Українська правда

Платити по-українськи

Чому б національній платіжній системі не укласти угоду з однією з міжнародних систем? Це дозволить приймати картки НСМЕП в усьому світі.

Розвинута банківська система та її нові стосунки із споживачем є необхідною умовою нормального функціонування економіки країни.

Однією з підвалин банківської системи повинна стати Національна система масових електронних платежів - НСМЕП.

Міжнародний досвід підтверджує ефективність впровадження внутрішньодержавних платіжних систем та показує їх важливість для створення конкурентного середовища на рівні з міжнародними платіжними системами.

Однак без конкретних дій цей задум реалізувати буде важко.

Слід зазначити, що протягом останніх років Нацбанк проводить цілеспрямовану політику розвитку масових безготівкових платежів з використанням карткових та інших платіжних технологій, збільшення частки безготівкових платежів і, як наслідок, зменшення витрат суспільства на підтримку готівкового грошового обігу.

Постійне зростання частки безготівкових платежів у загальних обсягах операцій з платіжними картками в Україні демонструє ефективність заходів, що вживаються Нацбанком та учасниками платіжного ринку, але не робить НСМЕП надто привабливою для українського користувача.

Люди неохоче переходить від звичних послуг і способів оплати на щось нове. Щоб мати шанс отримати набагато кращі показники загального об'єму безготівкових розрахунків картками НСМЕП, варто запроваджувати певні заходи з популяризації та розвитку використання даних карток в Україні.

1. Розширити мережу обслуговування карток НСМЕП: встановити план-графік для банків-членів НСМЕП з прийому карток НСМЕП у їх мережі.

Основною проблемою розвитку системи є відсутність широкої мережі обслуговування карток. Навіть банки-члени НСМЕП, які мають можливість еквайрингу карток, не приймають картки у всій своїй еквайринговій мережі.

До того ж, відсутній єдиний повний перелік мережі обслуговування платіжних карток НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів.

2. Проаналізувати можливість впровадження для карток НСМЕП всього спектра платіжних сервісів, які надають міжнародні платіжні системи.

 Логотип НСМЕП. Джерело: wikipedia.org

3. Розглянути можливість сучасного ребредингу та розгортання програми з маркетингового просування НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів.

З метою активної маркетингової підтримки системи можна виділити окремий бюджет в рамках затвердженого бюджету НБУ та банків-членів і спрямувати його на рекламну кампанію з популяризації карток НСМЕП.

4. Створити сайт для банків-членів і держателів карток НСМЕП для розміщення актуальної інформації щодо платіжної системи і мережі обслуговування карток.

5. Організувати громадську раду за участю банків-членів НСМЕП, яка обговорюватиме проблеми платіжної системи та шляхи їх вирішення.

6. Проаналізувати можливість підписання договору з однією з міжнародних платіжних систем щодо хостового з'єднання з нею центрального маршрутизатора НСМЕП. Це дозволить приймати картки НСМЕП у будь-якому пристрої, що обслуговує картки даної системи, в тому числі в інтернеті і за кордоном.

Аналогічний проект був реалізований Diners Club International та MasterCard і мав позитивний результат для розвитку платіжної системи Diners Club International. Альтернативним варіантом може бути запуск ко-брендингової картки з міжнародною платіжною системою - Visa International або MasterCard International.

Проекти MasterCard із "Золотою короною" в Росії та "Белкарт" у Білорусії демонструють свою ефективність. Власники таких карток можуть використовувати їх не тільки в межах держави, а й за кордоном.

7. Розглянути можливість перегляду міжбанківських комісійних за операціями з картками НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів.

Мова йде про зменшення ставки комісії за операції видачі коштів готівкою до 2 грн за кожну операцію та збільшення ставки комісії за проведення операції купівлі товарів у торговельній мережі до 1,6-2% залежно від типу картки.

Для забезпечення потреб клієнтів у користуванні карткою за певною продуктовою групою доцільно поділити картки на типи: кредитні та дебетні, масові та преміальні. Це дало б змогу варіювати міжбанківські комісійні ставки.

8. Розглянути можливість зобов'язання банків-членів НСМЕП під час персоналізації карток НСМЕП наносити на третю смугу магнітної стрічки картки індивідуальний податковий номер, друкувати на картці фото клієнта, прізвище, ім'я та по батькові для використання картки НСМЕП як засобу ідентифікації.

 Фото moemisto.info

9. Розглянути включення "Укрпошти" до членів НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів як екваєра. Забезпечити прийом карток НСМЕП у всіх відділеннях "Укрпошти" для оплати послуг та здійснення переказів.

10. Надати можливість членства в НСМЕП не тільки банківським установам, а й іншим суб'єктам господарювання. Проведення розрахунків за такими операціями можуть здійснювати комерційні банки або Національний банк України.

11. Розглянути можливість приймання карток НСМЕП в мережі платіжних агрегаторів EasyPay, Portmone, IBox, "Платежка", "Національний кредит".

12. Підтримати ініціативи з автоматизації оплати комунальних послуг, що допоможе заохотити громадян користуватися картками НСМЕП. Наприклад, зробити QR-код, який би містив реквізити платежу, обов'язковим елементом квитанцій для всіх видів комунальних та інших платежів.

Загалом, корисно було б залучити до обговорення проблематики розвитку та популяризації НСМЕП представників банківських асоціацій, процесингових центрів, платіжних агрегаторів, постачальників програмних і термінальних рішень.

Це дозволить знайти найкращі ідеї та запропонувати інноваційні рішення, адже НСМЕП має значні перспективи розвитку.

Зараз багато банків звертаються до НБУ з питань рефінансування. Справедливо було б таким установам ставати членами Національної системи масових електронних платежів та долучатися до її розвитку та популяризації.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.