Арбузов і побори

У членів Кабміну і виконуючого обов'язки його голови з'явився реальний шанс покращити карму, а заодно - трохи полегшити життя бізнесу.

Це, звісно, стосується не всіх представників вітчизняного підприємництва.

Йдеться не про якісь глибокі кардинальні реформи у податковій чи адміністративній сферах.

Мова про тисячі аграрних підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні зерна.

Як відомо, більшість посередників і експортерів зерна суттєво втрачають на маржі через корупційну складову.

ЕП, зокрема, писала про масштаби поборів на логістичному ланцюжку і при сертифікації зерна, які дозволяють державним органам "висмоктувати" з бізнесу за рік близько 3 млрд грн лише на зерновому ринку.

Як правило, експортери, які закуповують зерно у дрібних господарств і фермерів, закладають усі ці ризики у закупівельні ціни. Тобто втрачає найслабший.

І от вперше за довгий час уряд може дещо зменшити втрати аграріїв. Для цього достатньо схвалити документ, який напередодні підготувала Держслужба з питань  регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Відомство Михайла Бродського розробило постанову, яка передбачає спрощення видачі сертифікатів якості при переміщенні зерна. Це може на дві третини зменшити "тіньові" виплати, що проходили через Держсільгоспінспекцію.

Що відбувається

За один маркетинговий рік, кажуть учасники ринку, ця інспекція неофіційно може збирати з бізнесу не менше 0,8-1 млрд грн. Відомство заробляє за рахунок повноважень з надання сертифікатів - якості зерна і якості послуг зерносховищ.

Для надання сертифіката якості зерносховищ розрахунковою базою служить місткість об'єктів. За офіційним тарифом власник елеватора сплачує 4-15 коп за тонну його місткості, а неофіційно - ще 2 дол за тонну.

У 2012 році уряд запровадив безстрокову дію сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна. Раніше він видавався приблизно раз на рік. Утім, через декілька місяців в Раді було проголосовано законопроект, який разом з іншими нововведеннями повернув й щорічну сертифікацію потужностей.

Утім, є ще сертифікат якості зерна. Саме його видачу хочуть спростити у Держпідприємництва. Зараз при експорті зерна цей документ надається двічі.

Глава Мінагропроду Микола Присяжнюк. Фото kmu.gov.ua

При переміщенні товару з одного транспортного засобу в інший необхідно отримувати новий сертифікат якості зерна. В Україні вивезення збіжжя за кордон здебільшого відбувається за схемами "поїзд - судно" та "автомобіль-судно", тому потрібно отримувати два документи.

Це ще не все. Сертифікат якості надається на партію товару. Наприклад, один вагон - це одна партія, і якщо вагонів 40, то необхідно 40 сертифікатів.

Офіційні тарифи Держсільгоспінспекції

Крім офіційної плати за сертифікат, власник зерна повинен сплатити неофіційно по долару з тонни за отримання обох сертифікатів якості зерна. Наприклад, 1 дол

- за сертифікати для вагонів, ще 1 дол - за сертифікат для судна.

Що буде, коли трейдер відмовиться платити?

За законом відомство має три дні на надання інспектора для перевірки вантажу. Якщо не сплатити "калим", він прийде в останній день. Торговцям це невигідно. За добу простій вагонів "Укрзалізниці" коштує близько 4 грн за тонну. Простій судна місткістю 25-70 тис тонн - 15-25 тис дол, це ті самі 4 грн за тонну.

Щоб трейдери не кликали інспекторів заздалегідь, на Черкащині інспекція вимагає документ про оплату оренди вагонів, на Хмельниччині - їх номери.

Що пропонує Держпідприємництва

Проект постанови пропонує визначити, що таке "партія зерна". Порядок видачі сертифіката якості прив'язує партію до перевезення в окремому транспортному засобі - судно, вагон, вантажівка, причіп.

Тож відомство пропонує, щоб "партією" називалася певна кількість зерна в рамках одного договору, незалежно від кількості транспортних засобів. Один сертифікат пропонується надавати на партію товару обсягом не менше 15 тис тонн.

Отже, якщо партія зерна перевозитиметься кількома транспортними засобами, кожен з них буде супроводжуватися копією єдиного сертифіката.

Михайло Бродський. Фото dkrp.gov.ua

Якщо власник провів аналізи показників якості та безпеки зерна, зокрема, на наявність ГМО, в акредитованих лабораторіях, Держсільгоспінспекція враховує результати таких аналізів, сказано у проекті постанови.

Крім того, документ забороняє "Укрзалізниці", Укрморрічінспекції та Укртрансінспекції вимагати сертифікат якості зерна від підприємств під час експортно-імпортних операцій та при переміщенні зерна територією України.

Пропозиції Держпідприємництва цілком логічні. Зняти усі корупційні ризики на зерновому ринку за рахунок цієї постанови, звісно, не вдасться, але є можливість трохи послабити напругу і приструнити вимагачів.

Документ уже в уряді, тож через два-три тижні його повинні розглянути. Утім, є ризики, що його або не винесуть на розгляд, або винесуть і не ухвалять. Справа навіть не в тому, що Держсільгоспінспекція категорично проти із зрозумілих причин. Все залежить від тимчасового очільника уряду. Чи захоче він?

Подібні ініціативи можуть послабити тили владної верхівки, адже вона втратить один з "тіньових" каналів фінансування. З іншого боку, у Сергія Арбузова є гарна можливість довести, що витівкам Держсільгоспінспекції можна покласти край.

Однак щось підказує, що цього не буде.

Натисніть для збільшення

Фото на головній: Сергій Арбузов. Фото kmu.gov.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.