Яким бути валютному курсу
Переоцінений реальний ефективний обмінний курс гривні, що призводить до значного дефіциту торгового балансу, і криза на зовнішніх ринках є передумовами для девальвації національної валюти.
Якщо виходити з передумови про можливість прогнозування зміни валютних курсів, то одним з методів такого прогнозування може бути визначення оптимального валютного курсу, необхідного для досягнення дефіциту торгового балансу товарами в обсязі, що може бути профінансований за рахунок інших статей платіжного балансу.
Збільшення дефіциту понад зазначені межі обумовлюється укріпленням реального ефективного обмінного курсу - РЕОК - національної валюти та втратою цінової конкурентоспроможності.
При визначенні динаміки РЕОК використано таку методику.
1. Визначення ваги країн основних торгівельних партнерів України, показники яких використовуються при визначенні РЕОК. У 1996-2011 роках до десятки країн, з якими Україна мала найбільший товарообіг. належать Росія, Німеччина, Китай, Польща, Туреччина, Білорусь, США, Італія, Угорщина та Казахстан.
Визначено частку кожної з країн у загальному обсязі товарообігу з Україною. Згідно з отриманими даними на ці країни припадало від 55% у 2003 році до 68% у 1996 році загального товарообороту. В тому числі частка Росії становила від 23% у 2008 році до 45% у 1996 році.
Проте, оскільки більша частина товарообігу з Росією припадає на імпорт газу та інші товари, ціни на які не залежать від динаміки внутрішніх цін, вагу Росії та Казахстану у загальному товарообороті зменшено на 80%.
Водночас, на відповідну величину збільшено вагу США як країни емітента валюти, що переважно використовується при зовнішньоторговельних розрахунках.
Після цього було визначено частку товарообороту - з урахуванням коригувань для Росії, Казахстану та США - кожної з десяти країн.
Ваги групи країн, показники яких враховуються при визначенні РЕОК гривні, роки
96 | 97 | 98 | 99 | 00 | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | |
США | 58,3 | 51,9 | 51,7 | 50,7 | 50,6 | 49,3 | 46,6 | 45,8 | 47,4 | 45,2 | 43,3 | 43,6 | 42,8 | 44,4 | 45,7 | 42,1 |
ФРН | 6,8 | 9,2 | 10,4 | 10,3 | 10,6 | 11,1 | 12,4 | 13,8 | 12,8 | 11,3 | 11,2 | 11,4 | 10,5 | 9,5 | 8,5 | 9,6 |
Росія | 13,2 | 11,3 | 10,9 | 11,0 | 10,6 | 10,1 | 9,8 | 9,7 | 9,9 | 9,9 | 9,1 | 9,0 | 8,2 | 8,8 | 9,9 | 9,0 |
Китай | 3,9 | 6,0 | 4,7 | 5,8 | 4,3 | 3,9 | 4,9 | 5,7 | 4,3 | 6,1 | 5,8 | 5,7 | 7,1 | 9,5 | 8,4 | 10,1 |
Італія | 3,2 | 3,9 | 5,3 | 5,1 | 5,6 | 6,7 | 6,7 | 7,2 | 6,9 | 7,1 | 8,0 | 6,8 | 6,2 | 5,5 | 5,3 | 5,6 |
Туреччина | 2,4 | 4,1 | 4,6 | 5,6 | 5,8 | 6,1 | 7,4 | 4,5 | 6,2 | 6,4 | 6,4 | 7,1 | 7,6 | 5,8 | 6,0 | 6,0 |
Польща | 4,0 | 4,6 | 4,4 | 3,8 | 4,1 | 5,1 | 5,4 | 5,9 | 5,5 | 5,9 | 7,0 | 7,0 | 7,7 | 6,5 | 6,4 | 7,2 |
Білорусь | 5,1 | 6,0 | 4,9 | 4,7 | 4,9 | 3,5 | 2,7 | 2,6 | 3,0 | 4,4 | 5,0 | 4,6 | 5,7 | 5,8 | 6,2 | 6,4 |
Угорщина | 2,8 | 2,5 | 2,5 | 2,8 | 2,8 | 3,4 | 3,7 | 4,2 | 3,5 | 3,2 | 3,5 | 3,8 | 3,1 | 2,7 | 2,9 | 3,5 |
Казахстан | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 0,3 | 0,6 | 0,8 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,4 | 0,7 | 0,9 | 1,1 | 1,6 | 0,6 | 0,6 |
Джерело: власні розрахунки за даними МВФ
2. Визначення впливу різниці цін та зміни номінальних курсів валют в Україні та у країнах, що є основними торговими партнерами, на РЕОК.
Варто зазначити, що при порівнянні цін до уваги слід приймати не індекс споживчих цін, як це робиться при визначенні РЕОК у переважній більшості досліджень, а дефлятор кінцевих споживчих витрат.
В Україні та інших країнах СНД індекс споживчих цін не відображає реального зростання цін за всіма групами товарів, що є предметом задоволення кінцевих споживчих витрат.
