Як втратити антиолігархічний закон

Недавно прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що для цілей трансфертного ціноутворення братимуться котирування тільки міжнародних бірж.

За його словами, дані українських бірж враховуватися не будуть, бо ці біржі - не ринковий інститут, а розсадник корупції на ринку.

Дивно чути такі заяви від грамотного фінансиста, однак сподіваюся, що це Арсеній Петрович сказав під впливом "радників".

Якщо ж різкі та непродумані заяви прем'єр-міністра стануть реальністю, то це може звести функціонування закону щодо трансфертного ціноутворення нанівець.

28 грудня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення податкового контролю над трансферним ціноутворенням".

Документ передбачає, що в цілях трансфертного оподаткування контрольованих операцій з імпорту та експорту для визначення порівнюваної ціни товарів за принципом "витягнутої руки" буде використовуватися середня ціна на такі товари, що склалася на товарній біржі за декаду, яка передує проведенню операції.

Перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначає Кабінет міністрів.

При визначенні бірж для кожної групи товарів слід звернути увагу на такі чинники.

1. В Україні ще формуються класичні біржові ринки.

2. Застосування біржових котирувань міжнародних бірж має свої особливості.

3. Необхідність визначення індивідуальних підходів щодо критеріїв визначення бірж та методик розрахунку середніх цін за кожною товарною групою з урахуванням окремих особливостей базового активу чи ринку в цілому.

Слід сказати, що використання середніх біржових котирувань міжнародних бірж за товарними групами, що експортуються з України, не відповідатиме реаліям ціноутворення на внутрішньому ринку з наступних причин.

1. На міжнародних біржах торгівля зазвичай відбувається за контрактами на продукцію, що навіть не є виробленою на момент існування угоди - ф'ючерси та опціони. У цілях же трансфертного оподаткування контролюючі органи повинні оперувати цінами, що склалися на наявному ринку конкретного товару.

2. На основних світових біржах торгівля за ф'ючерсними та опціонними контрактами відбувається в межах конкуренції за ціною, адже всі інші параметри - якісні характеристики, обсяг товару, місце відвантаження - стандартизовані.

Специфікації ф'ючерсних контрактів на сільськогосподарську продукцію точно не відповідають українській продукції, а тому створюють додатковий простір для судових позовів. Безперечно, вони будуть виграні експортерами, адже експортери виконують різні специфікації замовників, а біржові угоди - стандартизовані.

Різниця наче й невелика, але з юридичної точки зору суттєва.

3. Україна інтегрована у світову торгівлю і навіть впливає на ціноутворення за допомогою фундаментальних факторів, але не можна сліпо оглядатися на котирування світових бірж без урахування внутрішніх факторів.

Звідси виникають низька кореляція цін та значний базисний ризик - різниця між цінами закриття (settlement price) за ф'ючерсним контрактом на міжнародній біржі та цінами, що склалися на спотовому ринку в Україні за певною товарною групою.

Наведу приклад: базис на пшеницю між українськими цінами на FOB Одеса та цінами біржі MATIF - найближча світова біржа з високою ліквідністю та схожими якісними характеристиками пшениці у контракті - 30 квітня 2013 року становив мінус 48 дол за тонну, а через місяць - плюс 59 дол за тонну.

4 липня 2012 року на біржі СМЕ було запроваджено торгівлю ф'ючерсними контрактами на "Причорноморську" пшеницю або Black Sea Wheat futures.

За специфікацією контракт вирізнявся тим, що його було номіновано у доларах за тонну, тоді як стандартний пшеничний ф'ючерс розраховується у центах за бушель, базисами поставок у тому числі в портах України.

Якісні характеристики були стандартизовані так, щоб відповідати українським та російським характеристикам найбільш популярної у нас пшениці третього класу.

Ф'ючерс було запроваджено з кількох причин. Головним було те, що причорноморський регіон почав відігравати все більшу роль у світовій торгівлі зерном, а нюанси щодо ціноутворення не були налагоджені.

Отже, щоб мати ясну картину стосовно ціноутворення в одному з основних виробничих регіонів світу, біржа "СМЕ груп" вирішила запустити спеціальний інструмент, орієнтований на конкретний сегмент ринку.

Однак з 2012 року і дотепер з даним ф'ючерсним контрактом було укладено не більше 15 угод, та й ті укладалися у перший місяць обігу контракту. Для порівняння: щоденний обсяг торгівлі звичайним пшеничним ф'ючерсом на біржі СВОТ становить 50 тис контактів, а під час експірації може сягати 1,25 млн.

Про які ф'ючерсні орієнтири цін на світових біржах можна говорити, якщо ліквідні контакти не відображають якісних характеристик національного зерна, а контракти, які відповідають параметрам якості, позбавлені ліквідності?

Уряду слід застосувати індивідуальний підхід до кожної товарної групи. Потрібно розробити нормативні акти, які б визначали чіткі вимоги та критерії до бірж, ціни на яких можуть використовуватися в цілях трансфертного оподаткування, а також методику, за якою такі ціни будуть розраховуватися.

Ми, громадська організація, що переслідує інтереси розвитку ринкових відносин, можемо розробити методику справедливого визначення цін, які б враховували динаміку світової торгівлі та особливості ціноутворення при торгівлі в Україні.

Такий гібридний механізм контролю за ціноутворенням дозволить уникнути маніпуляцій цінами та якісними характеристиками товарів, чітко та неупереджено контролювати зовнішньоекономічні операції компаній.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.