"Зелені" стали заручниками великих енергетичних ігор

Поки на саміті ООН в Бонні весь світ обговорює, як зменшити використання викопного палива та отримувати більше енергії з відновлюваних джерел, в Україні галузь паралізована і потерпає від збитків через блокування роботи НКРЕКП.

Втрати можуть сягнути 4,3 млн євро, і все це — заради нових тарифів на вугілля.

Рік тому Верховна Рада ухвалила закон "Про НКРЕКП", відповідно до якого повинна відбутися повна ротація членів національного регулятора. Двоє з них вже було звільнено. До 26 листопада 2017 року повинні бути замінені ще двоє.

Для відбору нових членів необхідно було створити конкурсну комісію. Вона повинна складатися з п'яти членів: два — від Верховної Ради, один — від Кабміну, двоє — від Адміністрації президента.

З великим запізненням Верховна Рада 5 жовтня обрала своїми представниками Світлану Голікову та Василя Яструбинського. Через шість днів Кабмін обрав третього представника — Миколу Ніцака. І лише через місяць президент делегував у комісію Василя Котка та Семена Поташника.

Отже, всі терміни для своєчасної заміни членів НКРЕКП були прострочені. Крім того, раптово захворів член комісії Борис Циганенко, тож регулятор протягом двох тижнів все одно не міг ухвалювати рішень.

Попри прохання посольств, інвесторів та органів влади, член комісії не вийшов з лікарняного і підписувати віддалено протокол засідання НКРЕКП відмовився.

Частка відновлюваної енергетики у загальному виробництві струму в Україні незначна — лише 1,52%, атомної та вугільної — понад 90%. Через це "зелених" не дуже чують у високих кабінетах. Проте більшість інвестицій в галузі йде саме в сектор відновлюваної енергетики, який нині став заручником ситуації.

Через відсутність кворуму в НКРЕКП 33 компанії ризикують отримати 4,3 млн євро збитків. Мова йде про 134 МВт, які не можуть отримати гарантований державою "зелений" тариф. Серед них — 83,5 МВт "сонця", 44,4 МВт "вітру", 4,7 МВт "біогазу" та 1,4 МВт від підприємств малої гідроенергетики.

Серед інвесторів — компанії, які вкладали власні кошти та кредити ЄБРР. У будівництво цих станцій загалом інвестовано близько 140 млн дол.

Тимчасом на вищих владних рівнях триває стандартний для України розподіл сфер впливу і боротьба за тарифи на викопні види палива. Весь сумбур навколо НКРЕКП відбувається через затвердження оптової ринкової ціни і перегляд тарифів на тепло й електроенергію на 2018 рік.

Так, 23 листопада комісія повинна була переглянути ціну на електроенергію на 2018 рік. Вартість вугілля планували збільшити з 66 дол до 82,4 дол за тонну.

Чому президент, уряд та Верховна Рада не забезпечили ротацію членів НКРЕКП? Хто був зацікавлений у якомога довшій роботі старих членів комісії? Чому найважливіші питання поставили на останні дні роботи?

Чому один з членів не зміг за два тижні вийти на роботу? Заради чого різні представники влади залишили країну без регулятора до весни 2018 року?

Відповіді повинні шукати журналісти, опозиція, експерти. Інвесторам у "зелену" енергетику залишається рахувати збитки і чекати, коли НКРЕКП відновить роботу.

Є ще один варіант: дозволити старим членам комісії працювати до обрання нових. Це суперечить проведеним реформам та, ймовірно, призведе до затвердження надвисоких тарифів для традиційної енергетики. Зате цей варіант може врятувати ринок від зупинки, інвесторів — від втрат, державу — від судових позовів.