Закупівлі на ProZorro: як намагаються обдурити систему медики

Восени 2015 року в рамках пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель низка облдержадміністрацій і міськрад ухвалили рішення про проведення допорогових закупівель через ProZorro.

Як відомо, допороговими називають закупівлі вартістю менше 200 тис грн для товарів та послуг і менше 1,5 млн грн — для робіт.

Це дозволяє провести аналіз допорогових закупівель і зробити перші висновки перед повноцінним переходом державних замовників на електронні торги.

За законом "Про публічні закупівлі" такий перехід відбудеться 1 серпня 2016 року.

Рівень конкуренції на торгах можна вважати невисоким і таким, що відповідає загальному тренду. Разом з тим, варто звернути увагу на незначні суми укладених угод, які можуть бути стримуючим фактором для зростання рівня конкуренції.

Для прикладу, Чернігівська обласна лікарня за півроку на ProZorro уклала контрактів на 1,2 млн грн за підсумками 48 тендерів. Це найбільший результат серед наведених нижче установ. Паралельно ця лікарня за аналогічний час за результатами надпорогових процедур уклала 21 угоду на 47,6 млн грн.

Економія наведених медичних закладів доволі суттєва, адже середня економія за всіма аукціонами в системі ProZorro наразі становить 7,18%.

Типові ризики на ProZorro

Під час моніторингу закупівель медичних установ у трьох зазначених областях було зафіксовано кілька недоброчесних прийомів замовників, які вплинули на перебіг закупівель. Такі дії можна назвати корупційними. Причому є підстави вважати, що подібні прийоми використовують не тільки медичні замовники.

1. Невідповідність умов договору пропозиції переможця аукціону.

Рівненська обласна клінічна лікарня, яка забезпечила 46% економії бюджетних коштів, відповідно до всіх регламентів провела аукціон, на якому переможець понизив ціну з 8,9 тис грн до 2,7 тис. Втім, лікарня уклала угоду не на 2,7 тис грн, а на 8,7 тис грн. Це викривило результати тендеру та статистику економії.

2. Встановлення дискримінаційних умов участі в аукціоні.

Обласна база спеціального медичного постачання на Чернігівщині оголосила закупівлю бензину А-95 та А-92 ENERGY у скретч-картках по 10-15 літрів. Пальне марки ENERGY виробляє лише одне підприємство в Україні. Як наслідок, участь в закупівлі взяла лише одна компанія.

Чернігівський обласний онкологічний диспансер в медико-технічних вимогах вимагав конкретні марки фармацевтичних препаратів і заборонив учасникам пропонувати аналоги. Як наслідок, участь в закупівлі взяла лише одна компанія.

3. Нечіткі формулювання, вимоги щодо надання документів, які не передбачені законодавством, або інформації, яка доступна у відкритих реєстрах.

Чернігівська міська лікарня №2 оголосила закупівлю медичних матеріалів очікуваною вартістю 70 тис грн. В умовах проекту договору, який повинен бути укладений з переможцем торгів, замовник не передбачив строки розрахунку за товар, що розширює дискреційні повноваження організатора аукціону.

Обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом на Чернігівщині вимагає від учасників тендерів надати в складі пропозиції не передбачені законодавством документи або інформацію, яка доступна у відкритих реєстрах.

Мова йде про копію довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб), копію довідки про взяття на облік платника податку, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копію свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Київський міський клінічний онкологічний центр під час закупівлі професійних німецьких швабр Vermop визначив предмет закупівлі як пристрої з утримувачем та насадкою. Такий нечіткий опис вводить в оману. Пропозицію в зазначеному тендері подав лише один учасник. 50 "пристроїв" було придбано за 123 тис грн.

4. Відмова замовника укладати договір з переможцями аукціонів.

Чернігівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом визначив переможців у восьми аукціонах, та жодного договору на ProZorro не опубліковано.

5. Порушення умов закупівлі.

Переможець процедури закупівлі, оголошеної Рівненською обласною клінічною лікарнею, не надав жодного документа з передбачених умовами участі в закупівлі. Втім, угода з ним підписана.

Захист бізнесу: тренди оскарження

У кінці 2015 року при ProZorro почала діяти комісія з розгляду звернень. Втім, її рішення — рекомендаційні. Розгляд скарги не зупиняє процес проведення закупівлі. Це призводить до того, що замовник встигає укласти договір до моменту розгляду скарги, тож далі скарга не розглядається.

До червня комісія отримала від учасників понад 800 заяв. Кожна четверта скарга на допорогові закупівлі — це скарга на закупівлю медичного закладу.

З 209 скарг на допорогові закупівлі медичних закладів дев'ять скарг — на закупівлі закладів Вінницької, Рівненської та Чернігівської областей. З них одна скарга задоволена, двом скаржникам відмовлено в задоволенні, розгляд ще двох скарг припинено у зв'язку з укладенням договору, чотири — плануються до розгляду.

Така ситуація не дозволяє зробити достовірні висновки щодо замовників у сфері охорони здоров'я зазначених областей. Втім, аналіз всіх скарг на замовників з різних сфер дає відповідь на питання, як провести аукціони без порушень.

Найпоширеніші підстави для подання скарг такі.

1. Встановлення замовником дискримінаційних умов проведення закупівлі.

Серед них — вимога надати позитивний відгук від бюджетної установи, визначеної замовником, вимога реєстрації учасника в межах області замовника, вимога бути присутнім на ринку певну кількість років, надмірна деталізація технічних вимог до предмета закупівлі, вимога бути підприємством-виробником.

2. Порушення замовником принципів недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів.

Згідно з порядком здійснення допорогових закупівель, підставою дискваліфікації є ситуація, коли пропозиція від учасника не відповідає умовам закупівлі.

Однак усупереч порядку та власним встановленим умовам закупівлі замовник не дискваліфікує учасника, пропозиція якого не відповідає умовам закупівлі, а визначає його переможцем. Крім того, є випадки необґрунтованої дискваліфікації. Це призводить до створення нерівних умов для учасників закупівлі.

Впровадження ProZorro для допорогових закупівель дало можливість створити реальну конкуренцію, отримати економію та забезпечити доступ громадськості до інформації щодо витрачання значного об'єму коштів, які раніше замовники витрачали шляхом укладення прямих договорів.

Крім того, замовники, які почали користуватися ProZorro в ході реалізації пілотного проекту, отримали цінний досвід роботи в електронній системі, яка з 1 серпня 2016 року стане обов'язковою для використання в надпорогових закупівлях.

Разом з тим, наведені дискримінаційні вимоги, що сприяють корупції, є тривожним дзвінком для експертного середовища та активних громадян.

Статтю підготовлено в рамках проекту "Місцеві бюджети під контролем громадських і пацієнтських організацій", який у Вінницькій, Чернігівській та Рівненській областях реалізує Центр політичних студій та аналітики "Ейдос" за підтримки МФВ "Відродження"

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.