Експорт озброєння: зміна орієнтира

16 червня президент Петро Порошенко в ході засідання РНБО заборонив військово-технічну співпрацю - ВТС - України з Росією.

З того дня країна припинила експорт продукції оборонно-промислового комплексу - ОПК - до Росії включно з продукцією подвійного призначення.

До останньої категорії, наприклад, належать двигуни до вертольотів, які можуть використовуватися і у військових, і цивільних цілях.

Росія досі була одним з найбільших покупців озброєння в України.

За даними Stockholm International Peace Research Institute - SIPRI - у 2012-2013 роках РФ стала третім за величиною покупцем продукції українського ОПК, поступившись Китаю - 695 млн дол або 33% сукупного експорту за два роки - і Ефіопії - 245 млн дол або 12%.

Обсяг експорту озброєння у РФ в ці роки становив 222 млн дол або 11% сукупного дворічного експорту. Таким чином, відмова від співпраці з Москвою призведе до помітних, але не критичних втрат українського ОПК.

Згідно з оцінками Центру дослідження армії, роззброєння та конверсії - ЦДАКР - втрати не перевищать 300 млн дол на рік. Тим більше, це не буде критичним в цілому для зовнішньої торгівлі України з Росією. У 2012-2013 роках на продукцію ОПК припало лише 0,7% сукупного товарного експорту України в РФ.

Згодом в Києві відбулися переговори заступника помічника державного секретаря США з питань регіональної безпеки і військової оборони Грегорі М. Каузнера з представниками українських профільних структур і відомств. У ході цих переговорів був озвучений план розвитку ВТС України з США.

Згідно з ним Сполучені штати можуть збільшити закупівлі української військово-технічної продукції, щоб компенсувати втрати вітчизняного ОПК через згортання Києвом експорту цієї продукції до Росії. Але чи можуть США посісти місце РФ серед експортних ринків для української військово-технічної продукції?

За даними ЦДАКР згортання військово-технічного співробітництва з Росією торкнеться передусім ракетно-космічної галузі, літакобудування, будівництва авіадвигунів та двигунів для ВМС.

У 2012-2013 роках експорт української військово-технічної продукції у Росію складався, зокрема, з поставлених запорізьким заводом "Мотор січ" за контрактом 2006 року авіаційних турбовентиляторних двигунів для навчально-бойових літаків ЯК-130, які виробляють російські авіазавод "Сокіл" та Іркутський авіазавод.

Також до Росії відправлялися транспортні літаки АН-140 і АН-148, які виробляє АНТК імені Антонова.

Заморожування ВТС з Росією зачепить здебільшого інтереси російського ОПК. Починаючи з 1990-х років, Москва послідовно згортає співпрацює з Україною тільки за тими програмами, де заміщення українського імпорту неможливо забезпечити без відновлення наукової школи, освоєння технологій і виробництва.

Так, зазначають у ЦДАКР, Росія не зможе відновити виробництво літаків "Руслан" без України, а також виробляти літак російської розробки Іл-476, бо більше 30 найменувань комплектуючих до нього випускаються в Україні.

Проте США не присутні у списку покупців, складеному SIPRI, який враховує обсяг експорту на суму не менше 0,5 млн дол. Це не означає, що Україна взагалі нічого не експортує у цю країну, однак свідчить про несуттєві обсяги торгівлі.

Нема у списку SIPRI і представників Старої Європи. З країн ЄС є лише Естонія. Її сумарний обсяг експорту за 2012-2013 роки доволі скромний - 4 млн дол. Це означає, що такі суми українського експорту США компенсують як незначні. Проте чи зможе Україна реально зацікавити західних покупців своєю продукцією ОПК?

За оцінками ЦДАКР вітчизняна ракетно-космічна галузь, яка раніше була на 80% пов'язана з Росією, може знайти себе у розвитку цивільних проектів з виробництва ракет-носіїв "Антарес" для США, "Циклон" для Бразилії та "Вега" для ЄС.

Іншим напрямком обговорюваної західної допомоги українському ОПК, вважає Вашингтон, може стати розміщення на оборонних потужностях в Україні ремонтних замовлень західних партнерів.

Крім створення робочих місць, є ще одна важлива перевага: це перший суттєвий крок до впровадження в Україні стандартів озброєння НАТО.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.