Українська правда

Порочне коло

В Україні проблема алкоголізму не настільки актуальна, як в Росії, однак методи боротьби зі шкідливими звичками у нас аналогічні: прийняти закон і все заборонити.

Поки в Україні триває бурхлива дискусія щодо мовного закону, з північного-сходу потягнуло поганими новинами для підакцизних товарів.

На перший погляд, ми живемо в іншій країні, і нас не повинні стосуватися законодавчі ініціативи сусідньої держави. Політика держави, здається, не повинна знаходитися під впливом іноземних представників. Але в Україні це не зовсім так.

В нашого парламенту та Держдуми РФ впродовж довгих років спостерігається нав’язливий синдром повторювання. Якщо Дума починає боротися з "пошестю" нетрадиційної орієнтації в ЗМІ, аналогічний законопроект реєструється і у нас.

Особливо багатий досвід наслідування в акцизно-рекламних питаннях. Варто було нашим парламентарям в травні 2012 року заборонити паління в усіх громадських місцях, як схожий законопроект з’явився і у сусідів.

Щоправда росіяни ніколи не шукають легких шляхів. Наприклад, законопроект "Про захист здоров'я населення від наслідків вживання тютюну" йде ще далі.

Документ забороняє торгівлю тютюновими виробами у торгівельних точках, менших за 50 кв м, в прикасовій зоні - не ближче за три метрів від кас, а також без викладки. Тобто цигарки треба обирати зі списку з цінами. Виробники вже почали вирішувати проблему, тестуючи обладнання для продажу за моделлю "магазин в магазині".

Ідеї щодо розробки документів так само курсують і в іншому напрямку, а приводів для натхнення більш ніж достатньо. Наприклад, у російської Держдуми є наміри ввести чергові обмеження на рекламу алкоголю.

Поки що наміри, бо проект прийнятий тільки у другому читанні. Втім, ніхто не сумнівається, що третє читання пройде на ура. Можливі лише символічні правки.

Російські законодавці вирішили дати різку відсіч спиртному. Щоб захистити від нього громадян, вони вирішили заборонити рекламу алкоголю у пресі і навіть інтернеті. На "всесвітнє павутиння" дія закону поширюється з моменту набуття законом чинності.

Складно судити, чи російські алкоголіки і справді такі заможні, що мають гроші на глянцеві видання та зайві 20 дол щомісяця на сплату рахунків за інтернет. Так само досі невідомо, чи збирається Держдума оголосити війну алкогольній рекламі в усьому світі чи стане займатися лише російськими сайтами.

Поняття "реклама в інтернеті" не надто чітко визначене. Спостерігачі вже міркують, що робити з російськими доменами, хостинг яких розташований у "хмаринці", точніше - у нейтральних водах Атлантики.

Боротися з алкоголізмом Росія намагається не вперше. Причому кожного разу під заборону підпадає реклама відомих брендів, а попитом, як і раніше, користуються старі знайомі захисні речовини "Максимка" та "Кирюша".

Фото prozavisimost.ru

На жаль, законодавці забувають, що, крім заборон, у суспільстві варто формувати позитивні приклади, створювати можливості для профілактики алкоголізму.

В Україні проблема алкоголізму хоч і не настільки актуальна, однак методи боротьби зі шкідливими звичками у нас аналогічні: прийняти закон і все заборонити. Тим більше, що прецеденти прийняття жорстких законів вже є.

Недалекоглядність такого підходу в тому, що держава ходить колами, удаючи, ніби турбується про споживача. Ланцюжок виглядає так: турбуємось про здоров'я споживача - обмежуємо рекламу, якщо надходження від акцизного податку знижуються - підвищуємо акциз.

В результаті маємо сумні наслідки. Ті, кого рятували від горілки, отруюються дешевим питвом. Ті, хто не є алкоголіком, купують пляшку за все вищою ціною.

Виробники, щоб залишатись конкурентоспроможними, шукають шляхи зменшення собівартості. Споживач робить вибір на користь іншої продукції, наприклад, імпорту. Виробництво падає, знижуються надходження до бюджету.

І тут з’являються законодавці.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.