Аншлюс* по-путінськи
Щоденні українсько-російські контакти на рівні віце-прем'єрів є індикатором активності російської сторони із закріплення успіху кремлівської операції щодо зриву підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною.
Напередодні цієї події Центр "Номос" прогнозував ймовірність обговорення питань передавання Росії енергетичних активів.
4 грудня це питання з'явилося на порядку денному під час візиту віце-прем'єра Юрія Бойка до Москви.
Російські умови тотальної газової капітуляції України не влаштовують українську сторону. Тому не випадково "Газпром" оголосив, що боргова проблема "Нафтогазу" не вирішена, хоча раніше говорив протилежне.
"Борг "Нафтогазу" за отриманий у серпні-листопаді газ - 2 млрд дол. Ми шукаємо варіанти вирішення проблеми, ведемо переговори, але домовленості на даний момент не досягнуті", - сказав глава "Газпрому" Олексій Міллер.
Так само не вирішене питання ціни на газ. Пропонований "Газпромом" підхід - збільшення обсягів закупівель в обмін на зниження ціни - не приведе до полегшення фінансового стану "Нафтогазу".
Підрахунок показує, що придбання 50 млрд кубометрів палива за ціною 280 дол за тис кубометрів коштуватиме "Нафтогазу" 14 млрд дол на рік. Це на 3,2 млрд дол більше, ніж у випадку закупівлі 27 млрд кубометрів за нинішніми 400 дол.
Необхідність платити більше за умови перерозподілу ринку промислових споживачів на користь приватних гравців погіршить фінансовий стан "Нафтогазу", якому також доведеться сплачувати 2 млрд боргу за 2013 рік.
Стратегія занурення НАК у фінансові проблеми відповідає інтересам "Газпрому", який розраховує забрати за борги ГТС, а також паразитарного українського газового олігархату, що прагне приватизувати видобувні активи компанії.
Згода України на пропоновану "Газпромом" схему закупівлі палива поверне економіку до сценарію надування газового міхура. Це ліквідує усі досягнення уряду щодо ощадних технологій, зробить непотрібними заходи із заміщення газу та поставить під сумнів власний видобуток газу.
Обсяг річного споживання блакитного палива перевищать 70 млрд кубометрів на рік, тоді як у 2012 році він становив 54,7 млрд. Це поверне країну на десятиріччя назад і зробить непотрібними китайські проекти з газифікації вугілля.
Про відсутність прогресу за підсумками переговорів Бойка та Міллера свідчить також надзвичайно стисле повідомлення останнього: "На зустрічі були розглянуті актуальні питання співробітництва у газовій сфері".
Одночасно "Газпром" розмістив на сайті послання українським трубним баронам: "Південний коридор" і "Сила Сибіру" будуть забезпечені російськими трубами". Отже, Росія продовжує скорочувати імпорт труб з України, намагаючись схилити режим у Межигір'ї капітулювати на російських умовах - оголосити про вступ до МС.
Росія також чекає завершення поїздки Віктора Януковича до Китаю.
Віктор Янукович в Китаї. Фото president.gov.ua |
Москва попросила китайське керівництво утриматися від надання допомоги Києву в обмін на обіцянку більш гнучкої позиції Росії в питанні ціни на газ для Китаю.
Пекін не поспішатиме давати Україні кредити, намагаючись виторгувати для себе максимально можливі поступки щодо оренди 3 млн га сільськогосподарських угідь.
Китай реалізовує окрему політику щодо країн регіону Центральної та Східної Європи, підтримуючи їх інтеграцію до ЄС, але це не стосується України.
"Китай підтримує вибір країн Центральної та Східної Європи щодо вступу в ЄС. Ми віримо, що всебічне співробітництво між КНР і державами регіону не тільки піде на користь нашим народам, але й дасть новий імпульс розвитку відносин між КНР і єдиною Європою", - сказав прем'єр Державної ради КНР Лі Кецян.
Китай не відносить Україну до країн ЦСЄ, а розглядає її як зону російського впливу. Таким чином, режим Януковича дедалі більше потрапляє в програшне становище у відносинах з усіма партнерами, яких він називав стратегічними.
Москва має намір скористатися цим сповна. Після операції із зриву підписання угоди між Україною та ЄС Кремль розгортає наступну операцію - "Аншлюс України". Її провайдерами виступають Шувалов, Рогозін, Міллер з російського боку та Медведчук, Клюєв, Бойко - з українського.
Для успіху операції через російську пресу сфабриковано пропагандистський конструкт "Євромайдан" як змову Заходу проти Януковича.
У півторагодинному недільному випуску російських новин ведучий Дмитро Кисельов повідомив телеглядачам, що "головна рушійна сила євроінтеграції України - Швеція, Литва і Польща, ця стара коаліція, яку громив ще цар Петро, - намагається нашкодити Росії і взяти реванш".
Мовляв, на саміті у Вільнюсі Європа і США намагалися відібрати у Росії її старого союзника, але з цього нічого не вийшло. Як сказав Кисельов, завдяки тому, що президент Росії Володимир Путін зумів подбати про Росію.
За деякою інформацією, до кінця поточного тижня начебто буде остаточно погоджене передавання усіх основних промислових активів у сфері ВПК та енергетики Росії з підписанням відповідної угоди найближчими днями.
Віктор Янукович і Володимир Путін. Фото УП |
За це РФ обіцяє надати уряду України кредит на 30 млрд дол на невідомих умовах та 5 млрд дол як спеціальний "бонус", точніше, "відкат".
Таким чином, у випадку реалізації цього сценарію підтверджується версія про транснаціональну корупційну оборудку з купівлі рішення Януковича щодо непідписання угоди про асоціацію з ЄС і втягування України до МС та ОДКБ.
Відсутність жорсткої протидії з боку ЄС діям РФ щодо України стимулює Москву діяти жорсткіше у газових стосунках з ЄС. Росія оголосила про підготовку позовної заяви до СОТ щодо Третього енергопакета, який вона вважає дискримінаційним.
Тема дискримінаційної поведінки Росії щодо України не фігурувала на засіданні Ради "Росія-НАТО", що лише заохочує Москву до реалізації сценарію "Аншлюс".
На цьому фоні комічно виглядає рішення Брюсселя: "Єврокомісія дає дозвіл на придбання "Газпромом" спільного контролю над Winz і WintershallServices Нідерландів та одноосібного контролю над Wingas і WIEH Німеччини.
Комісія дійшла висновку, що пропонована угода не викликає побоювань щодо порушення умов конкуренції".
* - Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після Першої світової війни.
Фото на головній: Володимир Путін. Фото EPA
Оригінал публікації: "Номос": енерго-політичні контексти
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.