Девальвація гривні: за і проти

Якщо журналіст порушує економічну тему, не треба його винуватити. Він привертає увагу до проблеми. Інша річ, той, хто вважає себе економістом, обіймаючи певну посаду чи маючи науковий ступінь, який нібито свідчить про його фаховість.

Останнім часом деякі економісти розпочали дивну кампанію за необхідність девальвації гривні. Дивну, бо фаховий економіст думає, як зменшити інфляцію, а не як девальвувати валюту. Свої думки він повинен донести до влади, а якщо вона не прислухається, то висловитися публічно, аби з ними ознайомилися читачі.

Проблема девальвації гривні надто складна, щоб розглянути її всебічно в одному матеріалі. Вона перегукується з іншими проблемами: девальвацією долара, євро, юаня та інших валют, з конкурентоздатністю продукції тієї чи іншої країни.

Для початку обмежимося внутрішньою сутністю девальвації. Основні доводи тих, хто виступає за знецінення гривні, зводяться до наступного.

1. Знецінення гривні веде до зростання конкурентоспроможності експорту. В умовах нестабільного економічного стану в світі це допомагає експортним галузям і сприяє економічному розвитку України. То, може, знову перейти до купона?

2. Знецінення гривні дозволяє краще проводити структурну перебудову економіки, бо з'являються "вільні" кошти.

3. Знецінення гривні створюється внаслідок притоку іноземних інвестицій, які потрібні Україні і приходять до неї головно з Кіпру та інших офшорних зон. Тобто це гроші, раніше вкрадені в Україні.

4. Знецінення гривні є віддзеркаленням подібних процесів в світі, і Україна вимушена йти в ногу з усім світом. Вимушена чи свідомо йде на це?

5. Поступове знецінення гривні дозволяє уникнути "несподіваного" дефолту країни. А яка різниця між очікуваним і несподіваним дефолтом? Наслідки все одно однакові.

6. Знецінення гривні дозволяє перерозподілити бюджетні кошти на користь бюджетників і покращити життя пенсіонерів, інвалідів, лікарів та вчителів. Тобто вони отримають додаткові "пусті" асигнації, які менше вартують.

7. Знецінення гривні зменшує ризики банків в разі оголошення державою дефолту. Вони і зараз, без дефолту, перебувають у зоні підвищеного ризику.

Перед оприлюдненням контраргументів слід згадати, хто вирішує такі питання. Існує думка, що девальвація гривні залежить від НБУ. Нині в Україні це не так, бо вся економічна влада в країні належить президенту, а голова НБУ - лише виконавець.

Про уряд нічого і говорити. Прем'єр-міністр - майже формальна фігура, фактично ним керують олігархи - перший віце-прем'єр та віце-прем'єр з питань розбудови інфраструктури. Віце-прем'єр з соціальних питань нічого не "важить".

І от вони заявляють про неможливість девальвації гривні. Ще б пак, казали б вони протилежне! Тоді люди вимели б з банків останню валюту і залишки золота. Однак українець, який не знає про всі проблеми економіки, інтуїтивно відчуває загрозу з боку влади і тому мільярдами скуповує валюту, а в останні роки - і тонни золота.

Отже, проблему девальвації гривні частково взяли в свої руки самі українці, знецінюючи її шляхом масованої купівлі валюти і золота. На цьому можна було б і закінчити статтю, однак потенціал девальвації гривні поки що значно глибший, десь 200-300 мільярдів гривень, тому розглянемо доводи проти її знецінення.

1. Частка нафти і газу в імпорті зростає, пришвидшуючи знецінення гривні і суттєво підвищуючи ціни на енергоносії в гривні. Відповідно, пришвидшено дорожчають комунальні послуги, продукти, транспорт, створюючи основу для соціального вибуху.

2. Замість розвитку галузей, які можуть поглинати інфляцію - сільське господарство, харчова і легка промисловість, - влада розгортає будівельні інфраструктурні проекти, які, навпаки, роздмухують інфляцію.

3. Пришвидшення інфляції і знецінення гривні призводить до згортання кредитування економіки, перш за все - виробництва.

4. Зростання сум депозитів входить у протиріччя із згасанням кредитування, що веде до банкрутства фінансових установ або згортання їх діяльності в Україні.

5. Подібна тенденція знищує мільйони малих і середніх підприємств, що веде до руйнування інфраструктури економіки і розширення її тіньового сектора.

6. Найбільше інфляція шкодить пенсіонерам і бюджетникам, які біднішають у першу чергу, а також представникам малого бізнесу і членам їх родин.

Можна стверджувати, що влада задля свого швидкого збагачення де-факто провокує реальну і зростаючу інфляцію, яка, в свою чергу, згортає українську економіку.

Вартісні показники, якими оперує уряд, в розвинених країнах відіграють другорядну роль, тоді як реальні показники мають суто натуральний вигляд - кількість холодильників, пральних машин та автомобілів на сто родин.

Економісти знають це. Провладні ж економісти, які бажають якнайдовше залишатися на "хлібних" посадах, роблять вигляд, що цього не знають. При цьому провладні економісти оперують категоріями економіки, начебто це прості арифметичні дії, тоді як весь світ знає, що економіка - наука передусім соціальна.

Пришвидшена інфляція - це ще й продукт "процедурних технологій" пограбування населення під гаслами, які не мають під собою жодних економічних основ. Влада пересмикує сутність показника інфляції, який нібито є незначним - 9-10%.

Річ у тім, що в кошик товарів та послуг входить близько 200 найменувань. У розвинутих країнах вони беруться до уваги в певній частині вартості, яка рахується в розрахунку на рік. Однак в бідній Україні біля 80% таких найменувань товарів та послуг населення не використовує чи використовує у значно менших обсягах.

Таким чином, враховуючи їх нульове значення, показник інфляції штучно зменшується в кілька разів. В той же час більшість населення користується такими кількісно обмеженими товарами та послугами, які за рік зростають в рази. Так, складові борщу, який зараз не по кишені багатьом, за рік зросли у три-чотири рази.

За підрахунками фахових економістів, за останній рік вартість кошика складових їжі та інших найважливіших товарів і послуг зросла на 42%. У тих же пересічних споживачів номінальні доходи за рік виросли лише на 3-5%.

Таким чином, лише за рік володарювання нинішньої влади реальна інфляція для більшості українців становила вказані 42%, а самі вони за той же рік збідніли на 27%.