Українська правда

Ми всі "проффесори"

Все ще регочете над "проффесором"? Зайдіть в соціальні мережі, почитайте факти "с Вікіпедії" звичайних людей "с Києва". Так, вони не ви. Але вони - наші друзі, родичі, сусіди. Це і є український народ.

Дискурс нинішньої передвиборної кампанії в Україні все більше нагадує вир думок навколо президентських виборів у Росії.

Існує прогресивний креативний клас, який проти Путіна, а всі інші - незрозуміло чому за нього.

Так само відбувається і в нас. Є багато прогресивних та креативних людей, які знають про зловживання, махінації та використання влади на користь власного бізнесу. Вони не розуміють, як можна підтримувати чинну владу.

В той же час існують мільйони інших людей, яким чхати на махінації та зловживання. І вони вважають чинну владу цілком прийнятною.

Між цими двома групами поступово вибудовується стіна. Взаємні закиди, креативні білбоди, ролики в інтернеті. Насправді, обидві ці групи людей загалом однакові.

Вони однаково хочуть жити нормальним життям. Блукати торговельними центрами, їздити у відпустку за кордон, мати автівку, квартиру і дачу.

Просто для них добробут та нормальна країна описуються різними словами. Для одних - це російська мова, для інших - можливості сучасного суспільства.

Розділення цих двох груп, можливо, і природне, але без його подолання країна буде ділитися лише на переможців і переможених. Тому що козли та ті, кому заважають жити, лише міняються місцями. Жити нормально не зможе ніхто.

Зміна еліт - чудова теорія минулого століття, але вона не має сенсу. Серед опозиції набралося аж півтори чесних людини з застереженнями. Це значить, що навіть якщо ці 1,5 людини виграють якісь з виборів, їм просто доведеться оточувати себе "поганими".

Не кажучи вже про те, що на другий день після розподілу округів між мажоритарниками деякі "опозиціонери" опиняються в прийомних своїх конкурентів, готові продати усе і "злитися" за гонорар.

Для пересічного громадянина це означає, що не існує відмінностей між двома таборами. Фактично, країна уявляє собою уламок криги, який час від часу перевертається, але залишається тим самим льодовиком, який прямує в нікуди.

Проблема номер два - закиди про ницість і лицемірство нинішньої влади. Воно справді існує, але ниці лицеміри їздять не лише на "кубиках", мерседесах, бентлі та майбахах. Їх так само багато за кермом ланосів, лачетті, таврій та богданів.

Єдина велика різниця між ними - перші вже можуть дозволити собі майже все, інші можуть лише про це мріяти.

Фото zz.te.ua

Якщо їх спокусити владою, впливом і грошима, вони стануть такими ж, як і ті, кого вони сьогодні ненавидять. Вони так само відважно збиватимуть людей, братимуть хабарі і багатотисячні матеріальні допомоги при мільйонних статках.

Лицеміри також сидять перед моніторами. І поки вони ведуть "непримиренну боротьбу з режимом", перепощуючи котиків, вони не кращі за своїх опонентів.

Чи, наприклад, скандал з фото. Скільки зневаги, презирства і вселенського засудження в коментарях! Упевнений: якби це було фото якоїсь знайомої, ніхто б не помітив поганого смаку. Навпаки, сказали б, що вона крута.

Все ще регочете над "проффесором"? Зайдіть в соціальні мережі, почитайте факти "с Вікіпедії" звичайних людей "с Києва". Так, вони не персонально ви. Але вони - наші друзі, знайомі, родичі, сусіди. Це і є український народ.

І перш ніж бажати собі спокійного, заможного і достойного життя, нам самим доведеться стати кращими. Для початку можна навчитися поважати одне одного. Інакше нас завжди будуть оточувати лише покидьки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.