Українсько-турецька співпраця: коли санкції на користь

Якщо продавцю заборонити продавати, він зазнає збитків і втратить стимули для виробництва.

Якщо ж покупцю не дати товар, його потреби не будуть задоволені.

В обох випадках заборона досягне мети - продавець і покупець однаково від неї постраждають.

Як тільки вони скооперуються між собою, то зможуть не лише запобігти втратам, а й наростити вигоди від партнерства.

Саме такий алгоритм поведінки повинні використати Україна і Туреччина в умовах політики економічних санкцій з боку Росії.

Погрози останньої ввести продовольче ембарго щодо українських товаровиробників та можливі обмеження експорту агропродукції до Туреччини є потужним стимулом для інтеграції наших ринків.

Загалом українсько-турецькі відносини у сфері АПК розвиваються досить успішно.

За десять місяців 2014 року Україна експортувала до Туреччини агропромислової продукції на 505,5 млн дол.

За аналогічний період 2015 року об'єм експорту становив 566 млн дол, що на 11,9% перевищує минулорічні показники.

Якщо товарообіг між країнами зросте до кінця 2015 року, дані цифри збільшаться на десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Для цього є всі передумови.

Зараз у структурі нашого експорту до Туреччини переважають зернові злаки, насіння олійних культур та олія. Лише за останній час ми експортували зерна більш ніж на 55 млн дол. Враховуючи хороший врожай зернових, вітчизняний АПК може як мінімум удвічі збільшити експорт цієї продукції на ринок Туреччини.

Не менш перспективні поставки олії. Україна посідає перше місце у світі з виробництва та експорту соняшникової олії. За 2014-2015 маркетинговий рік було вироблено 4,2 млн тонн продукту, з яких на експорт відправлено 3,9 млн тонн.

Зокрема, до Туреччини за останні десять місяців було експортовано олії майже на 75 млн дол, хоча це далеко не межа наших можливостей.

За цими позиціями ми здатні легко задовольнити зростаючі потреби турецьких споживачів, тому наше завдання - заповнити своєю продукцією нові ринкові ніші.

Звичайно, несприятлива економічна кон'юнктура та падіння гривні не найкращим чином вплинули на обсяги імпорту з Туреччини. За десять місяців 2015 року порівняно з таким же періодом 2014 року імпорт турецьких товарів зменшився майже вдвічі - з 289 млн дол до 150 млн дол.

У загальному об'ємі імпорту переважають плоди, горіхи та цедра (58,6 млн дол), насіння олійних культур (30,7 млн дол), овочі, рослини, коренеплоди (16,2 млн дол), а також  тютюн і тютюнові вироби (10,5 млн дол).

Однак у разі введення російського ембарго проти України з 1 січня 2016 року Україна може збільшити частку турецького імпорту за рахунок додаткових поставок, наприклад, тютюнових виробів.

Для пришвидшення процесу комунікації з турецькою стороною та активізації  двостороннього торговельно-економічного співробітництва я зустрівся з Надзвичайним та повноважним послом Турецької Республіки в Україні Й. В. Йонетом Джаном Тезелем.

За результатами зустрічі можу сказати, що Туреччина відкрита до діалогу з нами. У планах - проведення  чергового засідання двосторонньої робочої групи з питань сільського господарства та налагодження бізнес-зв'язків між країнами.

Ми сподіваємося, що збільшення поставок сільськогосподарської продукції українського виробництва на турецький ринок стане реальністю вже у найближчій перспективі. Наш агросектор може вкотре довести, що є локомотивом вітчизняної економіки та дієвим інструментом захисту національних інтересів України.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.