Про ситуацію на валютному ринку

Події на валютному ринку – топ-тема у ЗМІ упродовж останнього місяця. НБУ вже не раз висловлював своє бачення ситуації на ринку і журналістам, і народним депутатам.

Найголовніше, що має зараз заспокоїти учасників ринку – це розуміння ними ситуації та поміркованість будь-яких дій.

З метою забезпечення прозорості та зрозумілості процесів, що відбуваються на міжбанківському валютному ринку, Національний банк почав публікувати оперативну інформацію про поточні котирування та обсяги операцій міжбанківського ринку. Тому зараз і ми, і будь-хто бачить обсяги операцій на ринку оперативно та одночасно.

Але це тактичні питання, не слід забувати про фундаментальні чинники. Збалансований рівень валютного курсу, який я озвучила, виступаючи у Верховній Раді (11,50-11,90 гривень за долар), був побудований на прискіпливому та реалістичному аналізі. Фахівці НБУ використали для цієї задачі декілька загальновизнаних світових методик.

По-перше, метод фундаментального рівноважного обмінного курсу, що дозволяє утримувати дефіцит поточного рахунку у прийнятних межах.

По-друге, модель поведінкового обмінного курсу, відповідно до якої рівноважний курс визначається набором основних макроекономічних чинників, серед яких торговий баланс, обсяг зовнішніх боргів, розрив продуктивності праці порівняно з торгівельними партнерами, тощо.

Що ми бачили. Обмінний курс у другому кварталі (близько 11,70 грн/дол США) вже був достатнім для майже повного нівелювання дефіциту поточного рахунку, навіть за умови ускладнень роботи експортних підприємств сходу країни. Наші підприємства-експортери мали значні цінові конкурентні переваги, до того ж ми спостерігали різке скорочення імпорту промислових і споживчих товарів, що замінюються українськими аналогами.

Але курс може бути лише тоді збалансованим, коли ситуація в економіці є врівноваженою. Натомість зараз у нас іде справжня війна. Якщо говорити мовою лікарів, то у нас пацієнт навіть не у задовільному стані, а з "відкритою раною", з якої тече кров.

Тому саме невизначеність і неможливість ретельного прогнозування фундаментальних чинників, спричинила підвищення курсової волатильності, яка, у свою чергу, може провокувати тиск на ціни як виробників, так і споживачів.

При всьому цьому, ринок продовжує відчувати тиск з боку неекономічних чинників, таких як штучне нагнітання паніки серед населення і бізнесу та бажання окремих гравців валютного ринку отримати швидкий прибуток: як експортерів, які приховують валютні надходження, так і деяких банків, які роблять сумнівні операції з покупки валюти під фіктивні контракти та зобов’язання.

Тож Національний банк, крім використання ринкових інструментів, перейшов і на застосування адміністративних заходів. 20 серпня НБУ затвердив Постанову, яка не лише вводить норму про 100% продаж валютних надходжень експортерів, але і суттєво посилює механізми контролю за виконанням суб’єктами економічних відносин вимог валютного законодавства.

Відтепер НБУ за потреби вимагатиме від банків призупинення проведення операцій, що мають підвищений ризик їх використання з протиправною метою, та отримувати документи, що підтверджують добросовісний характер здійснення таких операцій.

Ми довели до банків вичерпний перелік таких недобросовісних транзакцій , а саме:

-                  купівля іноземної валюти за фіктивними експортно-імпортними контрактами;

-                  купівля іноземної валюти за фіктивними угодами з цінними паперами;

-                  купівля іноземної валюти за удаваними угодами, змістом яких є викривлення реальної суті транзакції (наприклад, купівля валюти на погашення валютного кредиту, що був наданий без реальних підстав);

-                  купівля іноземної валюти для приховування валютної виручки від обов’язкового продажу шляхом взаємозаліку тощо.

Окремо зупинюсь на питаннях, що часто обговорюються в пресі – кошти, виділені НАК "Нафтогаз України" для розрахунків за використаний газ у сумі 3,1 млрд дол. США, що еквівалентно 42 млрд грн. Необхідна сума вже зарезервована на спеціальному рахунку в НБУ, і на ринок вона в жодному разі не потрапить - ні через канал національної, ні через канал іноземної валюти.

Крім того, всі інші платежі за зовнішніми зобов’язаннями як держави, так і великих державних підприємств уже враховані в наших програмних розрахунках, що були узгоджені з фахівцями та керівництвом Уряду та МВФ. Тому ми маємо чітку картину як щодо платежів за зовнішніми контрактами та боргами, так і щодо джерел їх фінансування.

Запевняю, що Національний банк буде і надалі зосереджувати свої зусилля на утриманні фінансової стабільності. Але головне для нас усіх зараз – це зупинити війну і почати відновлення зруйнованої інфраструктури і економіки Донбасу, що неодмінно поверне на ринок заспокоєння та упевненість у завтрашньому дні.