Скромний податок на розкіш для найбагатших

Мінфін пропонує залишити транспортний податок - 25 тис грн на рік - на авто сегмента "люкс", однак змінити критерій "розкішність".

З об'єму двигуна - на вартість авто, більше 1 млн грн, та не старше п'яти років.

За рахунок податку у 2016 році планують отримати 3.4 млрд грн.

Зараз розмір податку становить 25 тис грн на рік за легкові авто з об'ємом двигуна понад 3 л віком до п'яти років - і нові, і вживані.

За десять місяців 2015 року власники транспортних засобів сплатили до бюджету 392 млн грн податку.

Новий критерій оподаткування однозначно ближчий до міжнародної практики.

Ми не раз проводили паралелі між застосуванням податку у європейських країнах, США та в Україні, доводячи абсурдність рішення уряду прив'язати податок до об'єму двигуна, а не до вартості автомобіля.

Наприклад, протягом 1990-2002 років у США власники всіх автомобілів, дорожчих за 30 тис дол, повинні були сплачувати податок на розкіш: 10% суми, що перевищувала 30 тис дол. В Австралії є аналогічний податок на авто, дорожчі за 57 тис дол. Ставка податку тут набагато вища - 33%.

В обох країнах цей податок стягується один раз - при купівлі. У Данії за авто, дорожчі за 18 тис дол, власник платить податок в розмірі 180% вартості машини.

Оскільки в Україні існує традиція приховування доходів, оподаткування дорогого майна відповідає принципам соціальної справедливості.

При цьому незрозуміло, чому у Мінфіні до "розкоші" не включили яхти, приватні літаки та вертольоти. Тільки протягом 2011-2012 років в Україну ввезено 26 вертольотів, 89 літаків, 334 яхти та катери вартістю 124 млн дол.

Не секрет, що дорогі транспортні засоби реєструють на юридичні особи в офшорах і часто навіть не розмитнюють в Україні. Навіть попри це у держави достатньо важелів для стягування податку. Звичайно, якщо є таке бажання.

За нашими оцінками, в Україні зареєстровано 68 літаків та гелікоптерів вартістю 400 млн дол молодше п'яти років, половину яких експлуатують фізособи. Вартість найдешевшого літака - 55 тис дол, найдорожчого - понад 60 млн дол.

За умови застосування відсоткової ставки податку на дороге майно це плюс 200 млн грн до бюджету на рік, у тому числі плюс 7 млн грн - з фізичних осіб.

Податкове ж навантаження на власників дорогих авто досить скромне: 1 тис або від 2,5% на рік, враховуючи, що вартість автомобіля майже на 40% складається з сум сплаченого мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Втім, у суспільстві теж по-різному розуміють поняття "розкішності", недоступної для більшої частини населення. Тому дехто вже встиг назвати податок зрівнялівкою: 1 тис дол на рік сплатять і власник Volkswagen Passat бізнес-класу за 1 млн грн, і власник Bentley Mulsanne за 12 млн грн.

Великі сумніви викликає механізм, за яким Мінекономіки оцінюватиме вартість авто. Відповідно до законопроекту міністерство щорічно до 1 лютого визначатиме перелік авто з середньоринковою вартістю понад 1 млн грн, виходячи з даних МВС про зареєстровані в Україні легкові автомобілі.

При цьому враховуватимуться марка авто, модель, рік випуску, тип та об'єм циліндрів двигуна, тип коробки передач та пробіг машини.

Остаточний список марок і моделей затверджуватиме Кабмін. До речі, наразі у калькуляторі Мінекономіки, розміщеному на його сайті, відсутні такі марки, як Мaserati, Jaguar, Jeep та Ferrari. Вже зараз зрозуміло, що механізм оцінки вартості авто дає можливості для уникнення сплати податку.

По-перше, середньоринкова вартість не передбачає оцінку комплектації авто.

Не секрет, що вартість базової комплектації може на 50% різнитися від максимальної. Мова про шкіряний салон, вставки з цінних порід дерева, легкосплавні диски, систему клімат-контролю, сигналізацію. Так, вартість Infiniti Q50 в базовій комплектації - 0,8 млн грн, у максимальній - 1,3 млн грн.

По-друге, хто і як перевірятиме пробіг авто і тип коробки передач?

З іншого боку, середньоринкова вартість не враховує технічний стан автомобіля. Залишається загадкою, як Мінекономіки оцінюватиме вживані авто та авто після ДТП. Автомобіль вартістю 1 млн грн після ДТП ще може їздити, однак точно не коштуватиме 1 млн грн.

Проект передбачає можливість проведення автовласником звірки нарахованої суми податку з контролюючим органом, однак під питанням, які саме документи можуть бути аргументом у спорі з контролюючою службою.

Незрозуміла й прив'язка податку до вартості авто у гривні. З урахуванням інфляції і девальвації межу "розкоші" швидко перетнуть і нові авто середнього бізнес-класу.

Адміністрування транспортного податку видається затратним, до процесу залучено аж три відомства - МВС, Мінекономіки та ДФС. За розрахунками, під оподаткування потрапить 138 249 дорогих авто - за даними МВС у 2014 році.

При цьому Мінфін не має інформації про розподіл транспортних засобів, зареєстрованих в Україні за останні п'ять років, за маркою, моделлю і вартістю.

Чого очікувати у разі прийняття законопроекту? Очевидно, що ринок Luxury та Premium не надто чутливий до економічної кризи чи коливання курсу гривні. За даними Auto-consulting, чим дорожче авто, тим менше впливає на їх продажі ситуація в країні. Така тенденція на ринку зберігається з 2012 року.

Для тих, хто купує авто преміум-класу, 5 тис дол - не ціна питання. Однак ми не виключаємо, що на запропонований транспортний податок ринок дорогих авто відповість тінізацією чи застосуванням різних "сірих" схем.

Сама концепція оподаткування дорогого майна класу преміум виправдана, оскільки приховати майно важче, ніж приховати доходи. До схожої практики вдавалося багато країн на початку економічної кризи 2009 року.

Однак запропонований Мінфіном механізм транспортного податку лише створює ілюзію, що справедливі податки нарешті платитимуть всі. Насправді ж розмір цього податку мізерний для власників представницьких автівок, але відчутний для власників авто бізнес-класу чи дорогих авто, придбаних у кращі часи.

Крім того, запропонована концепція визначення предметів розкоші виглядає нелогічно: чому саме автомобілі, чому лише вони і чому більше 1 млн грн?

Спірний механізм визначення вартості авто та, як наслідок, можливість уникнення оподаткування чи зловживань з боку контролюючого органу залишає ще більше сумнівів в ефективності та справедливості такого податку.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.