібералізацію порядку реєстрації РРО.
Зокрема, підприємці подаватимуть меншу кількість документів для реєстрації РРО та надаватимуть відповідні документи в електронному вигляді. Також передбачається розширення можливостей електронних сервісів ДФС під час реєстрації РРО.
Плани на 2018 рік
Мінфін не знижуватиме темпи, а просуватиме далі розпочаті реформи у 2018 році. Тут головне — командна робота, чітке бачення та скоординовані дії всіх зацікавлених стейкхолдерів.