Cкептикам реформи "Укрзалізниці"

Реформі "Укрзалізниці" однозначно бути.

Починати її потрібно було ще в середині дев'яностих.

Сьогодні ж завдяки багаторічній бездіяльності та консервуванню проблем маємо гордіїв вузол внутрішньогалузевих проблем.

Це і критично зношений рухомий склад - на 95%, і не менш зношену залізничну інфраструктуру - понад 70%, і важку структуру управління.

Менеджерській команді, яка візьметься за реформу, залишається поспівчувати.

Новину про прийняття постанови щодо акціонування "Укрзалізниці" сприйняв з натхненням і надією. Нарешті після багаторічних розмов про необхідність реформи дане зелене світло власне самій реформі.

Відповідь на запитання, кому потрібна ця реформа, проста і очевидна. Будь-який скепсис або заяви про її недоцільність, на мою думку, трактуються однозначно: лукавство, політичні спекуляції, відривання від реальності.

Звичайно ж, реформа потрібна мільйонам українців, які зацікавлені у підвищенні якості та безпеки послуг. Вона потрібна бізнесу, який бачить для себе нові можливості і здатний привнести в українську "залізку" найголовніше - інвестиції.

Вона потрібна владі, адже в її інтересах вибудувати успішну сучасну європейську компанію, своєрідну вітрину власних реформаторських досягнень.

Вона потрібна державі, яка зобов'язана забезпечити надійну і ефективну роботу "кровоносних судин" економіки - транспортної інфраструктури, створити умови для комфортного перевезення людей і реалізувати потужний транзитний потенціал.

Саме реформа "Укрзалізниці" може стати своєрідним індикатором успішності реформаторських дій транспортного блоку уряду, як і уряду загалом.

Простіше кажучи, вдасться скласти цей тест - вдасться зробити вкрай важливий крок до реформи транспортної галузі, відновлення транзитних можливостей України та комплексного реформування економіки.

Думаю, реформа УЗ для менеджерського складу - більше, ніж реформа. Це своєрідний професійний виклик з виведення галузі на ринкові рейки.

На тему реформи "Укрзалізниці" сказано так багато, що вдаватися у деталізовані роз'яснення не бачу сенсу. Спираючись на провідний світовий досвід, господарські та адміністративні функції планується розмежувати, створивши вертикально інтегровану структуру - державне публічне акціонерне товариство.

Втім, створення вертикально інтегрованого ПАТ - лише перший, хоча і дуже важливий етап перетворень. Найцікавіше відбуватиметься на наступних етапах.

Це, зокрема, виведення у конкурентний сегмент оперування вагонним парком, сервісних послуг та управління непрофільними активами, організація окремих пасажирських компаній, формування цільової моделі ринку.

Очевидно, саме це є "пунктом призначення" реформи. Далі постане завдання найвищого рівня - залучення приватних інвестицій для модернізації та розвитку.

Державних коштів для цього нема і не передбачається. За оцінками фахівців, лише на оптимізацію використання інфраструктури, будівництво шляхів, електрифікацію та автоматизацію необхідно щонайменше 500 млн грн щорічно.

Втім, особливих підстав для радощів поки нема. Так, зроблено предметний крок до реформи, але найголовніше - хто і як "розгортатиме" реформу. Я чітко бачу три базові умови успішного реформування "Укрзалізниці".

Умова перша. Реформування не зводиться до зміни форми власності і вивіски. У ході реформи УЗ вкрай важливо розділяти процес і результат.

Так, створення вертикально-інтегрованої компанії - ВІК - це процес. ВІК з розмежуванням господарських і фінансових функцій - це спосіб вибудувати ефективну управлінську структуру для залучення приватних інвестицій і модернізації галузі. Це і буде результатом, заради якого все замислювалося.

Звичайно ж, перший етап реформи - розмежування функцій і створення вертикально-інтегрованої компанії - повинен бути здійснений максимально якісно.

Умова друга. Обов'язковий фокус на ключовому завданні - залученні інвестицій. Виведення у конкурентний сегмент оперування вагонним парком, сервісних послуг і непрофільних активів здійснюються для того, щоб зацікавити приватний бізнес і відчинити двері для інвестицій у галузь.

Реформа відбудеться лише тоді, коли влада виведе у конкурентне середовище справді привабливі для приватного бізнесу сегменти і забезпечить рівні можливості доступу до них. Інакше це буде не реформа, а імітація і "дерибан".

Умова третя. Максимальна відкритість, зрозумілість і прозорість.

Для реалізації реформи "Укрзалізниці" слід забезпечити максимальну відкритість. Необхідно обов'язково залучити до обговорення всіх її етапів експертне середовище, роботодавців, українських та міжнародних консультантів. Саме такий підхід буде відповідати світовій практиці та очікуванням інвесторів.

До речі, провести обговорення реформи УЗ можна за принципом, за яким свого часу готувалася портова реформа. Так, до неї можна ставитися по-різному, але те, що вона пройшла прозоро із залученням найширшого кола експертів, - поза сумнівом. Заявляю це як один з учасників даного процесу.

Упевнений: успішна реформа відбудеться лише тоді, коли згадані вище умови будуть витримані. Інакше все зведеться до імітації реформи, з доброго наміру перетвориться на невдалий експеримент і спричинить розчарування.

Чи буде реформа відповідати світовій практиці та очікуванням потенційних інвесторів, покаже час. Це проект масштабний та енергоємний. Сьогодні УЗ - це майже 22 тис км колійної інфраструктури, понад 116 тис вантажних і 7 тис пасажирських вагонів, десятки депо і ремонтних підприємств, 360 тис персоналу.

Усе це "добро" потрібно не лише привести у відповідність до сучасних вимог, а й ефективно ним управляти. Своєю чергою, Федерація роботодавців транспорту України готова всіляко сприяти обговоренню та реалізації реформи.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.