Європеїзуємо енергоринок

У лютому 2011 року Україна стала повноправним членом Енергетичного співтовариства.

Одним з основних зобов’язань України в рамках приєднання до нього є гармонізація українського законодавства з директивами та регламентами ЄС.

В основному йдеться про наближення до європейських норм діяльності підприємств і державних органів на окремих ринках.

На перший погляд, ці зміни стосуватимуться споживача лише в частині підвищення тарифів на енергоносії. Глибший же аналіз свідчить, що це далеко не так.

Крім приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, директиви ЄС вимагають від України дотримання низки положень щодо захисту прав та підвищення якості обслуговування споживача. Іншими словами, українці будуть платити більше, але за якісніші послуги, і матимуть більше можливостей захистити свої інтереси.

Зростання конкуренції на енергоринку сприятиме підвищенню якості послуг. Відповідно до директиви 2003/54 всі вертикально-інтегровані структури, які виконують функції одночасно виробника, постачальника та продавця енергоносіїв, наприклад, "Нафтогаз" або обленерго, повинні бути розділені на окремі компанії.

Це призведе до зростання цін на газ та електроенергію і приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. На практиці це означатиме ліквідацію перехресного субсидування і, як наслідок, зростання тарифів для населення.

Однак виконання цієї директиви матиме і позитивні наслідки. Зокрема, Україна мусить відокремити ті сфери діяльності, конкуренція в яких зараз фізично неможлива, від тих, де без конкуренції не обійтися. Отже, транспортування та постачання електроенергії будуть відокремлені від її виробництва і продажу.

На оптовому ринку струму доведеться прибрати посередника між генеруючими компаніями та обленерго і передати їм можливість торгувати безпосередньо.

З впровадженням директиви на українському енергоринку повинні з’явитися багато нових, менших за розміром гравців, які за плату отримають вільний доступ до мереж.

Це підвищить конкуренцію у постачанні електроенергії кінцевим споживачам, а також сприятиме покращенню якості обслуговування і поступовому зниженню тарифів, які зростуть після ліквідації перехресного субсидування.

Українці отримуватимуть повну інформацію про формування і методику нарахування тарифів, а особливо уразливі категорії споживачів матимуть гарантії захисту від відключень електроенергії та газопостачання.

Нині тарифи на газ та електрику визначаються за методикою НКРЕ. Вартість електроенергії залежить від витрат виробників, власників мереж і постачальників. НКРЕ на основі цієї інформації встановлює тариф для окремих категорій споживачів. Населення при оплаті отримує інформацію лише про тариф, а не про його складові.

З прийняттям європейських правил споживачі зможуть отримувати повну інформацію про формування тарифів. Також вони матимуть можливість вибирати постачальника. Особливо уразливі категорії споживачів отримають гарантії захисту від відключень електрики і газу - принаймні у випадку низьких температур і високого попиту на газ.

Крім того, норми ЄС вимагають, щоб тарифи застосовувалися на недискримінаційній основі та відображали фактично здійснені витрати. Оператори ринку повинні завчасно, до запровадження нових тарифів, оприлюднювати детальну інформацію щодо послуг та умов їх надання у стандартизованому та зручному вигляді.

Такі самі вимоги висуваються і до ринку газу. Директива 2003/55 вимагає, щоби споживачі могли вибирати постачальників, незалежно від того, де видобувається газ.

Фото УП

Вона також визначає спільний перелік стандартів із забезпечення високого рівня захисту споживача, зокрема, право на зміну постачальника, прозорі умови контрактів, загальне інформування, механізми вирішення суперечок.

Встановлення цивілізованих законодавчих рамок і посилення регулювання дозволить вирішити питання володіння мережами та утворення кількох незалежних трейдерів газу, які матимуть вільний доступ до цих мереж.

При цьому директива 2004/67 встановлює заходи із забезпечення належного рівня безпеки постачання газу, використовуючи спільний механізм ЄС. Вона вимагає визначення прозорої недискримінаційної політики з безпеки постачання, сумісної з вимогами конкурентного ринку, і визначення ролі та обов’язків учасників ринку.

Дотримання правил ЄС сприятиме посиленню енергобезпеки України. Якщо на території країни будуть діяти такі самі норми, що й в ЄС, європейським компаніям буде легше орієнтуватися в українському законодавстві, і вони з більшою зацікавленістю розглядатимуть можливості виходу на український енергоринок.

Це збільшить торгівлю енергоресурсами через скасування обмежень, що сприятиме виникненню нових джерел постачань енергоресурсів та посилить енергобезпеку.

Так, умови доступу до мережі транскордонного постачання електрики визначаються регламентом 1228/2003. Крім того, приєднання до європейського ринку торгівлі струмом дасть змогу вирішити проблему нестачі електроенергії на піку споживання.

Дотримання норм ЄС також дозволить збільшити європейські інвестиції у виробництво і транзит енергоресурсів на європейський ринок.

У директиві 2005/89, зокрема, йдеться про безпеку інвестування в системи електропостачання та інфраструктури. Документ покликаний створити рамки для формування ефективної політики з безперебійності постачання електроенергії.

Ще один важливий аспект членства України в Енергетичному співтоваристві полягає в тому, що у випадку припинення постачання електроенергії та газу одній з країн-членів всі інші члени співтовариства повинні спільно відреагувати на цю загрозу. Однак для цього Україна повинна дотримуватися власних зобов’язань.

Нове законодавство також висуватиме вищі вимоги до охорони довкілля і використання відновлюваних джерел енергії.

Директива 2003/54 вимагає від постачальників надавати споживачам у рахунках та рекламних матеріалах інформацію про частку кожного джерела енергії в загальному складі палива, використаного постачальником за попередній рік, а також посилання на джерела, де розміщена інформація про вплив виробництва на природу.

Інші директиви ЄС містять вищі вимоги до охорони довкілля. Наприклад, директива 2001/80 стосується граничних рівнів викидів у тепловій енергетиці, а директива 1999/32 - зменшення вмісту сірки в певних видах рідкого палива.

Отже, імплементація директив та регламентів ЄС на енергоринку України матиме низку позитивних наслідків для споживачів. Дотримання європейських норм і правил дозволить створити конкуренцію, змусить енергокомпанії надавати повну і прозору інформацію про формування тарифів та підвищити якість обслуговування.

Українські споживачі отримають додаткові гарантії захисту від відключень електроенергії та газопостачання, зможуть вибирати та міняти постачальників. Також європейські стандарти дозволять поліпшити екологічне становище в Україні, запровадивши вищі вимоги до обсягу викидів та вмісту шкідливих речовин.

Проект Інституту економічних досліджень та політичних консультацій "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія" здійснюєься за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження"