Бойко підставляє Україну

Віце-прем’єр Юрій Бойко, заявивши про можливе припинення транзиту російського газу в разі формального ставлення Росії до контракту на поставки газу Україні, насправді відвертає увагу від проблеми Тимошенко, яку створило керівництво держави у контексті євроінтеграції.

Цим він лякає хіба що європейців – можливістю припинення газопостачання з Росії зимою, і українців, бо ж не буде транзиту – не буде роботи. Але ніяк не росіян.

З одного боку, віце-прем’єр фактично ствердив, що Кремлю не можна вірити.

Навіть, якщо з ним підписано якусь формальну угоду, наприклад, контракт з Газпромом. У цьому відношенні він не оригінальний, оскільки це давно відомо.

З іншого – він вводить в оману як українців, так і європейців. Адже контракт на транзит газу в Європу ніяк не пов'язаний з контрактом на поставки газу Україні.

А тому формальне порушення умов одного не дає підстав для порушення іншого.

Хіба мова йде про якісь домовленості, які не зафіксовані на папері і не можуть бути реалізовані без шкоди Україні. Але на такі домовленості його ніхто не уповноважував.

Віце-прем’єр, не визнаючи неспроможності домовлятися з Кремлем, намагається таким чином запровадити в практику розмовляти від імені Української держави мовою ультиматумів.

У цьому контексті хотілося б йому пояснити, що мова ультиматумів не є цінністю українців і ніколи не приносила користі.

Мова ультиматумів не має нічого спільного і з європейською дипломатією.

Так можуть розмовляти лише зайди, які не цінують українських традицій, зокрема – брати те, за що можливо розрахуватися.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.