Як "прокладка" розвивала енергонезалежність
Гарантом одноденки був банк ширми-олігарха Сергія Курченка, а приміщення їй надали люди народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка.
Термін "прокладка" в українській журналістиці закріпився в корупційні часи Януковича.
Так називають фірми-одноденки без історії та репутації, які виграють масштабні тендери при мовчазній згоді чиновників, а потім стрімко зникають разом з бюджетними мільйонами.
Зазвичай тендерні зобов'язання не виконуються, тож ошукана держава залишається і без грошей, і без товарів чи послуг.
В Україні "прокладки" діють в масштабах цілих секторів економіки. Недавно автор детально розглянув історію такої одноденки - ТОВ "Фадлес".
Її гарантом виступав Реал-банк ширми-олігарха Сергія Курченка, а приміщення фірмі надали люди народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка.
Ця "прокладка" фігурувала у справі незаконно проведених тендерів "Чорноморнафтогазу", яку розпочала Держфінінспекція.
Поряд з "Фадлесом" згадувалася ще одна одноденка - ТОВ "Маестро торг". На диво, історії обох фірм доволі схожі.
"Маестро торг" зареєстроване у жовтні 2011 року на Олександра Недорізанюка з Житомирської області. Згодом фірму перереєстрували у столиці на Володимира Паршина, який збільшив статутний капітал фірми зі 100 грн до 4,2 млн грн.
Менш ніж через рік, у серпні 2012 року, "Маестро" виграло свій перший тендер на 11,8 млн грн. Державне підприємство "Укргеофізика", яке з березня 2010 року очолює Анатолій Бегаль закупило апаратний комплекс на базі кластерних технологій Promax 2D/3D.
Цікаво, що крім "Маестро" на перемогу претендувала фірма "Прексім Д", яка за таку ж техніку просила в одинадцять разів менше - 1,07 млн грн. Проте тодішній голова конкурсного комітету Артур Ганієв знайшов помилки в оформленні пропозиції "Прексіми" і запропонував викинути дешевший товар з тендера.
Щоб зрозуміти, який безлад відбувається в "Укргеофізиці", достатньо зайти на їх сайт. У розділі "Керівництво" досі вказаний попередник Бегаля Олександр Зейкан.
Хоча з коштів платників податків витрачаються мільйони на підтримку державних монополістів, останні навіть не оновлюють власні сайти. Натисніть для збільшення |
Того ж року виграло свій перший тендер і товариство "Фадлес". "Укргеофізика" віддала кількамісячній фірмі 7,9 млн грн за сейсмічну систему для обробки великих обсягів наземних і морських даних.
Далі обидві фірми взялися вигравати тендери "Чорноморнафтогазу". На жаль, ця історія вже спочиває на полицях архіву "Газпрому". Однак крім кримського гіганта "Маестро торг" завоювало прихильність ще одного гіганта - "Укренерго".
У квітні 2013 року новим директором ДП "Укренерго" став ставленик Ахметова Петро Омеляновський. А вже у травні державне підприємство за результатами тендера уклало першу і останню угоду з "Маестро торг" на постачання трансформаторів для всієї України на 22,85 млн грн.
На тендері була краща цінова пропозиція. Наукове підприємство "Синапс", яке працює на ринку з середини 1990-х років, просило за трансформатори удвічі менше - 10,7 млн грн. Однак начальник управління закупівель Олександр Межевець повідомив про низку технічних помилок у пропозиції "Синапсису".
Так, замість нотаріально завіреної копії статуту наукове підприємство надало просту копію. У документах "Маестро" вад не знайшли. Відтак, комітет конкурсних торгів "Укренерго" одноголосно вирішив відхилити пропозицію "Синапсу".
Сергій Курченко. Фото korrespondent.net |
Характерно, що тодішній голова комітету конкурсних торгів Всеволод Ковальчук не побоявся визнати переможцем молоду фірму "Маестро торг" - умови договору передбачали 30% передплати. Автор намагався дізнатися в "Укренерго", чи не було проблем з "Маестро", проте на момент публікації відповідь не надійшла.
"Маестро" пропонувало широкий спектр товарів. Крім кластерних технологій та трансформаторів київська фірма торгувала продуктами, вентилями та вугіллям.
Так, Солом'янське районне відділення міліції Києва повідомило, що на початку 2013 року вінницька філія концерну "Військторгсервіс" перерахувала 280 тис грн товариству "Маестро торг" за напої, ковбасу, каву та іншу бакалію. Слідчі встановили, що продукти до вінницьких солдатів не доїхали.
Навесні 2013 року Господарський суд Києва вирішив стягнути з "Маестро" на користь "Чорноморнафтогазу" 5,3 млн грн пені за непоставлені вентилі.
У серпні 2013 року торговий дім "Світ СР" поскаржився до Антимонопольного комітету на дії відділу освіти з Івано-Франківщини, який допустив до вугільного тендера "Маестро торг". "Світ СР" стверджував, що "Маестро" пропонує занадто дешеве вугілля, натякаючи на сумнозвісні копанки.
Натисніть для збільшення |
Також торговий дім запідозрив "Маестро" у підробці документів. Юристи казали, що копії договорів, які підтверджують вугільний досвід київської фірми, фіктивні.
"Маестро" надало два договори на поставку вугілля, укладені з товариствами "Таннарі" та "Амон-сул". Обидва входили до газової імперії Курченка. АМКУ скасував тендер, але не перевірив викладені "Світом" деталі.
Під час участі у тендерах Паршин вказував, що на "Маестро" працює сім штатних співробітників. Фірма має договір оренди приміщень з ТОВ "Ганорій", де знаходяться виробничі потужності "Маестро". На запит автора Держфінінспекція повідомила, що офіційно у штаті "Маестро" числиться одна особа - директор.
Представники "Ганорію" заперечують будь-які відносини з "Маестро торг". Проте у цій історії є особливість: ТОВ "Ганорій" знаходиться у Києві на вулиці Святошинській, 34.
Таку ж адресу "Фадлес" вказувало як власну. У цій же споруді знаходяться потужності ПАТ СКТБ "Комплекс", яке преса пов'язує з Іванющенком.
Юрій Іванющенко. Фото УП |
Як стало відомо автору, під час співпраці "Укренерго" та "Маестро торг" СБУ розшукувала київську фірму за інші секретні гріхи. У липні 2013 року управління військової контррозвідки повідомило, що місцезнаходження "Маестро" не відоме.
За даними "Вісника держзакупівель", за півтора року фірма "Маестро торг" "натендерила" на державних підприємствах 81,2 млн грн.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.