Українська правда

Велика конфіскація

Важливо зупинити грошові потоки діячів епохи Януковича. Якщо інформація про кінцевих власників не буде розкрита до певної дати, держава повинна заблокувати і націоналізувати активи. Нема власника - гроші в бюджет.

Однією з головних вимог Майдану було покарання корупціонерів, які перебували у владі при Януковичі.

Представники тієї влади основним резервом вважали тіньову економіку, яку вони не побороли, а очолили.

Сьогодні активи представників попередньої влади є додатковим резервом для підтримки українського бюджету.

Однак більшість знакових діячів режиму ховається від українського правосуддя у Росії, і покарати їх зараз неможливо.

Зате їх можна покарати по-європейськи, конфіскувавши їхнє майно в Україні - землі, оформлене на родичів і третіх осіб розкішне житло та бізнес-активи.

Важливо зупинити грошові потоки, які все ще надходять тим, хто переховується у Росії та країнах ЄС. Як це зробити, щоб не руйнувати працюючі підприємства і не посилювати кризу в економіці, яка і без того дихає на ладан?

По-перше, треба розрізняти підприємства, що випускають продукцію та генерують послуги, і "прокладки", які у кращому випадку відіграють роль трейдера.

Перші можна націоналізувати, продати з відкритих торгів і перевести у сферу легальної економіки. Підприємства другого типу слід ліквідувати. Не найкращим, але дуже показовим був приклад з повторним продажем "Криворіжсталі".

По-друге, важливо прискорити розслідування, бо комунікації з контролюючими органами шкодять бізнесу.

Правоохоронні органи пасивні. Це можна пояснити кадровими перестановками та саботажем з боку прихильників колишньої влади, але час спливає. Більше того, уже звучать заяви про поновлення роботи "смотрящих" від попередньої влади.

Треба залучити додаткові суб'єкти, які можуть проводити розслідування. Дати офіційні повноваження Антикорупційному бюро Тетяни Чорновіл, виділити йому команду професійних слідчих з податкової, МВС та СБУ.

Це не просто прискорить розслідування, а й покаже, що громадянське суспільство і держава можуть ефективно та прозоро співпрацювати і боротися з корупцією.

Держава могла б допомогти низці громадських ініціатив на кшталт "канцелярської сотні". Вона відновлює документи, які вказують на корупцію у діяльності фірм "сім'ї" Януковича. Влада могла б надати їм ресурси і забезпечити процесуальний статус отриманих ними доказів як пріоритетний у кримінальних справах з корупції.

По-третє, необхідно забезпечити чітку роботу щодо національного антикорупційного проекту для судів, виконавчої служби, Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Національного депозитарію України.

Мета - не затягувати процес зміни власників активів і не залишити можливості у майбутньому будь-яким чином оскаржити результати їх перепродажу. При цьому не повинні постраждати власники, які отримали своє майно законним шляхом.

Потрібно прискорити ідентифікацію майна для його націоналізації та подальшого продажу, а також прийняти закон про розкриття інформації про кінцевих власників. Якщо такі дані не будуть розкриті до певної дати, держава повинна заблокувати ці активи у реєстрах і націоналізувати. Нема власника - гроші в бюджет.

Також слід прийняти другий пакет антикорупційних законів. Зокрема, запровадити норму про декларування чиновниками та суддями не тільки доходів, а й витрат.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.