В чому головна небезпека реформування "Нафтогазу" по-азаровськи

Показавши за два роки своєї влади неспроможність реформувати економіку, проваливши угоду про асоціацію з ЄС та переговори з Росією з газового питання, Партія Регіонів на останок хоче розрахуватися українською "трубою" за дешевший російський газ.

Зараз уряд начебто хоче реформувати "Нафтогаз України". Проте небезпека полягає в тому, що за красивими фразами про необхідність адаптації енергетичного законодавства України до стандартів ЄС захована можливість за рішенням Кабміну приватизовувати ГТС. Ще одна загроза - намагання вивести ГТС зі складу НАК "Нафтогаз України" і передати у спільне підприємство з Газпромом.

Хочу нагадати Януковичу і Азарову, що Україна з 1 лютого 2011 року є членом Енергетичного Співтовариства. Це передбачало зобов’язання впродовж минулого року здійснити ряд заходів щодо приведення українського газового сектору до стандартів ЄС. Зокрема, треба було розділити функції видобутку газу, транзиту, постачання споживачам між різними суб’єктами.

Саме це відкрило б можливість європейських інвестицій в модернізацію української ГТС.

Однак за минулий рік влада нічого не зробила в цьому напрямку. Натомість, відразу після Нового року пропонується банально передати ГТС під контроль російського Газпрому у вигляді створення СП.

В мене риторичне питання: чи розуміє Янукович, що після цього він перестає бути реальною владою в Україні?

Що після такого кроку про Україну будуть розмовляти у Вашингтоні, Брюсселі і Москві, але тільки не в Києві?

Якби українська влада дійсно хотіла б реформувати НАК "Нафтогаз України" і газовий ринок, вона б робила зовсім інші речі - забезпечила б рівний доступ до української ГТС для європейських компаній, а не тільки Газпрому.

Вона облаштувала б пункти входу в українську ГТС з точки зору кількості і якості газу.

Вона добилася б права укладати контракти з європейськими споживачами на транзит газу не на західному кордоні України (як це є зараз), а на вході в українську ГТС.

Вона б узгодила правила приймання, транзиту, зберігання газу в підземних сховищах з європейськими компаніями.

Іншими словами, влада має використовувати конкурентні переваги власної ГТС, її привабливість для того, щоб бути гравцем на євро-азіатському газовому ринку. А для цього ГТС має бути власністю держави, а не продаватися за безцінь чи здаватися в оренду російському монополісту.

Стратегічна помилка нинішньої влади в тому, що вона шукає дешевий газ в Росії. Дешевий газ треба шукати на європейських ринках.

На перший погляд бачимо парадоксальну картину: чим далі від Росії знаходиться країна, тим менше для неї ціна російського газу.

Парадокс пояснюється просто: ціна російського газу є в прямій залежності від здатності країни отримувати газ з інших джерел. Польща, Німеччина, Італія таку здатність мають, а Україна - ні. Тому Росія завжди буде виставляти для України максимальні ціни, незалежно від поступок з її боку.

А тепер - чому дешевший газ можна шукати на європейських ринках:

1. Бо там діють прозорі і ліберальні правила гри на газовому ринку, газ є біржовим товаром, біржова ціна, як правило, збігається або близька до ціни довгострокових контрактів на газ.

2. В 2012 році в Європі додаткова пропозиція газу сягне 60 мільярдів кубометрів за рахунок пропозицій скрапленого газу з Близького Сходу. А це неминуче змусить Газпром переглядати свої ціни для Європи в бік зниження.

3. Вимальовуються перспективи повторення сланцевої революції в Європі за прикладом США, зокрема, в Польщі.

В Україні, нажаль, національний проект №1 з будівництва заводу скрапленого газу 2 роки заморожений, в європейському напрямку уряд взагалі не працює, а про участь України у південному транзитному газовому коридорі (НАБУККО, Білий потік, Транскаспійський газопровід) взагалі говорити не доводиться.

Кінець кінцем можна просто вивчити досвід Польщі, яка наприкінці минулого роки за допомогою ЄС добилася можливості здійснити імпорт газу з Німеччини, методом заміщення.

Для того, щоб все це робити, влада просто має сповідувати національний інтерес як пріоритетний, ні перед ким не плазувати, не принижуватися, зробити на ділі, а не на словах європейський цивілізаційний вибір, не ув’язнювати політичних супротивників, забезпечити верховенство права в Україні.

Чи здатні Янукович і Ко на це?