Українська правда

Чи порушиться монополія "Дтек"

У різкому зростанні експорту струму нема несподіванки. Ми є свідками роботи за "схемою", яка дозволяє Ахметову заробляти надприбутки без надзусиль.

Україна стрімко нарощує експорт електроенергії - на 73% у січні-липні 2012 року, але робиться це за наш з вами рахунок.

Влітку 2012 року перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський досить неочікувано заявив, що експорт електроенергії збитковий для України, тому уряд планує або змінити правила гри, або взагалі відмовитися від експорту.

Проте дивною ця заява є лише для тих, хто не в повній мірі володіє інформацією про сучасні реалії даного ринку.

Коли у 2011 році за тиждень до проведення аукціону з доступу до експортних потужностей "раптово" змінилися його умови, стало зрозуміло, що стоїть завдання монополізувати цей напрямок. А там, де монополія, там, як відомо, і надприбутки.

Чому експорт збитковий? Ринок електроенергії - яскравий приклад того, як доступ до влади можна конвертувати в десятки мільйонів доларів чистого доходу.

Загалом, в Україні ринок організований за моделлю "єдиного пулу". Існує одне підприємство, яке скуповує всю електрику від виробників за різними цінами, не до кінця зрозумілим чином формує ціну продажу і продає весь струм постачальникам. Ті продають його споживачам, в тому числі - населенню.

Формально, це підприємство державне. Неформально ж його контролює група компаній "Дтек" Ріната Ахметова. Це дозволяє їй перекладати товар з однієї кишені в іншу та отримувати від цього максимум дивідендів.

Яскравий приклад - практика непрозорого перехресного субсидування споживачів, коли одна категорія споживачів отримує електричну енергію дешевше, ніж інша.

За неофіційними даними, частка обсягу дотацій на ринку становить 25% від вартості оптової ціни ринку. Оптова ціна в серпні становила 60,4 копійки за 1кВт-г. Однак навіть поверхневий аналіз свідчить про кілька цікавих фактів.

Фото korrespondent.net

Зокрема, сьогодні кіловат електроенергії для населення в середньому коштує 28 копійок. Як звітує ДП "Енергоринок", таких споживачів - 25%. В той же час 60% виробленої в державі електроенергії від атомних та гідростанцій "Енергоринок" скуповує за ціною, меншою за 21 копійку.

Виникає запитання: кого субсидують "Енергоринок" та НКРЕ і за чий рахунок?

Аналогічна ситуація з експортом.

(Справді, у 2010 році Ахметов свідомо пішов на збиткову для себе операцію, щоб отримати виняткове право на експорт електроенергії. Він погодився купувати в Україні електроенергію дорожче, ніж продавав за кордон. Так він позбувся конкурентів, зокрема, державної "Укрінтеренерго". Зараз саме "Дтек" контролює цей напрямок, як і весь ринок електроенергії. - ЕП).

Сьогодні електрична енергія продається на експорт без врахування непрозорих дотацій, тобто за собівартістю і дешевше, ніж для всіх споживачів в Україні. І прибуток "Дтек" від експорту формується шляхом збільшення відпускної ціни на струм для промислових споживачів.

Очевидно, що в подальшому ця ціна закладається в собівартість продукції, яку в свою чергу споживає населення. Але хіба це когось хвилює?

Отже, у різкому зростанні експорту електроенергії нема жодної несподіванки. Ми є свідками роботи за "схемою", яка дозволяє заробляти надприбутки без надзусиль.

Саме тому буде цікаво поспостерігати за черговим аукціоном з доступу до експортних потужностей, який планується восени. Він повинен відповісти на питання, чи з'явиться на цьому ринку хоча б мінімальна конкуренція.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.