Донедавна експерти як закликання повторювали, що в поточному році негативне сальдо торгового балансу розростеться до 13-14 млрд доларів (торік – 9,3 млрд доларів), а дефіцит платіжного балансу (ПБ) – до 7-8 млрд доларів (торік – 2,44 млрд доларів).

На що в НБУ як мантру повторювали, що ПБ за підсумками року таки вдасться звести до "нуля". "Приплив капіталу буде достатнім для фінансування дефіциту поточного рахунку", - зазначав глава центробанку Сергій Арбузов.

На перший погляд, на основі підсумкових показників ПБ за перші два місяці песимісти мають більше підстав надіятися на те, що їхній прогноз справдиться.

Так, якщо у січні-лютому 2011 року профіцит платіжного балансу був на рівні 1,6 млрд доларів, то за аналогічний період року поточного зафіксоване його негативне сальдо 0,9 млрд доларів.

Однак не все так однозначно. У лютому ПБ фактично був зведений в "нуль" - його дефіцит склав символічні 55 млн доларів (на фоні січневих 889 млн доларів дефіциту).

Якби ж не сильні морози, що загальмували експорт (передусім, металу, зерна), а також призвели до нарощування імпорту газу, ПБ звівся б з профіцитом, як мінімум, у кількасот мільйонів доларів.

Однак у наслідок негоди річні темпи зростання експорту товарів зменшилися з 14,4% у січні до 5,5% у лютому (хоча цей показник вищий, ніж річні темпи зростання імпорту – 4,1%).

Водночас попри погодні чинники, в лютому дефіцит рахунку поточних операцій таки скоротився на 5,2% у порівнянні з тим же періодом 2011-го (до 1,27 млрд доларів).

Були приємні сюрпризи і по фінансовому рахунку. На фоні нестабільності на міжнародних фінансових ринках та погашення кредиту перед МВФ (майже на 600 млн доларів) за два місяці було зафіксовано позитивне сальдо і по зовнішніх запозиченнях (+332 млн доларів, що майже в четверо більше, ніж торік), і за прямими іноземними інвестиціями на (+1,3 млрд доларів; +82% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року).

Важливим було і зростання в лютому сальдо торгових кредитів на 1,1 млрд доларів (після зменшення десь на стільки ж у січні) та скорочення приросту валюти поза банками (на 20% у порівнянні з середньомісячними показниками 2011 року – до 797 млн доларів). Як наслідок, профіцит фінрахунку становив 1,2 млрд доларів (у січні - дефіцит 1,3 млрд доларів).

Експорт

У найближчій перспективі нарощуванню вітчизняного експорту сприятиме ослаблення напруги в Європі після вирішення (щонайменше, тимчасового) питання грецьких боргів та щедре рефінансування банків ЄЦБ. Ці факти вже дали підстави для ОЕСР спрогнозувати зростання економіки єврозони на 0,2% у 2012 році (донедавна і МВФ, і Єврокомісія, й інші міжнародні інституції озвучували виключно "мінусові" оцінки).

Торговий баланс України має підтримати світова тенденція хоч і дуже незначного, але зростання вартості металу (окреслилася в останні тижні). Українські заводи на квітень вже запланували хоч і не суттєве (1-2%), але збільшення середньоденного виробництва чугуна, сталі, прокату.

На руку аграріям може зіграти зниження урожаю пшениці та рапсу в Європі (їх посівам загрожує засуха). Наразі ж основний клопіт для зернотрейдерів – як побільше вивезти зерна до нового врожаю. Постачання стримуються, передусім, дефіцитом вагонів-зерновозів. Але боятися ймовірних адмінобмежень експорту не варто – перехідні залишки на наступний рік можуть скласти рекордні 10 млн тонн, що убезпечує владу від ризику цінових коливань перед виборами.

На думку деяких аналітиків, через ослаблення нацвалют країн-торгових партнерів України (Росії, Польщі, Туреччини тощо) в середньому на 10% логічно було б вести цим шляхом і гривню, аби українські експортери не втрачали цінову конкурентоздатність.

Але тут слід враховувати, що через вищу інфляцію, зокрема, в інших країнах СНД, РЕОК валют країн-сусідів щодо гривні зміцнюється. Тобто не зважаючи на стабільність курсу гривні до долару, національна валюта продовжує відвойовувати цінові переваги. Водночас директор Генерального економічного департаменту НБУ Шумило зауважує, що "зараз курс близький до рівноваги – реальний ефективний обмінний курс".

Імпорт

Скоротити імпорт може "закручування гайок", яке нині почалося на митниці та зумовлене необхідністю поповнення бюджету для виконання соцініціатив Президента.

Така активність митників та податківців – на руку Національному банку, якому буде легше тримати позитивний платіжний баланс: потенційно можна очікувати скорочення, зокрема, притоку "сірого імпорту" - одного з основних "пилососів" валюти на готівковому ринку.

Очікувати різкого зростання попиту на імпортні товари через соцвиплати навряд чи варто.

Адже отримувати їх будуть переважно незаможні громадяни, які більшість своїх доходів спрямовують на придбання продуктів харчування, а не, скажімо, на іноземну побутову техніку чи автомобілі.

Найближчим часом також скоротиться відтік валюти з України через платежі за газ – завдяки сезонному зниженню обсягів закупівель енергоресурсу.

Хоча ціни на нафту і зросли через напругу навколо Ірану, але не настільки суттєво, щоб кардинально підняти вартість "блакитного палива". Світовий банк недщодавно спрогнозував, що в 2012-му ціна на "чорне золото" складе 98,2 доларів за баррель.

