Назад у дев'яності

Складається враження, що кінцевою метою соціальних ініціатив влади є доведення людей до суцільного зубожіння, а потім - відкриття ринку землі та її приватизація.

Це ми вже проходили. Коли народ бідний, його можна переконати у чому завгодно та зробити з ним що завгодно. Перевірено. у 1990-х роках, коли кількість людей в Україні, які перетнули межу бідності, досягла рівня найменш цивілізованих африканських країн, влада провела грандіозну аферу.

Саме тоді, коли місяцями не виплачувалася зарплата, заморожувалися банківські рахунки, громадяни втрачали роботу, влада затіяла ваучерну приватизацію.

Тоді зацікавлені особи, які мали гроші і доступ до влади та інформації, отримали можливість скупити заводи та іншу власність за безцінь. До речі, сьогодні ці люди очолюють списки найбагатших добродіїв в Україні.

Однак якщо у 1990-х роках бідність людей була хоч якось виправданою - розвал Радянського союзу, формування нових економічних реалій, то сьогодні народ, який і так постраждав від світової економічної кризи, штучно доводять до зубожіння. І саме для цього впроваджується те, що влада називає "реформами".

Кожна "реформа" від влади має сумні соціальні наслідки, в основі яких - механізми зубожіння широкого кола громадян. Найбільш резонансна ініціатива - Податковий кодекс - створить податковий тягар, який змушує підприємців закривати свою справу та звільняти людей, і це неминуче призведе до збільшення безробіття.

Що б не казали урядовці про переваги ухваленого Податкового кодексу, він збільшить безробіття, зменшить прибутки підприємств та зарплати працівників. Зокрема, за оцінками експертів, приховане безробіття може зрости до 30-40%, а це значить, що ми матимемо близько 8 мільйонів частково безробітних українців.

Крім того, Податковий кодекс поставить хрест на існуванні середнього класу, який в останні роки тільки почав розвиватися. За даними Держкомстату, в Україні близько 6,5 мільйона малих та середніх підприємців. Як відомо, після впровадження кодексу понад 100 тисяч підприємців подали заяви про припинення своєї діяльності.

І це далеко не межа. Мільйон дрібних фірм втратить 15-45% прибутків, а третина підприємств збанкрутує. Однак найбільшої шкоди кодекс завдасть підприємцям-фізичним особам, яких в Україні 4 мільйони. Якщо бодай третина з них вирішить припинити діяльність, безробіття в Україні зросте ще на півтора мільйона людей.

Інша економічна ініціатива - Трудовий кодекс - у разі ухвалення в нинішньому вигляді зробить працівників уразливими та безправними перед роботодавцями. Українцям доведеться працювати довше, адже цей документ надає роботодавцю право на свій розсуд збільшувати тривалість робочого тижня до 48-ми і більше годин.

Відповідно, й робочий день не обмежуватиметься вісьмома годинами, а може тривати 10-12 годин. Крім того, цей документ полегшує розірвання колективних трудових договорів та дозволяє ухилятися від укладання нових угод. Те саме стосується і процедури звільнення та зменшення зарплати.

Отже, під час трудових суперечок правда завжди буде на боці роботодавця. Так само легко, згідно з кодексом, роботодавець зможе звинуватити свого працівника у будь-чому та визначити для нього матеріальну відповідальність. Отже, у разі ухвалення Трудового кодексу люди будуть біднішати і втрачати роботу.

Інша реформа - Житловий кодекс - може завдати людям фінансових, правових і моральних збитків. Згідно з документом, боржники з оплати за комунальні послуги платитимуть 0,1% пені щоденно від суми боргу - удесятеро більше, ніж 1996 року.

Крім того, власники іпотечних позик стануть вкрай уразливими перед кредиторами. Банки зможуть виселяти їх із заставних квартир протягом місяця без рішення суду. Постраждають і мешканці будинків, які підлягають ремонту чи знесенню.

Їх виселятимуть у будь-який зручний для влади район, причому без письмової згоди мешканців, як зараз. А люди, які заселятимуться у новобудови, зіткнуться з численними труднощами, пов'язаними з державним прийманням будинків.

За новими правилами, у районах новобудов замість ЖЕКів комунально-побутовими справами будуть опікуватися об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - ОСББ. І поки це об'єднання не буде створене, будинок не підключать до комунікацій.

Неприємний сюрприз чекає й "черговиків", які роками чекають безкоштовне житло від держави. Їм доведеться перереєстровуватися, заново подаючи всі необхідні документи. В іншому разі вони втратять чергу та можливість отримати житло.

Нарешті, багатостраждальна Пенсійна реформа, з одного боку, зробить мінімальними пенсійні виплати з державного пенсійного фонду, а з іншого - не забезпечить достатній розмір і тривалість виплат з недержавних пенсійних фондів.

Так, після сплати протягом 42 років внесків до Пенсійного фонду пенсіонери, які працювали за мінімальну зарплату, зможуть одержувати мінімальні пенсійні виплати з недержавних фондів у розмірі 613,6 гривні лише протягом 4,2 року.

Якщо врахувати сьогоднішню тривалість життя, то такі жінки-пенсіонери змушені будуть жити на пенсію без додаткових пенсійних виплат протягом 15,7 року, а пенсіонери-чоловіки - упродовж 10,5 року.

З іншого боку, найбільш масова категорія потенційних пенсіонерів, які зараз одержують середню зарплату у розмірі 2 400 гривень, матимуть право на середню пенсію - 866,7 гривні, але одержувати її вони зможуть лише протягом 7,7 року.

Тому жінки-пенсіонери цієї категорії змушені будуть жити без додаткових пенсійних виплат 12,2 року, а чоловіки - лише протягом семи років.

Крім того, держава збирається грабувати пенсіонерів, незаконно стягуючи з пенсійних виплат, що надходять з недержавних фондів, 15% податку на дохід фізособи. Це незаконно, бо йдеться про подвійне оподаткування.

Чим завершаться ці "економічні реформи"?

Президент у зверненні до парламенту багато говорив про земельну реформу. Є серйозні побоювання, що після впровадження усіх реформ, на тлі тотальної бідності та безробіття, влада дозволить купувати землю всім, хто має бажання і гроші.

Сьогодні, як і в 1990-х, країну лихоманить від безробіття, люди місяцями не можуть отримати власні кошти з банків. Як і тоді, зацікавлені особи, які мають гроші та доступ до влади та інформації, зроблять все можливе, щоб на час проведення земельної реформи гроші залишилися лише у найбагатших громадян та чиновників.

Отже, приватизація землі стане можливою, але для простих громадян це нічого не означає: вони не зможуть купити ані шматка землі. І це буде справжнє повернення у 1990-ті. Тоді за безцінь викупили фабрики і заводи, тепер куплять землю.

Не виключено, що на відкритий ринок української землі прийдуть іноземні інвестори: російські, європейські, американські або китайські. Є велика небезпека, що чергової масової приватизації Україна просто не переживе, і ми просто втратимо країну.