Київ успішно випустив єврооблігації

Вівторок, 12 липня 2011, 09:47
Я не хочу аналізувати, на що були витрачені кошти попередніх випусків. Будемо говорити про сьогодення. За кілька днів ми розрахуємося за єврооблігації 2004 року і уникнемо дефолту. Ще 100 мільйонів доларів підуть на ремонт дахів і ліфтів.
Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міської державної адміністрації

Місто Київ успішно завершило випуск єврооблігацій на міжнародних ринках капіталу, розпочатий ще на початку 2011 року, на 300 мільйонів доларів з процентною ставкою 9,375% річних та строком погашення 11 липня 2016 року.

Оцінюючи загальні умови, що існували на момент виходу Києва на міжнародний ринок, ми вважаємо цей випуск успішним.

Рішення щодо випуску було прийнято наприкінці 2010 року, коли місто розпочало тендерну процедуру. У лютому серед пропозицій провідних міжнародних банківських установ лід-менеджером було обрано банк "Кредіт Свісс".

Надалі також були залучені "Дойче банк", "ВТБ капітал Лондон" та "ВЕБ капітал Лондон". Юридичними радниками випуску виступили "Бейкер енд Макензі" на боці міста, "Вайт енд Кейс" та "Авеллум" на боці лід-менеджерів.

На початку трансакції відповідно до рішення Київради планувалося залучити кошти за ставкою 7,8%. Аналізуючи ринок, результати попередніх переговорів з банками та інвесторами та зважаючи на п'ятирічний  випуск єврооблігацій України, який мав місце напередодні, була розрахована реальна дохідність п'ятирічних паперів міста.

Вона мала становити 9,5% без урахування премії за новий випуск, що зазвичай враховується при здійсненні нових випусків. Відтак, Мінфін погодив ставку 9,6%.

Експерт компанії "Драгон капітал" Влад Верченко з цього приводу припустив, що Мінфін завідомо встановив занижену максимальну дохідність з метою "відчути" ринок перед встановленням справедливого максимуму вартості запозичень міста. Така стратегія дозволила стримати очікування інвесторів на вищу премію.

Іншим фактором, який вплинув на позитивний результат випуску, було успішне роуд-шоу, під час якого багато інвесторів захотіли зустрітися з представниками міста.

Востаннє інвестори спілкувалися з Києвом 2007 року. Роуд-шоу охопило Лондон, Цюріх, Женеву та Нью-Йорк. Було проведено понад 20 зустрічей, під час яких місто сприймалося дуже позитивно. Ми фактично "жили" в літаку, але успішне спілкування з інвесторами, їхнє сприйняття Києва надавало драйву та сил.

Формування книги заявок відбулося протягом 29-30 червня, коли нам вдалося набрати книгу більш ніж на 800 мільйонів доларів. Такий жвавий інтерес інвесторів спостерігається вперше за історію зовнішніх запозичень міста.

Це дало можливість встановити коридор відсоткової ставки у межах 9,375-9,5% із загальною сумою 300 мільйонів доларів. Прайсинг відбувся 30 червня, за результатами якого місто зафіксувало найнижчу ставку - 9,375%.

Експерти зазначають, що стратегія міста вийти на ринок після резолюції Єврокомісії щодо Греції була правильною. Оскільки ринок паперів з високою дохідністю на момент виходу Києва був неактивний, пропозиція міста привернула увагу.

На момент випуску спред між суверенними чотирирічними паперами та паперами Києва становив 307 базових пунктів, при цьому п'ятирічні облігації України котирувалися за ставкою 6,43. Справедлива розрахункова ставка, не враховуючи премію за випуск, становить 9,5%, проте місту вдалося здійснити випуск за 9,375%.

Залучені кошти місто спрямує на погашення позики, отриманої 2004 року в розмірі 200 мільйонів доларів за 8,625%, решту - на розвиток міської інфраструктури.

Хочу зазначити, що найважчі моменти навколо випуску єврооблігацій ми пережили вдома. Критикувалися і ставка, і сам факт випуску. Напередодні відкриття книги з'явилася інформація про зрив випуску. Закидалися різні звинувачення, що ми не виберемося з боргової ями, що добрий господар не нарощує борги.

Я не хочу повертатися до минулих років і аналізувати, на що були витрачені кошти попередніх чотирьох випусків. Будемо говорити про сьогодення.

Так от, за кілька днів ми вчасно розрахуємося за єврооблігації 2004 року, уникнемо дефолту та підтвердимо імідж міста як надійного позичальника.

Вже найближчим часом ще 100 мільйонів доларів будуть спрямовані на розвиток міської інфраструктури, що у майбутньому зекономить кошти на її ремонт та обслуговування, а кияни отримають відремонтовані дахи та ліфти.

Можливо, хтось з критиків знає, як можна було вийти з цієї ситуації інакше, та досі гідної альтернативи ніхто не запропонував. Тож я вважаю, що рішення про випуск єврооблігацій у такому обсязі було правильним і найоптимальнішим для міста.

Наостанок хочеться нагадати слова, сказані більше двох тисяч років тому Цицероном: "Я зробив те, що міг, хай ті, хто можуть, зроблять краще".