Чи є архаїчною справою займатись промисловою політикою?

Економіст Володимир Дубровський дуже радів із того, що нема більше міністерства промислової політики. На його думку, це мало не головне досягнення реформ. Він і інші псевдоліберали дуже хотіли б, щоб Україна не мала й власне промислової політики.

А між тим на сайті Єврокомісії є визначення того, в чому суть промислової політики. І те, що вона є основою європейської стратегії 2020 і базою для ресурсоефективності і створення високоплачуваних робочих місць:

"Industry must be placed centre stage if Europe is to remain a global economic leader. This is the core message of the Communication on "An integrated industrial policy for the globalisation era" adopted by the European Commission on 28th October 2010.

The 2010 Communication "An integrated industrial policy for the globalisation era", a flagship initiative of theEurope 2020 strategy, sets out a strategy that aims to boost growth and jobs by maintaining and supporting a strong, diversified and competitive industrial base in Europe offering well-paid jobs while becoming more resource efficient".

Ось вільний переклад цих рядків:

"На промисловості має бути зосереджена головна увага, якщо Європа хоче залишатися світовим економічним лідером. Це є ключовою тезою Комюніке на тему "Інтегрована індустріальна політика в еру глобалізації", що було затверджено Європейською Комісією 28 жовтня 2010 року.

Комюніке 2010 року  "Інтегрована індустріальна політика в еру глобалізації", головна ініціатива Європейської стратегії до 2020 року, встановлює стратегію, що має стимулювати зростання та робочі місця шляхом підтримання сильної, диверсифікованої та конкурентної промислової бази Європи, що пропонує добре-оплачувані робочі місця, одночасно з перетворенням на більш ресурсно-ефективну".

Слова в Україні дуже часто втрачають первісний смисл, особливо переходячи з однієї мови в іншу.

Той хто пропонує мати промислову політику – калька від "індустріальна політика", – потрапляє в ситуацію, коли псевдореформатори можуть звинувачувати в тому, що це є архаїчний індустріалізм ХІХ століття, у той час як розвинутий світ пішов у напрямку постіндустріальної економіки та економіки знань.

Світ насправді переживає хвилю третьої індустріальної революції.

Довідка про походження терміну:

Промисловість є прямою калькою з англійського Industry. Саме слово Industry означає дослівно "виробництво", а ширше "виробництво товарів та послуг у процесі економічної діяльності", Industry is the production of a good or service within an economy, що прийшло на зміну торгівельній – mercantile – економіці, себто ері торгівлі, та пов'язаній з обробкою землі, feudal, економікою.

"Виробництво, пов'язане з обробкою", manufacturing industry – на відміну від просто "виробництва"/сировини через бажання позбутися певної мовної тавтології набуло назви скороченої – або "виробництво", або "промисловість".

"Промислова революція" – Industrial revolution – характеризувалася саме виробництвом товарів – перш за все сталі й усього, що пов'язане з нею. Тому назва – Industry – закріпилася в російській і українській мові як "промисловість". Тобто "виробництво товарів", пов'язаних зі сталлю.

Після закінчення першої промислової революції – насправді революції "переробного виробництва" – тобто переробки не-аграрної сировини, розвинуті країни відійшли від секторів "переробного виробництва", "manufacturing industries" і перейшли до інших – які не тільки не виробляють, а й не переробляють сировину – тобто, постіндустріальних, українською мовою, або просто "industries".

Industry до сьогодні в англійській мові означає просто – виробництво, сектор, галузь, вид діяльності.

Тобто це може бути ІТ-сектор чи ІТ-галузь, а в англійській мові – computer industry, information technology (IT) industry. Якщо перекладати дослівно, то треба було б говорити ІТ-індустрія або ІТ-промисловість, якщо ми ототожнюємо промисловий і індустріальний.

Хай-тек сектор теж не називається в нас промисловістю, хоча є виробництвом, а не торгівлею, тобто не mercantile.

В англійській – high-technology, high tech, high-tech, hi-tech (Industry). Тобто технологія, висока технологія. Слово industry додається й тут як "сектор".

І, нарешті, обслуговуючий сектор – банківський. Він в англійській мові теж іде з додатком Industry: banking industry=banking system. Банківський сектор – те ж саме що й банківська система.

Потрібно зазначити, що Industrial застосовується й у вузькому значенні "промисловий" і в англійській мові.

***

Наостанок, щоб додатково напружити псевдореформаторів і викликати критику, а відтак, можливість переконати їх у хибності поглядів.

У розвинутих країнах обов'язок опікуватись підтримкою третьої революції лежить на державі. Адже бізнес за визначенням може нездужати робити щось поза межами його можливостей, особливо якщо його, індустріального бізнесу, може й не існувати в країні. Наприклад, колонії з колоніальним сільськогосподарським характером економіки.

***

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.