50 відтінків прозорості: як у Запоріжжі перетворили ProZorro на профанацію
Створивши видимість відкритості, міська влада поступово повертає все на круги своя. Бюджетні мільйони знову йдуть до кишень сумнівних підрядників.
Про систему електронних закупівель ProZorro варто розуміти дві головні речі.
Перша: великі закупівлі через систему регламентовані державою: від 200 тис грн — для товарів і послуг та від 1,5 млн грн — для робіт. При цьому використовується схема повноцінних торгів з поданням пропозицій та аукціоном.
Друга: під час так званих допорогових закупівель, тобто вартістю менше вказаних, процедура спрощується. Все обмежується необхідністю завантаження на сайт ProZorro договору між покупцем та продавцем. Проте замовники можуть використовувати і систему ProZorro. Можуть, але не зобов'язані.
Тим не менш, використання ProZorro навіть при закупівлях на маленькі суми стало добрим тоном, лакмусовим папірцем для керманичів прогресивних українських міст. Оскільки відмовитися від такого рішення означало відмовитися від прозорості у роботі, тобто піти на певний політичний ризик.
Крок вперед — два назад
Вочевидь, це розуміли і в команді нинішнього міського голови Запоріжжя Володимира Буряка, однак обрали свій специфічний шлях.
Замість впровадження допорогових закупівель рішенням міської ради їх впровадили розпорядженням міського голови — без обговорення і депутатського голосування. Це сталося у лютому 2016 року. Проте це був лише початок.
У серпні 2016 року в розпорядження внесли кілька правок, якими, зокрема, надали можливість уникати процедури з огляду на "нагальну потребу". Ось тут і почалося. Виявилося, що нагальні потреби запорізьких комунальних закладів рахуються не сотнями тисяч гривень, а мільйонами.
Так, відділи освіти районів міста почали без конкурсу та у зв'язку з нагальною потребою купувати спортінвентар. Більш того, "закривати" ці нагальні потреби почали підприємства з оточення деяких депутатів міської ради. Спортінвентар освітянам продавали фірми, афільовані з місцевими народними обранцями.
Підсумовуючи 2016 рік, центр громадського контролю "Дій-Запоріжжя" підрахував, що структури з вертикалі міськради провели найбільше закупівель без конкурсу, відзвітувавши лише про укладання угод, і навіть потрапили у всеукраїнський топ.
Критику влада сприйняла дивно: ще одне розпорядження мера не зменшило, а збільшило суму допорогових закупівель для товарів та послуг.
Мутація ProZorro
Запорізька міськрада нівелювала систему ProZorro за такою схемою. Спочатку порогові суми закупівель було знижено для деяких комунальних підприємств на товари, потім — для інших комунальних установ та виконавчих органів влади на товари, а згодом — уже і для робіт та послуг з поступовим зменшенням порогу.
Зрештою, з 1 січня 2017 року сума порогу, за якої закуповувати товари необхідно з використанням системи ProZorro, становила від 10 тис грн, а робіт та послуг — від 50 тис грн. Уже 27 січня до рішення внесли зміни та встановили пороги на рівні 50 тис грн для товарів, 100 тис грн для послуг і 500 тис грн для робіт.
Вартісна межа, від якої здійснюються закупівлі, тис грн
Для прикладу, у Маріуполі систему ProZorro використовують при пошуку підрядників для закупівель від 3 тис грн, у Вінниці — від 50 тис грн. У що трансформувалося нібито позитивне зменшення сум порогів для закупівель?
Можновладці не злякалися зменшення порогових сум, оскільки мали у своєму арсеналі "запасну" поправку до розпорядження про можливість оминути систему ProZorro за наявності так званої нагальної потреби.
Таким чином, з 1 по 26 січня, коли для товарів діяв поріг 10 тис грн, різні установи в структурі Запорізької міської ради відзвітували про укладання 45 угод на 3,47 млн грн без проведення конкурсу, мотивуючи такі закупівлі нагальністю.
Також було повідомлено про укладання семи договорів від 50 тис грн на 621 тис грн та 20 договорів на роботи загальною вартістю 2,14 млн грн. Таким чином, лише за святковий січень 2017 року можновладці уклали угоди на 6,23 млн грн з уникненням конкурсних закупівель у зв'язку з нагальною потребою.
Розглянемо і роботи. До 27 січня 2017 року конкурс для них потрібно було проводити від 50 тис грн, а після ще однієї поправки цю суму збільшили до 500 тис грн. З часу внесення цих змін, з 27 січня до 14 березня, без конкурсу було укладено 119 угод на проведення різних робіт загальною вартістю 15,53 млн грн.
За невеликим винятком цю суму розділили між вісьмома підрядниками. Попереду — теплий сезон для робіт. З огляду на 2016 рік, варто очікувати, що буде проведено чимало угод вартістю 500 тис грн на десятки мільйонів.
Побічна економія
Аби зрозуміти, що ProZorro — не лише банальний бюрократизм, а економія коштів платників податків, варто придивитися до тих допорогових закупівель вертикалі міської ради, під час яких не спливала горезвісна "нагальна потреба". Тобто до тих, що повністю проходили через систему ProZorro. Як не дивно, але були й такі.
З початку року у системі ProZorro проведено 386 допорогових закупівель, тобто за аналогом повноцінних торгів, але із значно меншими вимогами та термінами. За результатами допорогових закупівель уклали угод на 19,2 млн грн.
На половину таких закупівель, 129, подався лише один учасник, тож замовники справедливо уклали угоди з ним. На 108 закупівель подалося двоє учасників, на 84 закупівлі — троє і більше. На п'ять закупівель подалося 10-11 учасників.
Порівняно з очікуваною вартістю під час закупівель за три місяці 2017 року було зекономлено 3,2 млн грн. Але кого цікавлять такі дрібниці?
Що маємо в підсумку
Одне з найбільших досягнень нового законодавства у сфері закупівель і системи ProZorro зокрема полягає у відкритті для широкого загалу таємничого ринку допорогових закупівель. Мова йде про мільярди гривень лише на Запоріжжі.
Проте на практиці бачимо, що, створивши спочатку видимість прозорості, міська влада Запоріжжя поступово, непомітно і тихо повертає все на круги своя.
Унеможливлюється конкуренція, усі необхідні можновладцям угоди реалізуються під грифом нагальної потреби, а мільйони бюджетних гривень знову ідуть в кишені сумнівних підрядників, часто пов'язаних з укладачами угод з боку влади.