Валютний рекет
Доларові заощадження населення не можуть бути об'єктом оподаткування. Ним можуть бути лише доходи від заощаджень, розміщених у цінних паперах чи депозитах.
Нацбанк вважає необхідним введення оподаткування валютних заощаджень. "Цей закон, я наполягаю, буде добре захищати інтереси людей", - заявляє голова НБУ.
Керівництво Нацбанку вважає, що примушувати громадян діяти з їхніми власними валютними заощадженнями так, як того хочуть у НБУ, є добром.
Якщо громадяни будуть діяти не так, як хочуть на вулиці Інститутській, то тоді у них заберуть 15% їх заощаджень, і це для громадян буде краще, просто вони до кінця цього зрозуміти не можуть. Цей "захід буде задіяний, щоб спекулянти не могли заробляти на людях", роз'яснює голова НБУ.
Спекулянт - це погано. Той, хто з ним бореться, - добрий. НБУ бореться із спекулянтом цим законом, отже, він добрий - такий собі начебто логічний пропагандистський ланцюжок.
Але причому незаконні валютні операції і "спекулянти" до пересічного громадянина? Хіба він не здає свої 100 дол в обмінник, і хіба це злочин?
Скільки валютних злочинців в Україні? Тисяча? Десять тисяч? Чому мільйони українських громадян обмежуються в праві розпоряджатися їхніми валютними заощадженнями через тих злочинців, з якими повинні боротися правоохоронці?
Вони не борються? Чому? Податки ми платимо. Чому ці валютні злодії не цікавили НБУ місяць чи рік тому? Чи їх не було, а тепер повилазили? Чи це відволікання уваги від суті справи?
"Буде великий приплив валюти у банки від цього заходу, близько 3 млрд дол на місяць", - розповідають деякі банкіри. Давайте поміркуємо.
Всі валютні заощадження, які люди тримають у банках, становлять майже 22 млрд дол. Більше половини з них знаходиться на 300 тис депозитних рахунках. Приблизно 10 млрд дол - на інших 35 млн рахунків.
А скільки валютних коштів на руках у населення? Ви вірите, що ці люди тримають вдома більшу суму, ніж та, яку поклали у банки? Я не вірю.
Беручи до уваги прагнення населення заробити на депозитах іноді на грані допустимого ризику, можемо зробити висновок, що пересічні громадяни принесли в банки більшість своїх заощаджень.
За нашими підрахунками на руках у населення не більше 6-7 млрд дол, адже вони тримають і гривню для здійснення поточних покупок. Скільки в тіньовій економіці обертається доларів - то інша тема, і вони звідти так просто не вийдуть.
Ніяких 50-70 млрд дол у громадян нема. Ці 6-7 млрд дол входять в цю суму. Тому очікувати притоку 3 млрд дол до банків щомісячно виглядає малоймовірним.
Деякі банкіри публічно підтримали ідею занести над валютними заощадженнями громадян загрозу їх 15-відсоткового оподаткування для того, щоб під цим страхом загнати їх на банківські депозити. Вони вважають, що це добре. Вони чомусь не відчувають тут аморального аспекту і не бачать замаху на свободу людей.
Фото ipress.ua |
Зрозуміло, що категорії добра і зла не є категоріями валютного ринку. Вони належать до іншого, вищого рівня суспільних відносин. Це рівень цінностей і принципів. На цьому рівні питання оподаткування валютних заощаджень звучить так: чи припустимо вкрасти у громадян 15% їхніх заощаджень?
Моя відповідь однозначна: ні. Свої заощадження людина може зберігати у гривні, дровах, доларах, кролячому хутрі чи горілці. Закон дозволяє. Сам намір забрати заощадження чи їх частину є злочинним наміром. Власне, це випливає із заповідей Божих: не кради, це одна з них. Є ще одна: не бреши.
Є люди, не обтяжені виконанням цих заповідей. Є такі, які вважають, що красти можна і треба, особливо у людей, які миряться з цим. Такі в цих осіб "цінності".
Вони належать до людей із специфічною, кримінальною психологією, і їх кримінально налаштоване мислення пропонує їм різні варіанти грабунку. Такі "цінності" не притаманні українському народу і, маю надію, українським політикам.
Отже, красти не можна ні у народу, ні в окремих людей - це злочин. Спроба узаконити пограбування валютних заощаджень, прикриваючи його розмовами на валютні теми, виглядає аморально.
Крім пограбування власників валютних заощаджень, в цій спробі присутнє прагнення забрати у громадян право на вільне розпорядження власністю. Частину валютних заощаджень людей забрати, частину загнати у банки, підготувавши плацдарм для подальшого утиску свободи. Невже така мета ініціаторів?
Може, просто не знають, що є добро, а що є зло? Рекет на базарах, в підземних переходах, на підприємствах, "пиляння" бюджету, "відкати" - це звичне пограбування мільйонів людей. Але це злочин, що повинен бути покараний.
Спроба обкласти 15 відсотками валютні заощадження громадян рішенням вищого законодавчого органа є спробою узаконення рекету, узаконення злочину.
Валютні заощадження населення не можуть бути об'єктом оподаткування. Ним можуть бути лише доходи від заощаджень, розміщених у цінних паперах, депозитах чи інших інструментах.
Суспільство не може допустити прийняття цього закону, бо це крок до втрати частини свободи і посилення диктатури. Відвертої диктатури зла.
Разом з тим, у цій законодавчій ініціативі є і позитив: вона будить суспільство, примушує кожного думати і боротися за власну і суспільну свободу.