Перспективи перегляду газових угод з Росією поки що туманні. Однак перші симптоми "відлиги", корисні для платіжного балансу, в стосунках з Москвою вже є – "Газпромбанк" має відкрити Нафтогазу кредитну лінію на 2 млрд доларів.

Паралельно не варто виключати, що досягнення домовленностей відбудеться аккурат під парламентські вибори. І тоді нинішнях владна команда зможе казати, що обіцянку виконала. Щоправда, важливо, якою ціною.

Фінансовий рахунок

Його профіцит за підсумками року ніхто не ставить під сумнів. Питання лише в тому, яким саме він буде.

Наразі надміру боятися, скажімо, відтоку валюти з країни через погашення банківським сектором старих зовнішніх кредитів не доводиться – він може, як мінімум, компенсуватися залученням нових позик корпоративним сектором. Уряд же має змогу сприяти підтримці фінансового рахунку через залучення валютного ресурсу, причому як на зовнішньому, так і внутрішньому ринку.

Через зниження вартості українських боргів на міжнародному ринку розміщення сувереном євробондів може відбутися вже у квітні-травні (цінові параметри вже наближаються до урядових орієнтирів). А це відкриє дорогу на ринок й іншим позичальникам – як квазісуверенним (напр., "Укрзалізниці"), так і приватним.

Розширювати "позичальницькі" можливості Мінфіну дозволить подальший розвиток внутрішніх запозичень у валюті (доларах, євро, у т.ч. з офертою).

Враховуючи значний попит на такі цінні папери (з початку року розміщення склали біля 1 млрд дол), Кабмін, швидше за все, й надалі працюватиме саме в напрямі розвитку внутрішнього ринку.

Причому поліпшити стан фінансового рахунку має залучення на ринок населення, яке володіє потужними валютними запасами (40-70 млрд дол). Сукупно це дозволить виконувати надалі значну частину зовнішніх зобов’язання уряду, а значить і компенсовувати відсутність нових позик від МВФ.

Підтримати фінансовий рахунок повинна і валюта, яка надійде в країну під час Євро-2012 (за оцінками НБУ, додаткові надходження складуть, як мінімум, 1 млрд доларів), а також подальше ослаблення девальваційних очікувань населення (зумовлене в т.ч. переконанням, що як мінімум до виборів влада всіма силами тримате курс) і скорочення попиту на валюту "тіньового" сектору.

Політика НБУ

Експерти вважають, що збалансована політика регулятора – була одним з головних факторів зміни тенденцій у платіжному балансі країни. Перш за все, через покращення умов дя кредитування.

За словами голови наглядової ради "Дельта Банку" Миколи Лагуна, дії правління Національного банку зараз спрямовані на збільшення у банків ресурсу, який можна буде використовувати або для кредитування, або направити на купівлю ОВДП уряду, які зараз приносять банкам значний дохід.

"Нацбанк зробив декілька важливих рухів на зустріч банкам – по-перше, розпочато проект нормалізації порядку розрахунку нормативів валютної позиції банків. По-друге, створюється механізм "воскресіння" іпотечних кредитів у валюті, яких банками було видано до кризи більше, ніж на 10 млрд доларів", - каже банкір.

Рішення НБУ в якості експерименту дозволити банкам перейти на старий порядок розрахунку нормативу валютної позиції, у якому дозволяється відносити на позицію валюту, куплену для формування резервів по кредитам – знизить ризик формування збитків у банківський системі.

"Якщо у банкірів буде менше остраху попасти в убитки, вони зможуть більше грошей направляти на кредитування", - пояснює Микола Лагун.

Щодо відновлення іпотечного кредитування, банкір вважає дуже правільним рішення щодо створення держбанками Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, запуск якого був би не можливий без підтримки Нацбанку.

"Агентство буде брати на обслуговування кредитні іпотечні портфелі банків, та випускати під їх заставу так звані іпотечні облігації. Такий механізм дозволить рефінансувати валютні іпотечні кредити, які до сьогодні були сформовані банками", - впевнений Лагун.

Замість замороженої валюти, завдяки АЖРК, фінансова система отримає гривньову ліквідність, яку також можна буде використати для кредитування.

Глава ж Національного банку НБУ Арбузов кілька разів публічно наголошував, що пом’якшення монетарної політики НБУ та збільшення вільних коштів у банківський системі не призведе до турбулентності на валютному ринку.

"Потрібно дивитися на платіжний баланс. А з надмірною ліквідністю ми знаємо, як працювати", - зазначав головний український банкір.

Принаймні поки що і учасникам ринку, і чиновникам відносно впевнено дивитися у найближче майбутнє дозволяють непогані (на фоні тих-таки європейських країн) макроекономічні показники України. У лютому інфляція становила 0,2% (у річному обчисленні – 3%).

За оцінками НБУ в січні-лютому ВВП збільшився на 2%. При цьому профіцит держбюджету склав 4,7 млрд грн. Міжнародні резерви на 01.03.12 знаходилися на доволі комфортній позначці у 31 млрд дол., що обіцяє стабільний курс гривні у найближчій перспективі.

"Говорити про штучну підтримку гривні через жорстку монетарну політику НБУ не коректно. По-перше, центробанк практично не згладжує курсові коливання на міжбанку, тобто курс визначається попитом і пропозицією.

По-друге, він вжив низку заходів, якими пом’якшив монетарну політику.

Як на мене, зараз вдалося знайти баланс між необхідністю забезпечення стабільності на валютному ринку та наданням системі достатнього обсягу ліквідності, який дозволяє банкам в т.ч. кредитувати", - зазначає голова правління "Дочірнього банку "Сбєрбанку Росії" Ігор Юшко.