Зокрема кумулятивне значення дефлятора кінцевих споживчих витрат в Білорусі, Росії та Україні протягом 2000-2011 років перевищує кумулятивне значення індексу споживчих цін у 2,1 разу. Натомість у розвинутих країнах значення цих показників є практично однаковими.
Кумулятивні значення дефлятора кінцевих споживчих витрат та індексу споживчих цін в окремих країнах світу, 2000-2011 роки, рази
Дефлятор кінцевих споживчих витрат | Індекс споживчих цін | Відставання індексу споживчих цін від дефлятора кінцевих споживчих витрат | |
Середнє за вибіркою країн СНД | 13,83 | 5,39 | 2,10 |
Білорусь | 31,53 | 9,55 | 3,30 |
Росія | 5,32 | 3,53 | 1,51 |
Україна | 4,63 | 3,10 | 1,49 |
Середнє за вибіркою розвинутих країн | 1,25 | 1,23 | 1,02 |
Великобританія | 1,35 | 1,28 | 1,05 |
Німеччина | 1,17 | 1,20 | 0,97 |
США | 1,34 | 1,31 | 1,03 |
Франція | 1,24 | 1,21 | 1,03 |
Джерело: власні розрахунки за даними ООН та МВФ
Протягом 1996-2012 років існував високий взаємозв'язок між РЕОК та торговим балансом товарами.
Вплив РЕОК на сальдо поточного рахунку та торговий баланс товарами
 |
| Джерело: власні розрахунки |
Виходячи з цієї залежності та інших поданих нижче припущень, можна визначити прогнозні значення валютного курсу гривні до долара.
По-перше, припускається, що дефлятор кінцевих споживчих витрат в Україні у 2013 році та 2014-2023 роках становитиме відповідно 11% та 8%. У США відповідне значення становитиме 3% протягом всього прогнозного періоду.
По-друге, враховуючи зниження ролі долара як світової резервної валюти та необхідність вирівнювання торгового балансу США, у 2013-2023 роках РЕОК долара щодо валют інших основних торгових партнерів України девальвує на 22%.
По-третє, існує три сценарії надходження зовнішніх фінансових потоків та встановлення валютного курсу.
1. Базовий: чисті надходження за іншими статтями поточного рахунку та за фінансовим рахунком достатні для того щоб покрити дефіцит торгового балансу товарами в розмірі 6% ВВП.
2. Оптимістичний: чисті надходження за іншими статтями платіжного балансу достатні для покриття дефіциту торгового балансу товарами в розмірі 9% ВВП.
3. Песимістичний: чистих надходжень за іншими статтями платіжного балансу достатньо для покриття дефіциту торгового балансу товарами в розмірі 3,7% ВВП - середнє значення за 1996-2012 роки.
Оптимістичний та песимістичний сценарії відображають можливу зміну фінансових потоків в окремі роки та верхню і нижню межі встановлення валютного курсу.
Найбільш вірогідніший сценарій розвитку подій передбачає, що обсяг надходжень за іншими статтями платіжного балансу, ніж експорт та імпорт товарів, у 2013-2023 роках становитиме 6% ВВП.
В окремі роки, за сприятливої кон'юнктури та ефективної антиінфляційної політики НБУ, значні зовнішні надходження призводитимуть до укріплення курсу національної валюти до нижніх значень, відображених на наступному графіку. Натомість під час можливих криз гривня девальвуватиме до верхніх значень.
Фактичний та прогнозні значення валютного курсу, 1996-2023 роки
 |
| Джерело: власні розрахунки |
За оцінками автора, навіть за умови рефінансування кредиту МВФ у 2013 році обсягу позитивного сальдо надходжень за фінансовим рахунком, поточних трансфертів та торгового балансу послугами буде недостатньо, щоб профінансувати дефіцит торгового балансу у розмірі 9% ВВП - сальдо торгового балансу товарами при валютному курсі 8,5 грн за дол, що враховувався при складанні державного бюджету на 2013 рік.
Щоб досягти поставлених цілей щодо стабілізації валютного курсу на відповідному рівні, уряд та НБУ можуть вжити адміністративні заходи чи фінансувати дефіцит торгового балансу товарами за рахунок зменшення золотовалютних резервів.
Проте за такої політики у середньостроковому та довгостроковому періодах дефіцит торгового балансу товарами лише збільшуватиметься, призводячи до зростання потенціалу девальвації національної валюти.
Хоча РЕОК і можна зменшити за рахунок нижчого, ніж в основних торгових партнерів рівня інфляції, політика жорсткого монетарного обмеження негативно впливатиме та темпи економічного зростання в Україні.
Таким чином, переоцінений РЕОК національної валюти, що призводить до значного дефіциту торгового балансу, а також криза на зовнішніх фінансових та товарних ринках є передумовами для девальвації національної валюти.
За сприятливої кон'юнктури дефіцит торгового балансу товарами може тривати довго. Каталізатором реалізації накопиченого девальваційного потенціалу є зовнішні кризові явища.